У сучасних умовах система НК також перебуває під впливом двох різних чинників, тобто виникли нові комунікаційні бар'єри, що зумовлює їх перехід на нову якість. Це, з одного боку, розвиток видавничої діяльності і підвищення її вартості, що не дозволяє науковим бібліотекам купувати необхідні видання. З іншого – цифрова революція й Інтернет спричинили конкуренцію між друкарськими і віртуальними засобами інформації, а електронний доступ радикально змінює традиційне управління науковим знанням. Почали створюватися нові засоби НК. Зокрема, в 1999 р. в США створено електронний архів PubMed Central (PMC), що забезпечує вільний доступ до журналів у галузі наук про життя. Дещо пізніше створено архів BioMed Central з вільним доступом до журналів у галузі біомедицини. У 2003 р. почала працювати могутня віртуальна бібліотека Public Library of Science (PIoS), що заснувала свої власні журнали в галузях біології, медицини, генетики і біоінформатики.

Як бачимо, процеси вдосконалення та становлення каналів і засобів передачі інформації сягають ще глибини століть та тривають у наші дні. У першу чергу, вони пов'язані з рівнем інформаційного розвитку суспільства, його досягненнями в галузі науки і техніки, зокрема в медицині.

Розвиток будь-якої інформаційної системи, зокрема наукової комунікації, потребує змін її компонентів, складових, підсистем і поповнення новими елементами, що інколи приводить до створення принципово нових комунікаційних засобів. Наприклад, створення Кокранівської співдружності (КС), діяльність якої спрямовано на оптимізацію інформаційного забезпечення медичної галузі, завдяки консолідації зусиль учених різних країн, привела до значних змін у методологічному забезпеченні наукових досліджень у клінічній медицині [13].

Головний механізм наукової комунікації КС спрямований на розвиток партнерських відносин з відповідними організаціями на регіональному, державному і міжнародному рівнях. Це й спільна робота над створенням систематичних оглядів проблемних груп і регіональних представників громадськості, й широкомасштабна кооперація на національному рівні між Кокра- нівськіми центрами та розробниками практичних рекомендацій. Діяльність КС перетворила систематичний огляд в інтерактивний, що має такі етапи комунікації: огляд + математична обробка + дискусія + координація. Основним комунікаційним засобом у системі інформаційного забезпечення клінічної медицини стає Кокранівська електронна бібліотека, яка принципово відрізняється від інших бібліотек тим, що, по-перше, основою є принципи доказової медицини, а, по-друге, – це новий засіб соціальної й наукової комунікації. Кокранівська бібліотека поширюється через Інтернет та містить декілька БД [2, 11]: 1) кокранівських систематичних оглядів; 2) кокранівських регістрів контрольованих клінічних випробувань; 3) рефератів ефективності лікувальних втручань; 4) оглядів щодо методології медичних досліджень; 5) економічної оцінки лікувальних втручань.

Як бачимо, процеси вдосконалення і становлення каналів та засобів передавання інформації сягають ще глибини століть і тривають понині. У першу чергу вони пов'язані з рівнем інформаційного розвитку суспільства, його досягненнями в галузі науки і техніки, зокрема медичної галузі.

Таким чином, вивчення уявлень щодо становлення каналів передавання наукової медичної інформації як основи сучасної системи наукових комунікацій свідчить, що:

відмітними ознаками зародження системи медичних наукових комунікацій визначаються, по-перше, закладення основ її диференціації на окремі медичні дисципліни; по друге, – виокремлення формальної та неформальної комунікації; по-третє, – зародження інформаційних структур як головного елементу в комунікаційному ланцюзі системи наукових комунікацій, зокрема бібліотеки й інформаційні центри; по-четверте – активний розвиток сучасних електронних комунікаційних засобів наукової медичної інформації та їх вплив на структуру й організацію системи наукової комунікації;

інтегрування вітчизняних засобів наукової комунікації в єдиний інформаційний простір може здійснюватися через подолання деяких проблем, що гальмують розвиток галузевого інноваційного процесу, серед них і усунення негараздів матеріально-технічного забезпечення галузі, що зумовлює недоступність інформаційних ресурсів для споживача, подолання загальної низької інформаційної культури більшості медиків, що виявляється в так званому «феномені уявного інформаційного комфорту», та деякі інші причини.

Оцінка інформативності нових комунікаційних засобів, створення систематичних оглядів – це нові перспективні наукові напрями для подальшого вдосконалення та розвитку інформаційної діяльності українськими вченими і інформаційно-бібліотечними фахівцями.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Багдасарьян С. М. Проблемы медицинской информации / С. М. Багдасарьян. – М.: Знание, 1973. – 64 с.

Власов В. В. Введение в доказательную медицину / В.В. Власов. – М. : Ме- диаСфера, 2001. – 262 с.

Гарвей У. Д. Коммуникация – суть науки/ У. Д. Гарвей// Роль коммуникаций в распространении научно-технических достижений. – М. : Мысль, 1986. – С. 63-81.

Гончар В. М. Медичний реферативний журнал – один з важливих комунікаційних засобів поширення зарубіжної наукової інформації у вітчизняній охороні здоров'я / В. М. Гончар, Н.О. Мовчун // Проблеми сучасного медичного наукознавства : матеріали наук.-практ. конф., 18-19 травня 2006 р. – Тернопіль, 2006. – С. 40-42.

Коваленко И. П. Комунікаційні засоби формування правової культури бібліотечних фахівців : автореф. дис. канд. ... наук з соц. комунікацій / И. П. Коваленко ; Харк. держ. акад. культури. – Х. : ХДАК, 2010. – 21 с.

Мирская Е. З. Система научных коммуникаций / Е. З. Мирская // Социологические проблемы науки. – М., 1974. – С. 369-386.

Мирский Э. М. Проблемы исследований коммуникаций в науке / Э. М. Мирский, В.Н. Садовский// Коммуникация в современной науке. – М. : Прогресс, 1976. – С. 5-24.

Михайлов А. И. Научные коммуникации и информатика / А.