певну тему (історичну подію, діяльність особи, регіону, окремого підприємства) з широким залученням архівних документів. Більша ефективність публікацій досягається за допомогою використання наочних видів документів: текстових, графічних, фото, карт, таблиць тощо. Добірки архівних документів, довідкова інформація, документальні нариси, тематичні статті та ін., надруковані у неспеціалізованих друкованих та електронних мас-медіа за 2009 р., розміщені на Інтернет-сайті Держкомархіву України [6]. Якщо здійснити короткий статистичний аналіз представлення архівів у друкованих та електронних неспеціалізованих мас-медіа, то виявиться, що ретроспективну документну інформацію, новини з архівних установ та організацій, інформацію про виставки архівних документів та ін. У 2009 р. залучили 137 видань, загальна кількість публікацій становить 370. Тобто вищеозначену інформацію про архіви неспеціалізовані друковані й електронні мас-медіа подавали один раз на 2,5 дні, що свідчить про зацікавленість певних кіл громадськості у цій інформації.
Серед друкованих та електронних мас-медіа, а також інформаційних агентств, що найчастіше розповсюджують архівну інформацію у 2009 р., можна назвати такі (у дужках подається інформація про кількість публікацій): «УКРІНФОРМ» (34), «Урядовий кур'єр» (15), «20 хвилин» (15), інформаційне видання «ЭХО» (10), «Високий Вал» (10), тижневик «2000» (8), «Сумська сотня» (8), (8), «Новини Закарпаття» (8), УНІАН (7).
Якщо говорити про тематичну спрямованість публікацій, то тут представлені:
виставки архівних документів (тематичні, до ювілеїв видатних історичних осіб та про визначні події минулого);
довідкова інформація про публікацію збірників архівних документів;
генеалогічні пошуки в архівах;
упорядкування документів архівів;
розсекречення документів та ін.
Неспеціалізовані друковані й електронні мас-медіа, порівняно зі спеціалізованими періодичними та продовжуваними архівними виданнями, зазвичай мають ширшу аудиторію, що дозволяє залучити до «спілкування» з архівною інформацією в будь-якій формі значне коло громадськості.
Серед каналів соціальної комунікації архівних установ можна назвати також радіо і телебачення. Використовувати документну ретроспективну інформацію можна у формі тематичних бесід, бесід-інтерв'ю, репортажів, прес-конференцій та ін. За масовістю аудиторії цей канал використання має надзвичайне значення. Особливо важливим та актуальним нині є запровадження постійних рубрик про роботу архівних установ України на радіо та телебаченні.
На Інтернет-сайті Держкомархіву України представлені такі аудіофайли: 1) інтерв'ю з першим заступником Голови Держкомархіву України І. Б. Матяш про генеалогічний пошук за архівними документами (радіо «Ера^М» від 9 грудня 2009 р.), 2) інтерв'ю із завідувачем сектора виставкової роботи ЦДАВО Г.В. Берковського з нагоди 18-ї річниці незалежності України (Українська служба радіо ВВС від 20 серпня 2009 р.), 3) інформація про відкриття спільної українсько-російської документально-книжкової виставки «Повість полум'яних літ Олександра Довженка» в рамках щорічної зустрічі керівників державних архівних служб України, Росії та Білорусі (радіо Свобода, 10 вересня 2009 р.), 4) інформація про відкриття документальної виставки до 350-річчя Конотопської битви (радіо Свобода, 1 липня 2009 р.) [6].
У контексті спільної взаємодії архівів та мас-медіа в сучасному соціально-комунікаційному середовищі доречно згадати про спільні акції. Такі акції можна організовувати у формі інформаційної підтримки (спонсорства) певних проектів архівних установ України. При цьому згода видання на таку співпрацю залежатиме від цільової аудиторії архівного проекту та від того, наскільки видання відоме широкій громадськості. Наступною формою взаємодії архівних установ України з друкованими й електронними неспеціалізованими ЗМІ може стати спільна акція для читачів. Третя модель співпраці – спільний захід, проведений на рівних правах, коли архівна установа та видавництво є співорганізаторами, мають однаковий статус.
Таким чином, мас-медіа є соціально-комунікаційним каналом як за цільовою аудиторією архівних ЗМІ, так і за широким колом громадськості. Також у ЗМІ є одна особливість, на яку слід звернути увагу. Мас-медіа постають, з одного боку, як канал комунікації та носій повідомлень, а з іншого – як аудиторія архівних установ України. Наукові розвідки в цьому аспекті є достатньо перспективними для подальшої розробки. Взагалі нині одним з головних завдань архівних установ України є вироблення та реалізація єдиної соціально-комунікаційної стратегії розвитку в сучасному інформаційному суспільстві. Мас-медіа як канал соціальної комунікації між архівними установами України та суспільством відіграють визначну роль у цьому процесі.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Социальные коммуникации (теория, методология, деятельность): сло- варь-справочник/Авт.-сост. В. А. Ильганаева. – Х. : КП «Городская типография», 2009. – 392 с.
Архівознавство Підручник для студентів іст. ф-тів вищ. навч. закладів України/ За заг. ред. Я.С. Калакури та І. Б. Матяш. – К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2002. – 356 с.
Матяш І. Б. Методологічні засади й понятійний апарат архівознавства / І. Б. Матяш // Український історичний журнал. – 2009. – №2. – С.124-134.
Архіви України: Офіційний веб-сайт Державного комітету архівів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.archives. gov.ua.
Публікації на порталі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.archives.gov.ua/Publicat/publishing.php.
Архіви у ЗМІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. archives.gov.ua/Archives/A_u_ZMI.php.
Надійшла до редколегії 27.11.2009 р.