формуляри, реєстраційні картки), забезпечить значне спрощення технологічних операцій із «видачі/повернення» видань, реєстрації користувачів і, як результат, економію часу користувачів і бібліотечних фахівців. Скорочення обсягу рутинних і трудомістких операцій, дублювання дій і відмова від паперових технологій не тільки полегшить працю бібліотекаря, але й дозволить кількісно та якісно підвищити рівень безпосереднього обслуговування користувачів. Вивільнений час співробітники відділів обслуговування можуть використати для розширення номенклатури та підвищення якості бібліотечних послуг: консультацій, виконання довідок з пошуку й отримання видань та ін. Особливу увагу слід приділяти створенню підсистеми автоматизованого обслуговування користувачів по МБА з урахуванням таких вимог: надання повноти інформації про циркуляцію замовлень на видання і користувачів МБА; відстеження термінів видачі і повернення видань; забезпечення достовірності статистичного аналізу і звітності; розмноження супровідних і статистичних форм та ін. Отже, з цією метою інформація має накопичуватися в БД, яка має дві основні взаємопов'язані групи: 1) користувачі (містити відомості щодо зареєстрованих користувачів бібліотеки, згідно з якими користувачеві відправляється видання (оригінал) в електронному варіанті); 2) замовлення (містить оперативні відомості про виконання замовлень користувачів, їх місце розміщення на кожному етапі обробки, видачі/повернення видання). Інтерактивна електронна база дозволяє бібліотекареві будь-якого відділу обслуговування отримати різноманітні відомості про користувача: кількість документів, виданих йому одноразово, протягом семестру, за рік; за весь період його навчання у ВНЗ, про порушення ним бібліотечних правил та ін. У результаті це забезпечить зручність, комфортність, оперативність та повноту задоволення інформаційних потреб користувачів, сприятиме істотній економії робочого часу співробітників усіх підрозділів бібліотеки. Інтерактивна статистика дозволяє отримати відомості про користувачів, відвідуваність, визначити навантаження на бібліотекаря впродовж будь-якого періоду робочого дня, уможливлює оптимально використати співробітників у момент «пікового» навантаження, визначити оптимальний час роботи відділів. Статистичний аналіз, отриманий за допомогою бібліотечно-інформаційної системи, не тільки скорочує трудомісткість роботи по збору даних, але і підвищує її об'єктивність та ефективність, надає можливість здійснення оперативного управління. Впровадження та опанування даних технологій – достатньо складний процес як у технічному сенсі, так і в психологічному. Поетапне впровадження технології електронної книговидачі, постійні інформаційно-комуніка- ційнійні зв'язки співробітників бібліотеки з розробниками бібліотечно- інформаційної системи та користувачами дозволять створити й ефективно використовувати багатофункціональні можливості електронного абонемента як базової складової сучасного бібліотечно-комунікаційного сервісу.
Запорука міцних позицій бібліотеки – комплексне використання інформаційних технологій, увага до розвитку матеріально-технічної бази бібліотеки. Слід повністю автоматизувати робочі місця співробітників: персональними комп'ютерами, сканерами для зчитування штрих-кодів, принтерами для роздрукування штрих-кодів та ін.
Перспективні напрями розвитку АІБС і її підсистем полягають у наступному: інтеграція з інформаційною системою управління ВНЗ (повна автоматизація ведення БД користувачів); подальший розвиток сервісних послуг для користувачів: організація єдиного абонемента електронної видачі; створення спеціалізованих і галузевих читальних залів з відкритим доступом; електронне замовлення і бронювання видань; автоматизація функцій інвентаризації і списання, та ін.
Отже, найважливішою ланкою сучасної бібліотеки є обслуговування користувачів, на якісне забезпечення якого спрямовано практично всі основні види бібліотечної діяльності. Одним із базових підрозділів системи бібліотечного обслуговування та доведення до користувачів бібліотечних сервісів є абонемент, за рівнем діяльності якого багато в чому оцінюється рівень бібліотечно-комунікаційного сервісу. З точки зору інформатизації він є найскладнішим, оскільки характеризується комплексністю та багатьма взаємозв'язками з іншими ділянками бібліотеки, що ускладнює підготовчі етапи формалізації та алгоритмізації процесів і операцій. Абонемент стає центром комунікаційних зв'язків у сучасній бібліотеці, як на внутрішньому, так і на зовнішньому рівнях, забезпечуючи реалізацію всіх можливостей бібліотечно-комунікаційного сервісу, оперативний доступ до інформації, повноту задоволення інформаційних потреб користувачів. На абонементі сконцентроване використання комунікаційних технологій через упровадження інтерактивних засобів комунікації «користувач-бібліотекар», можливість забезпечення доступу до світових електронних ресурсів.
Формування бібліотечно-комунікаційного сервісу здійснюється під впливом головних тенденцій розвитку бібліотечної інформатизації, серед яких поєднання внутрішніх процесів автоматизації обслуговування бібліотеки й зовнішніх процесів «інтернетизації» обслуговування користувачів на рівні інформаційної взаємодії з іншими електронними бібліотеками та бібліотечними корпораціями в межах Інтернет-середовища.
Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у бібліотечне обслуговування є віддзеркаленням об'єктивних тенденцій розвитку комунікаційних технологій у бібліотечній галузі, спрямованого на створення розвинутого бібліотечно-інформаційного сервісу, оптимізацію сервісної функції бібліотеки з метою забезпечення доступності та повноти інформації для потреб користувачів.
Сутність електронного абонемента базується на виявленні його сервісно-комунікаційних складових, інформаційних потреб користувачів як предмета інформаційної взаємодії в системі бібліотечно-комунікаційного сервісу, організаційного та технологічного аспектів інформаційної взаємодії учасників бібліотечної комунікації, сучасних форм і засобів бібліотечного сервісу в умовах Інтернет-комунікацій. Електронний абонемент має зміцнити позиції бібліотеки як суспільного інституту в умовах упровадження Інтернет-технології, в системі інформаційних комунікацій з метою підвищення її ролі та забезпечення конкурентоспроможності, порівняно з небібліотечними віртуальними інформаційними службами Інтернету.
Перехід бібліотеки на нові комунікаційні технології (зокрема Інтернет) відкриває відділу обслуговування нові перспективи і напрями розвитку, впливає на організацію і технологію роботи по обслуговуванню користувачів. Таким чином, збагачується такий засіб електронної комунікації, як електронний абонемент, в якому обов'язковими складниками є основні суб'єкти бібліотечної комунікації: користувач і бібліотекар.
Перспективними напрямами подальших досліджень є: проблеми управління та організації впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у підрозділах збереження і архівування бібліотечних ресурсів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Бабич Е. Современные технологии – современное обслуживание / Е. Бабич // Бібліотечний форум України. – 2005. – № 1(7). – С. 32-33.
Воройский Ф. С. Систематизированный толковый словарь по информатике. (Вводный курс по