Виставкова діяльність в Україні стала самостійним сектором економіки, через який у нашу країну надходять необхідні товари і послуги із-за кордону, а на внутрішній ринок – найконкурентоспроможніша продукція вітчизняного виробника і формується значна частина експортного потенціалу [1].

Проведення виставок, що є за своєю природою багатоцільовим засобом підприємницької комунікації, тісно пов'язане з політичною, демографічною, економічною і технологічною кон'юнктурою, що формує чинники, якими визначаються кількість, характер, географічний розподіл заходів, а також політика їхніх організаторів стосовно спеціалізації і рівня послуг, що надаються.

Безперешкодне поширення ділової інформації, відчутна наявність транснаціональної продукції на міжнародному ринкові й активна пропозиція нових товарів у поєднанні з тенденцією уніфікації попиту істотно впливають на політику маркетингу підприємств, а відтак, і на їхню «виставкову поведінку» – показник, величина якого з точки зору частоти і «якості» участі підприємств у виставках прямопропорційно залежить від їхніх розмірів [5].

За даними аналізу, експозиції на виставках відображають тенденції розвитку окремих підприємств (учасників) та галузі в цілому, сприяють дослідженню її кон'юнктури. Одночасно відбувається активне формування суспільної думки про роль і місце суб'єкта господарювання на ринку представленої продукції. Виставки дозволяють широкій аудиторії дізнатися про підприємство чи установу. Це зручне місце для вивчення ринку збуту на товари чи послуги, заохочення нових партнерів до взаємовигідної співпраці. Вона також надає можливість ознайомитися з діяльністю конкурентів. Зустрічі з представниками ЗМШ, спеціалістами, потенційними споживачами, керівниками державних і громадських організацій дозволяють у вільній обстановці розповісти про діяльність свого підприємства чи установи, плани на майбутнє, благодійність, тобто виставки можуть супроводжуватися конференціями, брифінгами за тематикою виставки, які збагачують зміст виставкової діяльності. Відеозаписи, фотографії і матеріали преси, підготовлені в процесі виставки, можуть успішно використовувати учасники в подальшій рекламній діяльності чи, наприклад, у власній газеті. Виставки надають можливість потенційному покупцеві невимушено брати участь у комунікаційному процесі з комерційними агентами експонента. Організація, що брала участь у роботі виставки, має можливість уточнити свої технологічні, економічні, соціально-психологічні (імідж, репутація), виробничі перспективи. Новий товар апробовується, тестується і може продаватися на виставці.

!нтеграція України у світовий економічний простір та втуп до СОТ у 2008 р. надають додаткові можливості в просуванні продукції країни на міжнародний ринок. Невід'ємним фактором створення позитивного іміджу щодо конкурентоспроможності підприємства та країни в цілому на зовнішньому ринку є участь у міжнародній виставці, що створює передумови для презентації технічного рівня, практичності, якості й ергономічних характеристик продукції експозиції.

Відбувається зміцнення міжнародних зв'язків, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, доступ до нових ринків збуту, особливо для малих та середніх підприємств, сприяння науково-технічному та технологічному оновленню вітчизняного виробництва.

Виставкову діяльність регулюють як міжнародні, так і державні та громадсько-професійні установи країн, на території яких вони проводяться. Так, з цією метою в 1931 р. створено Міжнародне бюро виставок, у 1955 р. сформована робоча група по міжнародних виставках Комісії з розвитку зовнішньої торгівлі при Європейській комісії ООН [3]. Крім того, в разі необхідності створюються тимчасові об'єднання міжнародних виставок. Але, на думку членів Союзу виставок та ярмарків, ефективність державної підтримки виставкової діяльності незначна. Необхідне прийняття законодавчих актів щодо виставкової діяльності. Потребує державної підтримки розвиток матеріально-технічної бази як на державному, регіональному, так і на місцевому рівнях. Зокрема необхідне будівництво у великих містах спеціалізованих виставкових комплексів. Метою державної підтримки має стати стимулювання підприємств (великих і малих) та територій для участі у виставках.

Виставкова діяльність, семінари, симпозіуми, конференції є каталізатором науково-технічного та комерційного прогресу за умови професійної підготовки й організації проведення, з одного боку – організаторами, і забезпечення належної експозиції, з іншого – учасниками. Механізм підготовки та відбору учасників потребує особливої уваги до якості й ергономічних характеристик представленої продукції.

Організація виставки надає унікальну можливість зібрати активну цільову аудиторію потенційних партнерів в одному місці в даний час. Ні реклама, ні навіть використання адміністративного ресурсу не дозволять набути широкої популярності серед професіоналів галузі в нетривалий термін, чого можна досягти завдяки виставковій діяльності. Специфічний ефект як співвідношення затрат до очікуваного результату від участі в заході для окремого учасника варіює в межах: популяризація бренда, активізація рекламної кампанії, демонстрування та підвищення авторитету, вивчення конкурентного середовища й конкурентних переваг, отримання інформації про зміни ринкових тенденцій, налагодження комунікаційних зв'язків, безпосереднє укладання договорів про співробітництво та ін.

Та, незважаючи на численні виставки, що проводяться, (близько 250-300 виставок щорічно), небагато з них відбивають реальний стан і перспективи розвитку виробництва та наукові досягнення як в Україні, так і за кордоном [1]. Зазвичай вони не відповідають міжнародним вимогам і по суті являють собою впорядковані торгові ярмарки. Виставки проводяться на непристосованих площах, що орендують, з відсутністю необхідного мінімального сервісу для їхніх учасників.

Підсумовуючи отримані результати діяльності виставкової галузі як засобу комунікації, варто зазначити, що за своєю багатовекторною спрямованістю вона формує економічний, науково-технічний, соціальний, політичний імідж країни і є показником розвитку, системним компонентом господарської діяльності підприємства при визначенні економічного результату, налагодження комунікаційних зв'язків нової якості та створення позитивного іміджу в конкурентному ринковому середовищі.

Виставка – не тільки частина маркетинг-міксу. Ніщо інше не створює взаємодію «покупець-продавець», практичний досвід, уміння формувати мережу, інформацію, тривале «життя» продукту в умах відвідувачів так, як