У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


трактування соціальних якостей, Е. Бабосов дещо звужує їх коло рисами, особливостями особистості, які виявляються тільки у взаємодіях з людьми за певних умов, тобто є «формою» реалізації та вираження характеру ставлення людини до інших.

На наш погляд, якості доцільно поділити на соціальні та асоціальні, оскільки існує феномен «асоціальності» як протилежний соціальності. Це надасть змогу зробити акценти на їх «характері» – позитивному (соціальні) та негативному (асоціальні). Виходячи з цього, під соціальними якостями ми розуміємо лише позитивні властивості особистості, які є рисами ціннісного ставлення людини до інших.

Наступний структурний елемент соціальності – соціальна поведінка.

Але, перш ніж перейти до визначення цієї дефініції, розглянемо загальне поняття «поведінка» до конкретизації її у формі категорії «соціальна поведінка».

Поведінка – це «взаємодія живих істот із середовищем ... , соціально значуща система дій, вчинків...» [10, с. 58, 146]. Отже, це дії та вчинки людини стосовно всього середовища (соціального, природного та ін), що є соціально значущими.

Як зауважує соціолог О. Подільська, «поведінка – це ланцюг взаємопов'язаних вчинків, зовнішньо фіксованих дій індивіда» [16, с. 50]. Тобто поведінка – це такі дії особистості, за якими можуть спостерігати інші люди, за присутністю яких вони реалізуються або видимі наслідки цих дій.

В іншому джерелі знаходимо, що поведінку розрізняють на біологічному, психологічному та соціальному рівнях, де під «соціальною поведінкою» визначено «зовнішній прояв діяльності, в якому виявляється особиста позиція людини, її переконання ... , форма переходу діяльності в реальні дії стосовно соціально значущого об'єкта» [14, с. 385]. Звідси, соціальна поведінка – це дії, спрямовані на об'єкт, який наділено особливим значенням у свідомості людини, але не уточнюється, що (або «хто») це за об'єкт. Отже, таким об'єктом може бути і будь-який предмет.

В іншому визначенні поняття «поведінка соціальна» – це «система дій особистості, в якій виявляються взаємовідносини із соціальним середовищем» [17, с. 276]. Тому під соціальною поведінкою розуміються дії, спрямовані на інших, але підкреслюється прояв взаємовідносин у цих діях, а не особистісного ставлення до людини або колективу, групи тощо, тобто до того, на кого спрямовані ці дії. Отже, це визначення соціальної поведінки вважаємо дещо не точним.

У психологічному словникові за редакцією Р. Немова зазначається, що «різновидів соціальної поведінки багато, але увагу психологів привертають тільки деякі з них ...» [18, с. 222-224], а саме: просоціальна, яка спрямована на благо інших, суспільства, та асоціальна – стосується тих видів соціальної поведінки, які завдають шкоди людям [18]. Ми погоджуємося з Р. Немо- вим стосовно того, що поведінка може бути асоціальною, але це (як уже зазначалося вище) свідчить про існування протилежного соціальності – асоціальності, її вияв на поведінковому рівні.

На основі аналізу термінів «поведінка», «соціальна поведінка» визначаємо дефініцію «соціальна поведінка» як позитивні дії індивіда, спрямовані на соціальні об'єкти (людину, сім'ю, групу, спільноту тощо), і презенто- ваність у них «власне» особистісних, характерологічних рис, ціннісних ставлень до соціуму, його форм.

У результаті вивчення соціальності із соціально-педагогічного аспекту вважаємо: соціальність є результатом соціального виховання; інтегрованою комплексною особистісною характеристикою, яка відображає активно- творче ставлення індивіда до соціуму як цінності в усіх його формах і рівнях (ціннісне ставлення до соціальних суб'єктів: будь-якої людини; сім'ї (членів родини); соціально-вікових (однокласників, ровесників, дорослих, людей похилого віку та ін.); професійних, конфесійних, національних, за статевими ознаками груп; нації; людства тощо); сукупність соціально-позитивних рис та властивостей особистості, які виявляються у взаємодіях з іншими людьми.

На основі з'ясування сутності соціальності, за допомогою словників, енциклопедій та іншої науково-педагогічної літератури з філософії, соціології, психології, педагогіки, соціальної педагогіки, нами визначено набір соціальних якостей, які є рисами ціннісного ставлення людини до інших, а саме: альтруїзм (безкорислива допомога іншим); асертивність; благодійність; увічливість; вдячливість; взаємодопомога; готовність захищати слабших; громадянськість; гуманність; делікатність; доброзичливість; дружні стосунки з хлопцями і дівчатами; душевність; емпатія (співрадість, співчуття, співпереживання); ініціативність; інтернаціоналізм; комунікативна компетентність (комунікабельність, соціабельність); людяність; милосердя; миролюбність; моральність; патріотизм; повага до батьків; повага до гідності іншої людини; почуття єдності з сім'єю, групою, соціумом; правдивість; солідарність; соціальна активність; соціальна відповідальність; соціальна компетенція; справедливість; тактовність; толерантність; турбота про людей, зокрема молодших; уважне ставлення до інтересів, бажань людей, питань, які їх турбують; щирість; шляхетне ставлення до дівчини, жінки, матері, бабусі; щедрість; шляхетність.

Наступними завданнями нашого дослідження передбачено визначення

особливостей соціальності дитини підліткового віку, її розвитку в дитячих

громадських об'єднаннях.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Социальная педагогіка / под ред. В. А. Никитина. – М.: ВЛАДОС, 2000. – 272 с.

Методология и методы социально-педагогических исследований / авт.- сост.: С. Я. Харченко, Н. С. Кратинов, А. Н. Чиж, В. А. Кратинова. – Луганск : Альма-матер, 2001. – 216 с.

Рижанова А. О. Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті : автореф. дис. ... д-ра пед. наук: спец. 13.00.05 «Соц. педагогіка» / Рижанова Алла Олександрівна ; Луган. нац. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Луганськ, 2005. – 44 с.

Малько А. О. Теоретико-методологічні основи розвитку соціальної педагогіки : монографія / А. О. Малько ; Харк. держ. акад. культури. – Х. : ХДАК, 2004. – 285 с.

Мудрик А. В. Социальная педагогика : учеб. для студентов пед. вузов – А. В. Мудрик ; под ред. В. А. Сластенина. – М. : Академия, 2000. – 200 с.

Соціальна


Сторінки: 1 2 3 4