розстріляли. Лише в 1958 р. П. Г. Фомін був реабілітований.
Ще один відомий учений, мистецтвознавець Федір Іванович Шміт, також у своїй діяльності значне місце відводив музеєзнавчим проблемам. Ф. І. Шміт очолював МКМС, після 1917 р. керував комітетом охорони пам'яток та мистецтв. Уперше в дореволюційній Росії зусиллями Федора Шміта було започатковано розробку питань загальної історії та теорії музейної справи, охорони пам'яток історії та культури [12, с. 23].
Одним із найстаріших музеїв краєзнавчого профілю на Харківщині є Красноградський краєзнавчий музей, відкритий у 1922 р. Засновником музею був відомий український художник і етнограф П. Д. Мартинович
[17; 41].
У 1930 р. в Харкові відбулася виставка – в Музеї Українського мистецтва – де вперше найповніше представлена творчість П. Д. Мартиновича. На ній експонувалося понад 150 творів, зокрема 18 живописних робіт. Виставка організована зусиллями співробітників Музею українського мистецтва [19, с. 62]. Та для музейництва П. Д. Мартинович залишається перш за все організатором Красноградського музею, який розпочав свою діяльність в 1922 р. і на другу половину ХХ ст. в ньому вже були дуже цікаві фонди з різних експонатів, мав цінну картинну галерею, яка на початку ХХ ст. була найбільшою на Харківщині із сільських картинних галерей (майже 2000 тисячі експонатів у фондах). Велику частину фондів склали роботи самого П.Д. Мартиновича [11, с. 3].
Таким чином, розглядаючи проблему, автор дійшов висновку, що приватна ініціатива відігравала важливу роль у формуванні та розвитку музейництва на Харківщині в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. А. М. Краснов, Д. І. Багалій, М. Ф. Сумцов, П. Г. Фомін, П. Д. Мартинович, Ф. І. Шміт – видатні українські вчені, науковці, дослідники, етнографи, діяльність яких була нерозривно пов'язана з музейною справою. Завдяки їх діяльності музейна мережа активно розвивалася, створювалися нові музеї, відділи, поповнювалися колекції.
Отже, внесок харківської інтелігенції у створення та подальшу діяльність музейної мережі Харкова був значним. Завдяки зусиллям теоретиків та практиків музейництва була організована більшість музеїв міста. Науковці, вчені, які працювали в царині музейництва, створювали концепції діяльності музеїв, розробляли плани їх подальшого поповнення у різних напрямах та робили все можливе, щоб поставити діяльність музеїв Харкова на достатньо твердий науковий ґрунт.
У зв'язку з написанням статті постали нові наукові завдання – ґрунтовніше та детальніше вивчення музейної діяльності українських учених та дослідження внеску приватної ініціативи в музейну справу регіону в подальший період, а саме – кінець ХХ – початок ХХІ століття.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Багалей Д. И. История города Харькова за 250 лет его существования (1655-1905). – Т. 2. (ХІХ – н. ХХ) / Д. И. Багалей, Миллер Д. Д. – Х, 1933. – С. 636.
Баранов Д. Б. М. Ф. Сумцов і розвиток українського музеєзнавства в першій чверті ХХ ст. / Д. Б. Баранов // Шості Сумцовські читання : зб.
мат. наук. конф., присвяченої 80-річчю Музею Слобідської України ім. Г. С. Сковороди, Харків, 14 квітня 2000 р. – Х, 2000. – С. 32.
Бахтіна С. А. До проблеми внеску Харківського єпархіального церковно- археологічного товариства та музею при ньому у вивчення пам'яток церковної старовини на Слобідській Україні (1913-1920 рр.) / С. А. Бахтіна // Наук.-метод. конф. за підсумками науково-творчої роботи за 1995 р. : тези доповідей. – Х, 1996. – С. 60.
Бахтіна С. А. Дослідник церковного мистецтва Слобідської України протоієрей Петро Фомін (1866-1938) / С. А. Бахтіна // Наук.-теоре- тичні здобутки Слобідської України: філософія, релігія культура : міжнар. наук. конф., присвячена 85-річчю Харківського єпархіального церковно-археологічного музею, Харків, 2-3 червня 1999 р. : зб. наук. ст. – Х., 1999. – С. 12.
Вербицкий А. Харьковский епархиальный церковно-археологический музей / А. Вербицкий // Пастырь и паства : приложение к журналу «Вера и разум». – Х, 1913. – № 13. – С. 44.
Ганзя І. В. Наукова і громадська діяльність А.М.Краснова у Харкові / І. В. Ганзя // Треті Сумцовські читання : матеріали наук. конф., присвяченої 95-річчю ХІІ Археологічного з'їзду, Харків, 18 квітня 1997 р. – Х, 1998. – С. 7-12.
Грузська Л. Роль наукових товариств у розвитку музейництва в Україні з кінця ХІХ на початку ХХ ст. / Л. Грузська, Б. Піскова // З історії колекціювання в Україні: тези наук. конф. – Житомир, 1994. – С. 14.
Данилевич В. Е. Этнографический музей Харьковского историко-филологического общества/ В. Е. Данилевич. – Х. : Тип. «Печ. дело», 1911. – С. 5.
Денисенко О. Й. Твори І. Ю. Рєпіна в Харківському художньому музеї. Альбом до 150-річчя з дня народження / О. Й. Денисенко. – Х, 1994. – С. 3.
Загоровский Н. М. Открытие Харьковского епархиального церковно- археологического Общества и Музея при нем 19 мая 1913 г. / Н. М. Загоровский // Вера и разум. – Х, 1913. – № 10. – С. 210.
Красноградский краеведческий музей : путеводитель. – Х, 1986. – С. 3.
Курисько В. И. Музейные традиции Харькова / В. И. Курисько, В. З. Фрадкин // Первые Сумцовские чтения. – Х., 1995. – С. 23-26.
Мартемьянова Н. С. К вопросу о музейной деятельности Д. И. Багалия в конце ХІХ – нач. ХХ вв. / Н. С. Мартемьянова // Багаліївські читання