Якісно іншими стали місце і роль шкільної бібліотеки починаючи з другої чверті ХХ ст., коли виникає принципово інше завдання школи, а саме – навчити учня самостійно вчитися. Отже, зі зростанням активності учня в процесі соціальної комунікації з передачею соціального досвіду від дорослих до дітей змінюються і функції шкільної бібліотеки. Показовим у цьому сенсі є досвід шкільних бібліотек США.

Національна освітня асоціація США (НОА) разом з Американською бібліотечною асоціацією (АБА) ще в 1920 р. надрукували «Стандартні вимоги до організацій та оснащення бібліотек середніх шкіл», які відповідали вже тоді створеній НОА «Концепції шкільної бібліотеки». У США ці стандарти відомі як «Стандарти Сертана», який був головою комітету. Саме

Сертан сприяв і прийняттю в 1925 р. стандартних вимог до бібліотек початкових шкіл. Це зробили Секція бібліотекарів шкільних бібліотек АБА та відділ директорів початкових шкіл НОА [2].

Незважаючи на те, що стандарти першої половини століття узгоджувалися і приймалися спільно освітніми та бібліотечними організаціями, вони дуже високо цінувалися лише бібліотекарями («значна віха в професійній історії бібліотекарів шкільних бібліотек» [2]) і майже не враховувалися школою та більшістю вчителів. Бібліотек у початкових школах було дуже мало і ще менше бібліотекарів у них. Більшість бібліотек середніх шкіл являли собою навчальні зали, де вчитель (найчастіше англійської мови) намагався заохочувати до читання та стежив за порядком. Для виконання професійних бібліотечних обов'язків часу не вистачало. Нечасто бібліотечні матеріали відповідали навчальним програмам, за винятком, зрозуміло, англійської мови, тому що не залишалося часу в бібліотекарів на співпрацю з іншими вчителями та шкільною адміністрацією.

Лише в середині 50-х рр. ХХ ст. разом із загальною інформатизацією суспільства, з формуванням єдиних національних соціально-комунікаційних каналів розвинутих країн на практиці почало змінюватися ставлення до шкільної бібліотеки. Саме в цей час у США були значно збільшені федеральні асигнування на потреби шкільних бібліотек, що надало змогу розширити бібліотечні фонди. В окремих бібліотеках почали використовуватися поряд з грамзаписами, мікроформами, кіно і нові інформаційні засоби навчання, основані на комп'ютерній технології, а також технічні засоби проектування [8].

Часом «злету» стали для шкільних бібліотек США 60-ті рр. ХХ ст. Стимулом для того, як це не дивно, став СРСР, точніше запуск ним першого космічного супутника. Саме реформа освіти США 60-х рр. надала шкільній бібліотеці реальну можливість стати вирішальним елементом у справі формування першокласних шкіл, оскільки стверджувала, що знання та інфор- мованість, творча активність і мислення формуються в школі на ґрунті бібліотеки. Тому федеральна підтримка освіти, яка була викликана космічними успіхами СРСР, та занепокоєність американців з приводу відставання рівня їх освіти від радянського, виявилася у масовому відкритті шкільних бібліотек у початкових школах та в «експоненціальному» збільшенні парку персональних комп'ютерів бібліотеках середніх шкіл, у використанні ними обчислювальних мереж, нових інформаційних технологій [2]. Отже, інформатизація суспільства в США сприяла долученню шкільної бібліотеки до національної соціально-комунікаційної мережі.

Умови, які склалися в освіті США в ці роки, дозволили комітету «Золотих дівчат», який очолювали Франц Хенн і Рут Ерстел, створити нові «Стандарти програм шкільних бібліотек», на зміну застарілим нормам 1945 р. Можливість молодого покоління розвивати творчий потенціал, інформо- ваність, здобувати знання і набувати досвід безмежні і не в останню чергу залежать від можливостей шкільних бібліотек» [8]. Таке усвідомлене ставлення до шкільної бібліотеки як до феномену соціальної комунікації і визначило головні принципи політики і практики шкільних бібліотек, принципи їх організації та управління ними, комплектування штатів, фондів і фінансування.

Для реалізації нових стандартів Американська асоціація шкільних бібліотек розробила та впровадила відповідний соціально-комунікаційний проект – «Проект розвитку шкільних бібліотек», заходи якого охоплювали всі школи країни. Цим проектом передбачалася поступова трансформація всіх шкільних бібліотек країни в своєрідні бібліотечно-інформаційні центри, фонди яких охоплюють значно більше коло матеріалів, ніж лише друковані. Тому при бібліотеках почали створюватися фотокімнати, телевізійні студії, кімнати для роботи з мікроформами, центри аудіо- і відео- відтворення. Результатом реалізації проекту була організація 8-ми шкіл з показовими бібліотеками, рівень діяльності яких відповідав вимогам «Стандарту для шкільних бібліотек. Шкільні бібліотекарі, розуміючи значення поширення ідеї ідеальної шкільної бібліотеки серед громадян країни (платників податків, потенційних спонсорів), організували відвідування цих зразкових бібліотек (16 тис. осіб) [9].

1970-1980 роки (роки економічного спаду), хоча і негативно, позначилися на матеріально-технічній базі, але значно просунули вперед законодавство щодо шкільних бібліотек, зміцнюючи сприйняття їх у суспільстві як елементу соціально-комунікаційної мережі. Серед завдань керівних закладів освіти щодо шкільних бібліотек були і такі: «формування довгострокових планів розвитку шкільних програм, зокрема планів кооперування обслуговування на рівні регіону, штату; контроль за використанням федеральних фондів, призначених для здійснення програм шкільних бібліотек; забезпечення кореляції програм бібліотечного обслуговування та освітніх програм штату і місцевих шкіл; розробка планів взаємодії з різними закладами штату, які мають на меті розвиток бібліотечного обслуговування в штатах і заохочування до міжбібліотечних обмінів та кооперації з публічними, академічними, іншими бібліотеками» [8].

Безумовно, шкільні бібліотеки США є провідними бібліотеками для всіх шкільних бібліотек світу і визначені ними тенденції розвитку знаходять своє підтвердження і в минулому, і нині. Так, американські «зоряні» 60-ті роки характеризуються посиленням уваги до шкільних бібліотек в Європі в 70-ті, в