умови праці (безпека у фізичному і психологічному аспектах, гідна заробітна плата, наявність стимулів та умов професійного зростання);

рухова активність (загартування, використання засобів фізичної культури і спорту, різноманітних систем оздоровлення, підвищення рівня фізичного розвитку, його відтворення, відновлення після фізичних та психічних навантажень);

дотримання правил безпеки поведінки в сексуальній сфері (повноцінне статеве життя відповідно до вікових та індивідуальних особливостей, здатність індивіда чинити опір наявному рівню соціальної стресоген- ності);

дотримання правил особистої гігієни.

Огляд опублікованих джерел і ресурсів Інтернету дозволив визначитися щодо змісту поняття «формування здорового способу життя» (ФЗСЖ), під яким розуміється процес докладання зусиль та реалізації заходів щодо сприяння збереженню та поліпшенню здоров'я, досягненню благополуччя. Оттавською хартією ВООЗ (1986 р.) визначено ідеологічні засади ФЗСЖ, яких мають дотримувати бібліотеки в поширенні настанов ЗСЖ: сприйняття здоров'я не тільки як відсутності хвороб чи фізичних вад, але як стану повного благополуччя; системне розуміння здоров'я як феномену, що поєднує чотири основні складові – духовну, соціальну, психічну і фізичну; покладання відповідальності за стан здоров'я не лише на близьке оточення, організацію, громаду, державу, суспільство, але в першу чергу на саму людину, яка має нести відповідальність за власне здоров'я, контролювати власну життєдіяльність, свідомо формувати в собі потребу в дотриманні настанов ЗСЖ. Тобто серед основних механізмів формування ЗСЖ – розвиток самосвідомості людини, сприяння та створення належних інформаційно-комунікаційних умов для окремої особистості, груп людей, громади, суспільства в цілому щодо формування здорового способу життя.

Слід зазначити, що проблема ФЗСЖ є предметом постійного обговорення на міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференціях, що проводяться в Україні. Однак у переважній більшості з них висвітленню ролі бібліотек у формуванні ЗСЖ відводиться мінімальне місце. Це можна пояснити двома основними причинами: 1) недооцінюванням значущості інформаційно-комунікаційної підсистеми формування ЗСЖ у сучасному українському суспільстві; 2) пасивністю бібліотечно- інформаційних кадрів, які недостатньо популяризують (рекламують) свої можливості щодо зберігання й зміцнення здоров'я особистості та суспільства через підвищення рівня поінформованості громадян України з питань ЗСЖ. Нинішня ситуація зі здоров'ям народу України потребує докорінної зміни ситуації.

Настав час об'єднати розрізнені багаторічні зусилля бібліотек різних типів і видів щодо поширення ідей ЗСЖ у єдиному змістовому напрямі бібліотечної діяльності – інформаційно-комунікаційної підтримки формування здорового способу життя за участю сучасних бібліотек. Серед базових складових цього напряму можна назвати:

формування, зберігання та використання фонду документів, присвячених питанням ЗСЖ;

відбиття інформації щодо ЗСЖ у системі бібліотечних каталогів, БД і БЗ, на веб-сайтах та веб-порталах;

створення системи бібліографічних посібників з питань ЗСЖ;

бібліотечне обслуговування щодо надання ресурсів, продуктів і послуг користувачам з проблем ЗСЖ;

поширення ідеології ЗСЖ через проведення масових заходів із залученням читачів, ЗМІ, соціальних, медичних та інших служб тощо;

організація спілкування й обмін документами, інформацією, знаннями з питань ЗСЖ через установлення й підтримання системної взаємодії бібліотеки з користувачами, іншими соціально-комунікаційними структурами, всіма зацікавленими в отриманні й ефективному використанні інформації означеного змісту;

формування нового розділу бібліотекознавства «Бібліотечна валео- логія».

Бібліотека може сформувати цей змістовий напрям своєї інформаційно- комунікаційної діяльності через сукупність її якісних характеристик:

бібліотека нині є безплатною загальнодоступною установою, послугами якої може користуватися все населення України – від дітей до людей похилого віку, від здорових до хворих;

бібліотека обслуговує своїх користувачів диференційовано з урахуванням специфіки індивідуальних, групових і масових інформаційних потреб та запитів, гарантує їх повну конфіденційність у делікатних питаннях ЗСЖ;

бібліотека – центр доступу не лише до місцевих, регіональних і національних документних, інформаційних та когнітивних ресурсів, але й світових;

бібліотека здатна забезпечити безпосереднє та опосередковане спілкування реальних і віртуальних користувачів та бібліотекарів;

бібліотека може налагодити партнерські зв'язки не лише зі спорідненими соціально-комунікаційними структурами, а й скоординувати діяльність з представниками владних, правоохоронних структур, органів охорони здоров'я, соціальних служб, професійних об'єднань тощо. Унікальність бібліотеки як соціально-комунікаційного центру формування ЗСЖ полягає також і в тому, що вона має справу, зазвичай, з верифікованою (перевіреною) інформацією щодо ЗСЖ. Перш ніж потрапити до фонду бібліотеки, вона підлягає ретельній експертизі у видавництвах, редакціях, теле-, відеофірмах, книжкових магазинах, у самій бібліотеці. Як зазначає Т. Булах, бібліотечна селекція склалася в певну систему, складовими якої є первинний, обліковий, ідентифікаційний, пошуковий, вторинний та інші види відбору: здійснення первинного і вторинного відбору сприяє надходженню до фонду бібліотеки, відбиттю в системі каталогів, бібліотечних покажчиків і БД найцінніших джерел інформації. Ідентифікаційний відбір та поцифрування забезпечують доступ як до інформаційних ресурсів власної генерації, так і до запозичених регіональних, національних та світових ресурсів за допомогою Інтернету [1]. Бібліотека професійно здійснює наукову обробку документів – бібліографічний опис, анотування, реферування, систематизацію, класифікацію; оперує верифікованими знаннями (інформацією, документами), що є результатом багатоетапної інтелектуальної діяльності як поза, так і всередині бібліотечної структури. Бібліотека формує обсяг і склад своїх фондових ресурсів, сервісних продуктів і послуг з огляду на основні інформаційні потреби населення тієї території, яку вона обслуговує, через вивчення їхньої специфіки. Це сприяє досягненню нею адекватного бібліотечно-інформаційного забезпечення й обслуговування з питань ЗСЖ на індивідуальному, груповому і масовому рівнях. Це надає підстави для висновку: у поширенні найціннішої, верифікованої інформації щодо ЗСЖ бібліотеці можна довіряти більше, ніж іншим соціально- комунікаційним структурам сьогодення.

Усе вищеозначене свідчить про об'єктивну необхідність формування відносно нового напряму бібліотечної діяльності –