Бібліотекар, що проводить гру, має особливу пасіонарність для втілення своїх ідей. Маючи яскраві індивідуальні якості, він постійно виявляє ініціативу, навіть у тих випадках, коли вона карається [2, с. 26].

Крім того, йому добре працюється в команді, де одна індивідуальність доповнює іншу. Сприятливе середовище для такого спеціаліста – багато альтернатив для творчого вибору. Він може реалізуватися тільки в цих умовах. Бібліотекареві, що займається ігровою діяльністю, необхідна свобода самовираження, не стиснена стандартами, заборонами, обмеженнями.

Саме в умовах наступу так званої масової культури, духовного зубожіння суспільства, втрати моральних орієнтирів бібліотека може і повинна протистояти цим процесам. Але для цього необхідні корективи в навчанні майбутніх фахівців. У підготовці таких фахівців особлива роль відводиться вивченню психології спілкування, психолого-педагогічної взаємодії книги і читання на читача, режисури масових заходів (вистав), ораторського мистецтва та ін. [4].

Можна погодитися з думкою фахівців, що в ігровій діяльності важливі особисті якості – це індивідуальні особливості людини, які складно змінити, але професійні вміння, знання і навички такого бібліотекаря цілком успішно формуються в процесі практичної діяльності, навчання і самоосвіти. І на перше місце тут можна поставити комунікативну компетентність.

Зростання комп'ютерного покоління читачів лише актуалізує комунікативні проблеми, загострення яких зумовлене відсутністю повноцінних навичок спілкування і виникненням нових засобів здійснення контактів людей в електронному просторі. Формування й розвиток здібностей та навичок спілкування залишається пріоритетним як для сфери освіти, так і діяльності соціально-комунікаційних структур, зокрема бібліотеки.

У періодичних виданнях друкуються соціологічні дослідження, присвячені професіоналізмові бібліотекарів [2, 3, 5], де підтверджується, що професіонал високого класу знаходить спільну мову з читачами, намагається бути уважним при виконанні роботи, толерантно ставитися до чужої, навіть альтернативної, думки, характеру та звичок співрозмовника, тобто комунікативних властивостей. Бібліотекареві доводиться навчатися керувати пізнавальною та практичною діяльністю, вводити в бібліотечні заходи міжпредметні зв'язки, здійснювати широку комунікативну діяльність, підтримувати дозвілля студентів у їх творчому розвитку. Комунікативна компетенція потребує певних навичок спілкування.

Спілкування – джерело й умова нормального і духовного розвитку особистості. Інтенсивність спілкування людей – одна з неодмінних умов ефективності їх діяльності. У спілкуванні люди пізнають і виховують себе. Завдяки порадам і рекомендаціям здобувають знання та засвоюють досвід один одного. Спілкування є засобом, що допомагає виразити й затвердити себе. Кожній людині необхідне визнання оточуючих. Спілкування допомагає в цьому. Саме спілкування є могутнім засобом самопізнання і взаємо- пізнання.

Бібліотека ВНЗ – центр інформації, культури і спілкування молоді. На формування способу життя студентської молоді, їхнього внутрішнього світу має вплив бібліотечне середовище. Нині воно розширюється, містить такі елементи як: довідково-інформаційну базу, інтер'єр, медіатеку.

Найцікавішими в бібліотеці ХНТУСГ ім. Петра Василенка вважаються: конкурсні програми, брейн-ринги, ток-шоу, дидактичні ігри. Бібліотекарі разом зі студентами можуть організовувати та проводити різноманітні бібліотечні заходи: читацькі конференції, прес-конференції, круглі столи, диспути, конкурси, інтелектуальні, рольові ігри. Такі заходи розвивають допитливість, самостійність мислення, навчають студентів обстоювати власну думку або поділяти думку опонента, посилюють інтерес до роботи з джерелами інформації, розширюють їх кругозір, підвищують інтелектуальний рівень, учать стисло, виразно й аргументовано висловлювати свої думки. При цьому бібліотекарі повинні мати комунікативні здібності (встановлення комунікативного контакту, ввічливість), що сприятиме формуванню комунікативної культури студентів.

Саме комунікативність сприяє налагодженню контактів зі студентами, викладачами, співробітниками. Завдяки людським відносинам вирішується безліч питань та проблем, що виявляються під час підготовки та проведення гри (підготовка тематики гри, приміщення, інвентар, інформаційна агітація, запрошення гостей та ін.). Виконувати все повинен фахівець із задоволенням та ентузіазмом, йому необхідно засвоїти ігрові прийоми, навчитися працювати з аудиторією. Бібліотекар, що займається ігровою діяльністю – сучасний, стильний, завзятий, легкий у спілкуванні й відкритий до оточуючих.

Нам здається, що специфіка компетентності бібліотекаря полягатиме в особливому умінні донести ідею (тему, проект, питання) до тих, хто братиме в цьому участь, проводитиме, допомагатиме, фінансуватиме та ін. Адже організаційна форма ігрової діяльності є вираженням спільної діяльності суб'єктів. З комунікативних позицій цю діяльність можна визначити як особливим чином організоване спілкування між тими, хто передає та засвоює певну культурну інформацію і культурні цінності у формі знань, ідей, навичок, умінь, художніх цінностей. Окрім того, необхідно уточнити та зафіксувати нормативні положення, посадові інструкції бібліотекарів, що проводять ігрові заходи з позиції сьогодення.

Отже, ми розглядали комунікативну функцію як основу професійної компетенції бібліотекаря при проведенні ігрових форм. Гра в сучасному ВНЗ представлена як комунікаційно-педагогічна технологія на основі активізації і інтенсифікації читацької діяльності студентської молоді, що дозволяє дійти таких висновків.

У бібліотеках різного профілю ігрова діяльність стала традиційною, про що свідчать публікації фахівців. Дискусії про бібліотекарів, що впроваджують ігрові форми в бібліотеках, небезпідставні. Вони дозволяють організувати на новому рівні роботу з підвищення професійної компетенції бібліотечних фахівців, розробити нові нормативні документи – посадові інструкції, пакет з атестації, впровадження в практику нових програм неперервної освіти. Відповідність бібліотекарів, що проводять ігрову діяльність, і технологів кожна бібліотека повинна визначити сама залежно від місії і мети діяльності.

Бібліотека ВНЗ є відкритою інформаційно-комунікаційною системою, а розвиток і мобільність освіти підкреслює значення комунікативної діяльності бібліотечних