УДК 050.9:130.2

І. О. ШУДРИК, А. Т. ЩЕДРІН

БОГОСЛОВСЬКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ЧАСОПИС «ВЪРА И РАЗУМЪ» : ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Розглянуті історико-філософські аспекти дослідження богословсько-філософського часопису «Віра і Розум» («Въра і Ра- зумъ»), який видавався в Харкові в 1884-1917 роках, його місце в актуальному історико-філософському процесі епохи, віддзеркалення в ньому проблем розвитку філософської думки минулого.

Ключові слова: філософія, історія філософії, богослов'я, культура, соціокультурний протір, «Віра і Розум», історико- філософський процес, православна церква.

Рассмотрены историко-философские аспекты исследования богословско-философского журнала «Вера и Разум» («Въра и Разумъ»), который издавался в Харькове в 1884-1917 годах, его место в актуальном историко-философском процессе эпохи, отражение в нём проблем развития философской мысли прошлого.

Ключевые слова: философия, история философии, богословие, культура, социокультурное пространство, «Вера и Разум», историко-философский процесс, православная церковь.

The considered historical-philosophical aspects of research of a theological-philosophical magazine «Faith and Reason», which issues in Kharkov in 1884-1917 years, its place in urgent historical-philosophical process of epoch, reflection in him of problems of development of a philosophical idea of the past.

Key words: philosophy, history of philosophy, theology, culture, sociocultural space, «Faith and Reason», historical-philosophical process, orthodox church.

Часопис «Віра і Розум» («Въра і Разумъ»), що виходив друком у Xар- кові впродовж майже третини століття (1884-1917 рр.), був першим богословсько-філософським виданням Російської імперії, відіграв важливу роль в історії не тільки богословсько-філософської думки, але й усієї культури Російської імперії. Він почав виходити друком майже на шість років раніше, аніж московський часопис «Вопросы философии и психологии» (18891918), що понині вважається першим вітчизняним філософським часописом.

Його наявність у вітчизняному соціокультурному просторі визначалася певними етапами: активна і плідна робота журналу протягом усього часу його видання; майже повне «випадання» з історико-філософського процесу протягом 1917 — середини 80-х рр. ХХ ст.; неухильне посилення інтересу до журналу наприкінці минулого сторіччя. У 90-ті рр. зростаючий інтерес до проблематики журналу, його місця в історії вітчизняної культури, філософії, персоналій авторів, що публікувалися на його шпальтах, перетворюється на стійку тенденцію міждисциплінарних досліджень цього непересічного явища. Зазначена робота дозволяє побачити історико-філо- софський процес поза обмеженнями, що тривалий час накладалися ідеологічною площиною існування вітчизняної філософської думки, з'ясувати його справжню багатовимірність і складність.

Джерельною базою дослідження є комплекти видання часопису, що збереглися подвижницькими зусиллями працівниками бібліотек, зокрема бібліотеки ім. В. Г. Короленка в Харкові, за радянські часи і уникли знищення. Із початку виходу, — а саме з січня 1884 р. — обсяг часопису складав шість і більше друкованих аркушів. Порядкової нумерації окремих часописів не було, а вказувався лише місяць (наприклад, березень, книжка перша, книжка друга). Кожен часопис-книга складався з першого відділу — церковного і другого — філософського; у додатку протягом 1884-1903 друкувався «Листок для Харьковской епархии». Щорічно виходило 24 номери (порівняно з п'ятьма книгами на рік «Вопросов философии и психологии»). Нумерація сторінок у кожному з відділів була автономно-наскрізною протягом півріччя, що дозволяло передплатникам і бібліотекам зберігати його або як окремі номери, або (при бажанні і можливостях) як п'ять переплетених томів, (відділи церковний та філософський були репрезентовані двома частинами, відповідно за перше і друге півріччя, матеріали «Листка» утворювали окремий том). З 1907 р. у часописі вводиться нова нумерація — його річний комплект складався з чотирьох зшитих томів, по шість номерів кожен, з наскрізною нумерацією аркушів (наприклад, том перший містив №№ 1-6, другий — №№ 7-12 і тощо.). З 1916 р. часопис став щомісячником з відповідною порядковою нумерацією без виокремлення відділів. Останніми опубліковані три зшиті номери (6, 7, 8) за червень, липень і серпень 1917 р. У примітках до Повного зібрання творів В. І. Леніна дата виходу друком журналу була зазначена неточно — 1884-1916 роки (Див.: В. І. Ленін. Повн. зібр. творів. Т.5. — Прим. 140, с. 436). Ця помилка, напрочуд дивна для достатньо кваліфікованих упорядників цього видання, потім дублювалася в інших історико-філософських працях.

Джерелами історико-філософських досліджень часопису «Віра і Розум» є також періодичні видання — його сучасники: зокрема, йдеться про московський часопис «Вопросы философии и психологии», джерела також праці тогочасних філософів, які зверталися до публікацій часопису «Віра і Розум».

Важливе місце часопису у вітчизняному історико-філософському процесі розуміли численні сучасники видання. Але протягом наступних десятиліть навколо часопису «Віра і Розум» склалася парадоксальна ситуація: незважаючи на свій безсумнівний внесок у розвиток вітчизняної філософської думки, він аж до середини 90-х рр. ХХ ст. у вітчизняному соціокультурному просторі був підданий майже повному забуттю. Підтвердженням тому є п'ятитомна академічна «Філософська енциклопедія». Про часопис «Віра і Розум», навіть там, де йшлося про періодичні філософські видання, у ній не було сказано жодного слова! [10, с. 347]. У «Філософському енциклопедичному словникові», опублікованому в 1989 р., перелік філософських часописів був доповнений «Философским трехмесячником» (К., 1885-87); тут же був згаданий і часопис «Віра і Розум», хоча роки його видання були зазначені не зовсім точно — 1884-1916 рр. [11, с. 736.].

Ситуація з виходом друком часопису з «латентного» стану існування у вітчизняній культурі почала змінюватися лише в середині 90-х рр. ХХ ст., що знайшло відображення, перш за все, у довідковій літературі. У