УДК 021.1:[316.774:613](477)

Н. Н. МУХАМЕД'ЯРОВ

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ЯК ЗМІСТОВИЙ НАПРЯМ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОЇ БІБЛІОТЕКИ

Розглядається об єктивна необхідність формування нового змістового напряму інформаційно-комунікаційної діяльності сучасної бібліотеки, об єктом якої є здоровий спосіб життя.

Ключові слова: соціальні комунікації, бібліотека, бібліотечно-інформаційна діяльність, здоровий спосіб життя.

Рассматривается объективная необходимость формирования нового содержательного направления информационно-коммуникационной деятельности современной библиотеки, объектом которой является здоровый образ жизни.

Ключевые слова: социальные коммуникации, библиотека, библиотечно-информационная деятельность, здоровый образ жизни.

Objective necessity is examined of a new substantial direction of information and communication activity of a present-day library with a healthy mode of life as an object.

Key words: social communications, library, library and information activity, healthy mode of life.

Однією з найголовніших загальнолюдських цінностей є здоров'я, якість котрого забезпечується через дотримання настанов здорового способу життя (ЗСЖ). З цією метою в розвинених країнах світу створено систему соціально-комунікаційних каналів і засобів поширення інформації щодо ЗСЖ, чільне місце в якій належить бібліотекам [3; 4; 6]. Україна, котра претендує на статус соціально орієнтованої держави європейського рівня, має дотримуватися принципових засад формування, розвитку і підтримки здоров'я своїх громадян упродовж усього життя, вироблених світовим співтовариством, через створення єдиної соціально-комунікаційної системи формування ЗСЖ, однією з важливих складових якої мають стати бібліотеки.

Слід зазначити, що, незважаючи на багаторічну плідну роботу бібліотек у цій царині, її результати, зазвичай, висвітлюються на рівні окремих статей [12], які наголошують на окремих аспектах бібліотечної діяльності. Серед мікропотоку публікацій, присвячених формуванню здорового способу життя, можна назвати публікації К. А. Вартанової [2], Ю. Н. Дре- шер [5], О. Л. Кабачек [7], Л. Е. Савич [10] та ін. Виявлено, що, окрім праць автора статті [8; 9], поки що не існує публікацій, присвячених теоретичному обґрунтуванню місця і ролі бібліотек в інформаційно-комунікаційній підтримці формування здорового способу життя.

Мета статті – теоретичне обґрунтування здорового способу життя як об'єкта змістового напряму інформаційно-комунікаційної діяльності сучасної бібліотеки.

Відомо, що рівень здоров'я людини і/або суспільства залежить від багатьох чинників: соціально-економічних, соціально-політичних, психологічних, генетичних, культурологічних тощо. Дані Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) свідчать, що стан здоров'я людини на 50-55% залежить від способу життя, на 20-25% – від оточуючого середовища, на 20% – від генотипу і лише на 10-15% – від рівня розвитку медичного обслуговування [4, с. 7]. Очевидно, що серед основних засобів збереження, зміцнення та розвитку здоров'я є здоровий спосіб життя, під яким розуміється відмова від шкідливих звичок, дотримання його норм і принципів у харчуванні, власній гігієні, фізичній рухливості, статевих стосунках тощо [4].

Існує нагальна необхідність створення в Україні єдиної інформаційно- комунікаційної системи поширення норм здорового способу життя як основного превентивного (пропедевтичного) засобу набуття, збереження та зміцнення здоров'я впродовж усього життя через об'єднання та координацію зусиль усіх основних соціально-комунікаційних структур – бібліотек, інформаційних центрів, музеїв, архівів, видавництв, книжкових магазинів, ЗМІ та ін. – у наданні населенню якісної інформації (знань) з питань ЗСЖ. У цій системі необхідно переосмислити місце бібліотеки як соціально- комунікаційного центру формування здорового способу життя. Вона має активізувати свої комунікаційні функції – поряд з процесами кумуляції, відбору, аналітико-синтетичної обробки, зберігання, сприяти прискоренню обміну та доведенню до користувачів якісної інформації з проблем збереження та зміцнення здоров'я через дотримання норм і принципів ЗСЖ. Ідеться про необхідність формування порівняно нового змістового напряму діяльності сучасної бібліотеки, об'єктом якої є здоровий спосіб життя. Одним з головних результатів цього напряму діяльності має стати створення цілісної системи бібліотечно-інформаційного забезпечення здорового способу життя.

Осмислити «предметне поле» стосовно самостійного напряму діяльності бібліотек дозволили праці українських і зарубіжних фахівців, у яких висвітлюються питання ЗСЖ та які свідчать про актуальність та складність її вирішення. Серед них: праці Г. Апанасенка, І. Брехмана, О. Гладощука, В. Глушка, М. Гончаренко, В. Горащука, М. Гриньової, О. Глущенка, Л. Жаліло, Л. Животовської, Г. Зайцева, В. Оржеховської, С. Страшко, Л. Сущенко, Б. Чумакова, В. Шкуркіної та ін. Аналіз наукового доробку цих дослідників сприяв з'ясуванню сутності та структури феномену «здоровий спосіб життя», що має суттєве значення для розгортання бібліотекою комунікаційної функції в напрямі формування ЗСЖ народу України і кожного її громадянина.

З'ясовано, що предметна сфера здорового способу життя є достатньо широкою, її межі недостатньо визначені. Так, згідно з трактуванням ВООЗ, здоровий спосіб життя – це така форма життєдіяльності людини, яка може забезпечити стан повного фізичного, душевного (духовного) та соціального благополуччя [6]. Це поняття є базовим, на основі якого уточнюються його обсяг і зміст з філософських, соціологічних, валеологічних, культурологічних та інших позицій.

Базуючись на працях попередників [4, с. 4; 11, с. 23; 12, с. 5], під здоровим способом життя розумітимемо систему дій особистості, соціальних груп, суспільства, людства в цілому, спрямовану на формування, збереження, зміцнення та відновлення здоров'я. Визначено внутрішню структуру ЗСЖ як взаємозв'язок його основних змістових компонентів. Серед основних з них:

відмова від шкідливих звичок (тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків, галюциногенів тощо);

раціональне харчування (споживання якісної їжі, питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів і харчових добавок підвищеної біологічної цінності);

умови побуту, складовими якого можна вважати якість та комфортність житла, наявність умов і засобів для організації фізично