УДК 61:316.776

Н. О. АРТАМОНОВА

ЕВОЛЮЦІЯ КОМУНІКАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ СИСТЕМИ НАУКОВОЇ МЕДИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Розглядається еволюція процесів формування комунікаційних засобів системи наукової медичної інформації. Відзначена закономірність розвитку системи наукової комунікації, пов'язаної з виникненням та подоланням деяких перешкод завдяки переходу в нову якість.

Ключові слова: наукові комунікації, система наукової медичної інформації, комунікаційні засоби.

Рассматривается эволюция процессов формирования коммуникационных средств системы научной медицинской информации. Отмечена закономерность развития системы научной

коммуникации, связанная с возникновением и преодолением различных препятствий путем перехода в новое качество.

Ключевые слова: научные коммуникации, система научной медицинской информации, коммуникационные средства.

Evolution of processes of forming of communications facilities of the system of scientific medical information is examined. Regularity of development of the scientific communication system related to the origin and overcoming of different obstacles by transition in a new quality is marked.

Key words: scientific communications, system of scientific medical information, of communications facilities.

Наукова комунікація (НК) та її роль у процесах створення нового знання привернули увагу з розвитком соціології знання, соціології науки і наукознавства, але об'єктом соціологічного дослідження комунікація в науці стала недавно [3, 4].

Значний внесок у розгляд соціологічного змісту наукової комунікації зробили зарубіжні дослідники: Ю. Гарфілд, Д. Прайс, У. Д. Гарвей, Дж. Р. Коул, В. Ж. Келле, А. І. Михайлов, А. І. Чорний, Р. С. Гіляревський, Е. З. Мирська, В. М. Садовський та ін.

Оскільки знання як об'єкт досліджень досить складно ідентифікувати, комунікацію доцільно розглядати в процесі руху інформації в науці. Проте вирішення проблеми наукової інформації не може бути звичайним пристосуванням системи НК до умов функціонування науки [5-7].

Сучасний стан формування та розвитку НК розглядається на інформаційно-бібліотечному рівні в ґрунтовних працях вітчизняних учених В. О. Ільганаєвої, М. С. Слободяника, Н. М. Кушнаренко, А. А. Соляник, І. О. Давидової, Л. Я. Філіпової, Г. В. Шемаєвої, І. П. Коваленко та ін. Незважаючи на ґрунтовну проробку інформаційного значення наукової комунікації, її методологічне і соціологічне значення, роль у формуванні нових засобів передачі наукового знання ще потребують розробки і пояснення.

Метою статті є дослідження еволюції формування комунікаційних засобів системи наукової медичної інформації.

Перші кроки в цьому напрямі здійснено в 1950-60-ті рр. у зв'язку зі створенням системи науково-технічної інформації (НТІ) та широким застосуванням засобів обчислювальної техніки. На першому етапі НТІ головна увага приділялася аналізові й обробці документних засобів науково- технічної інформації (статей, книг, науково-технічних звітів, рефератів, оглядів та ін.), оскільки вони виявилися підготовленішими для такої обробки в бібліотеках, бібліографічних та реферативних службах [10]. Тобто більше досліджували формальні комунікації.

Першими своє бачення сутності наукових комунікацій представили А. І. Михайлов, А. І. Чорний, Р. С. Гіляревський у фундаментальній монографії, де НК розуміють як «сукупність процесів подання, передавання та тримання наукової інформації в людському суспільстві, які складають основний механізм існування і розвитку науки» [8, с. 45]. Розвиток цих наукових уявлень вплинув на подальше розуміння того, що соціальний механізм науки ґрунтується на системі наукових публікацій. Вони також аналізують основні процеси наукової комунікації, куди ввійшли обмін листами та публікаціями, підготовка опису результатів дослідження до публікації, редакційно-видавничі та поліграфічні процеси, поширення наукових документів, бібліотечно-бібліографічна й науково-інформаційна діяльність та ін.

Серед дослідників, які вперше сформулювали системне уявлення про медичні наукові комунікації, велика заслуга провідних вчених С. М. Багда- сар'яна, Ю. П. Лісіцина, Ю. А. Шилиніс, Ю. І. Вуль, П. І. Кальї, В. Н. Мурата, котрі приділяли значну увагу вивченню комунікаційних засобів як важливої складової системи наукової медичної інформації. Але тільки А. Р. Уваренко у 80-ті рр. здійснив аналіз історичного розвитку системи НК у медицині [9], а потім започаткував новий етап у розвиткові уявлень про медичну наукову комунікацію як засіб, який впливає на ефективність інноваційних галузевих процесів.

Відомо, що джерела НМІ тісно пов'язані з виникненням медичних знань, їх накопиченням та розвитком комунікацій для поширення цих знань. Тому, розглядаючи процес інформаційного забезпечення медичної науки як комунікаційну функцію, не можливо не зупинитися на засобах передавання медичної інформації, особливо на деяких ключових етапах їх розвитку, тобто на змінах її компонентів, складових, підсистем, доповнення новими елементами.

В епоху Відродження учених і художників приваблювало тіло людини, систематичне вивчення якого привело до формування основ наукової анатомії. Рівень техніки того часу дозволив широко використовувати малюнок, більше того, забезпечив функціонування книги-атласу як постійного специфічного каналу передачі медичної інформації. Малюнок разом з тим зберіг своє самостійне значення донині, а ілюстративні матеріали виконують роль самостійного комунікаційного каналу в медицині. Хоча розвиток сучасних технологій значно вплинув на трансформацію малюнків спочатку на фотографії, зокрема рентгенологічні знімки, а потім на медичні зображення, що отримують за допомогою радіодіагностичного обладнання та спеціального програмного забезпечення, зокрема сцінтиграми, томограми, ультразвукові зображення та ін. Виникнення цих нових комунікаційних засобів у свою чергу потребує набуття професійних знань радіологом щодо їх розуміння та тлумачення діагнозу захворювання.

Другий етап починається зі створення писемності в IV– III тисячоліттях до н. е., який надав можливість людині істотно розширити свої комунікаційні функції, як у просторі, так і в часі. У Стародавньому Єгипті у 2100 р. до н.е. був написаний перший підручник з акушерства і гінекології. Клинописні тексти Месопотамії, передані