УДК 028:007:304

Н. Г. ГРАБАР

КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ БІБЛІОТЕКАРЯ В ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ ІГРОВИХ ЗАХОДІВ

Показана роль комунікативної функції бібліотекаря як основної під час проведення ігрових заходів. Розкрита роль комунікативних навичок під час використання техніки ігрової діяльності.

Ключові слова: ігрова діяльність, комунікативна функція, компетентність бібліотекаря.

Показана роль коммуникативной функции библиотекаря как основная при проведении игровых мероприятий. Раскрыта роль коммуникативных навыков во время использования техники игровой деятельности.

Ключевые слова: игровая деятельность, коммуникативная функция, компетентность библиотекаря.

The role of communicative function of librarian is rotined as basic during the leadthrough of playing measures. The role of communicative skills is exposed during the use of technique of playing activity.

Key words: playing activity, communicative function, competence of librarian.

Останнім часом бібліотекарі-практики часто звертаються до ігрових і конкурсних заходів. Бібліотеки зважають на потреби читачів у відпочинку, дозвіллі, розвагах, емоційній розрядці, знятті психологічного напруження. Мета таких заходів – надати можливість учасникам ігрових заходів виявити ерудицію і спритність.

У бібліотечній практиці ігри застосовуються достатньо давно. Різнопланово гру розглядали такі бібліотекознавці: Н. Збаровська, О. Домарен- ко, О. Кабачек, Т. Ловкова, С. Матліна, Н. Осипова, А. Соколов, О. Томаше- ва, В. Шашина та ін. Пошук нових технологій виховання і навчання, метою яких є створення умов для максимального розкриття творчого потенціалу особистості – основна тематика досліджень.

Реформа вищої школи націлює на використання всіх можливостей для підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Цьому може сприяти гра – важлива і невід'ємна частина навчання, дозвілля і культури в цілому. Останнім часом актуальними стали ігри на CD-ROM для учнів різного віку.

Проблема завжди полягала в тому, хто цим повинен займатися, які якості мають бути у фахівця; які функції найважливіші в його діяльності.

Що може і що повинен знати про гру бібліотечний фахівець, як проводитиме її. Отже, мета статті – розкрити роль комунікативних навичок. Досягнення мети потребує вирішення таких завдань:

визначити смисл змістової діяльності й основні навички бібліотекаря, що проводить ігрові заходи в бібліотеках;

з'ясувати, яку роль у цій діяльності відіграє комунікативна функція. У фахових виданнях пропонуються необхідні вимоги до особистих

якостей, професійних знань і навичок бібліотекаря – організатора ігрової діяльності. На думку Н. Осипової, він повинен бути добрим, талановитим, розумним, освіченим, креативним, комунікабельним. Нині таку людину, що по'єднує всі ці якості та властивості, називають аніматором [5, с. 5]. Аніма- тор, котрий організовує гру, – професіонал високого рівня, тому що він: організатор, який уміє управляти великими аудиторіями; душа колективу; взірець ввічливості, такту, спостережливості, високої культури; особистість з правильною дикцією і мовою, гарними манерами, привабливим зовнішнім виглядом; драматург і режисер гри; театр одного актора [7, с. 131-132].

Як відомо, виникнення професії «бібліотекар» пов'язане зі створенням перших книг, формувалась вона довго і має свою специфіку. Так, відомий бібліотекознавець О. Пашин зазначає, що бібліотечна професія – особлива (насамперед тому, що бібліотекар працює з людьми). Бібліотеки здійснюють одночасно різноманітні види діяльності: інформаційну, культурно- просвітницьку, педагогічну, наукову, дозвіллєву, які потребують глибоких знань, ерудиції, високої культури, організаторських здібностей [6, с. 54].

Час змінюється, бібліотечна професія долає системні зміни, пов'язані з процесами гуманізації та інтеграції освіти. Активне впровадження нових інформаційних технологій у бібліотечну справу призводить до значного ускладнення бібліотечної професії, яка є складовою системи людина – «людина», «людина – знак», «людина – техніка». Вища бібліотечна школа нині розробляє і впроваджує культуроцентричну модель особистості спеціаліста, якому притаманні високий рівень загального культурного розвитку, енциклопедичність гуманітарного знання, творчий потенціал, соціально-психологічна компетентність.

Як свідчить практика, з одного боку, є необхідність у бібліотекарях- технологах, зумовлена активною інформатизацією, корпоративними проектами зі створення електронних ресурсів, електронною доставкою інформації, тим більше, що у випускників ВНЗ за фахом переважає, здебільшого, технологічна складова. Вважається, що тридцять основних галузей знань пов'язані з інформаційними технологіями. Бібліотекар інформує користувача, а значить, є технологом, від якого, можливо, залежить прогрес країни. На думку деяких фахівців, будь-який бібліотечний процес є технологічним, а професійна компетентність – це, насамперед, опанування технологій. З урахуванням того, що сучасна бібліотека – це «інформаційне технологічне виробництво», надавати інформацію необхідно вчасно і оперативно.

Бібліотекаря, котрий інформує, можна швидко підготувати, а це певна перевага. Він (технолог) має високий рівень соціальних амбіцій і здатен досягти успіхів.

А з іншого боку, від бібліотекаря очікують соціально-психологічної компетенції, енергійності, ділової активності, високої адаптивності до змін, допитливості, впевненості у своїх силах, захопленості справою, готовності сприймати нове, здатності до саморозвитку, творчості [3, с. 68]. Відтак, на сторінках фахових видань відбувається полеміка стосовно бібліотекарів як технологів та тих, що грають (библиотекарь играющий) [2].

Отже, бібліотекар, що проводить гу, створює особливий творчий ігровий культурний простір, «ігрову стихію», долаючи утилітарний, технологічний, одновимірний погляд на бібліотеку. Це особлива ментальність, яка дається людині одвіку і формується в процесі практичної діяльності, що потребує рефлексії і творчого творення на основі широкого світогляду й ерудиції. Основою особистості бібліотекаря, що проводить гру, є здатність до творчості. Творчість основана на добре розвинутій уяві. Бібліотекар, що займається ігровою діяльністю, постійно знаходиться в процесі творчості: він висуває ідеї і розробляє проекти й нові моделі взаємодії з читачами, складає програми читацького розвитку, рекомендовані посібники. Він у постійному творчому пошуку: торує новий шлях