УДК 165
УДК 165.9:130.2
А. А. САВЧЕНКО
НОВА НАУКОВА ПАРАДИГМА: ЕНЕРГОІНФОРМАЦІЙНИЙ АСПЕКТ
Проаналізовані концептуальні аспекти енергоінформа- ційної парадигми в контексті прояву інформаційної суті свідомості з різними рівнями організації в навколишньому просторі.
Ключові слова: наукова парадигма, свідомість, інформація, людина, думка, простір.
Проанализированы концептуальные аспекты энергоинформационной парадигмы в контексте проявления информационной сущности сознания с различными уровнями организации в окружающем пространстве.
Ключевые слова: научная парадигма, сознание, информация, человек, мысль, пространство.
The conceptual aspects ofenergu and information paradigm are analysed in the context of display of informative essence of consciousness with the different levels of organization in surrounding space.
Key words: scientific paradigm, consciousness, information, man, idea, space.
Нині ми живемо в дивний час, коли з допомогою всім доступної наукової мови можна зрозуміти й усвідомити ті знання, які людство зберігало з моменту свого зародження. Антропологи відзначають, що Homo sapiens, людина розумна, така, котра з'явилася 60-100 тис. років тому, ні за біологічними характеристиками, ні за інтелектуальними практично не змінилася за цей період. Змінювалися лише соціальний устрій і понятійна мова. Нині ми говоримо мовою науки, яка доступна всім членам цивілізованого суспільства, і можемо пізнавати те, що було раніше приховано від більшості членів суспільства. Ми живемо у світі інформації і завдання полягає в тому, щоб відібрати й усвідомити інформацію нового суспільства, суспільства розуму (ноосфері), яке передбачали космісти і зокрема В. І. Вернадський. Хоча істинно науковому світогляду 300-200 років, він мав декілька етапів розвитку і нині створюється нова наукова парадигма. У даній роботі зроблена спроба ознайомити читачів з деякими положеннями цієї парадигми.
Мета статті – проаналізувати інформаційну суть свідомості в енер- гоінформаційній парадигмі як психофізичній субстанції, здатній взаємодіяти з навколишнім простором.
Нині є історичною подією в розвитку людства, що знаменує переломний етап у зміні наукової парадигми в природознавстві. Основою цього є фундаментальні відкриття в різних галузях науки, зокрема в парапсихології, геомагнітобіології, біофізиці, фізиці, які починають розглядати Всесвіт як прояв єдиного поля-свідомості з його різними рівнями організації, від енергоінформаційного до грубого матеріального.
Слід підкреслити, що ця проблематика розглядалася в працях: B. Ба- руліна, Н. Боритко, Л. Берталанфі, Е. Варганової, Е. Гідденса, К. Джейнса, Г. Кіссінджера, Т. Куна, Р. Катца, Н. Крилова, В. Конєва, В. Когана, А. Ла- боріта, І. Ладенко, Ю. Мануйлова, Дж. Мартіна, Д. Медоуза, Д. Норхауса, В. Пригожина, В. Панова, А. Ракитіна, В. Рогожкіна, В. Соловйова, Е. Соколова, С. Степіна, А. Сіліна, Ф. Уебстера, Б. Уінстона, С. Фішера, Ф. Ханцеве- рова, Г. Хакена, А. Т. Шадріна, Є. Шредінгера, Г. Шипова та багатьох інших.
У цілому аналіз літератури засвідчив, що, незважаючи на достатньо велику кількість наукових досліджень, в яких тією чи іншою мірою розкриваються різні аспекти вибраної теми, вона ще потребує подальшого глибокого осмислення.
Як відомо, наукова парадигма складається з усвідомлення природи основних філософських категорій всесвіту: Матерії, Руху, Простору і Часу. Починаючи з XVI ст. відбулася зміна декількох фізичних картин світу (парадигм) 1 – механістична, 2 – електромагнітна, 3 – квантово-польова і 4 – сучасна, яка перебуває в стадії становлення [12].
Особливістю сучасного наукового прогресу є те, що він розвивається на інтеграційній основі: відбувається синтез знань (теорій, принципів, методів, передових досягнень) різних наукових галузей і дисциплін, їх взаємо- проникнення і створення на цій основі комплексних, мультидисциплінарних метанаук, що акумулюють світові наукові досягнення. Такими, наприклад, є: синергетика, семантика, психофізика, біосиметрика, гомеостатика, ево- люціоніка та ін. Кожна з них робить свій внесок у зміну парадигми в природознавстві [6].
У сучасному науковому пізнанні світу і закономірностей, що є його основою, зміна наукової парадигми містить такі основні положення когнітив- ної фізики – фізики пізнання світу [5].
Єдність світових законів для фізичних, біологічних і соціальних мікро-, макро- і мегасистем.
Загальний характер зв'язку між елементами цих систем.
Глобальна роль свідомості у всесвіті.
Універсальний характер трансформації різних видів і форм енергій, речовини, полів та інформації.
Наявність у природі слабого ментального інформаційно-польового виду взаємодії.
На основі результатів, отриманих у процесі інформаційних досліджень у різних галузях науки, можна припустити, що, окрім відомих чотирьох фізичних сил і взаємодій, слід постулювати ще один вигляд – слабої ментальної взаємодії (СМВ), що має резонансну інформаційно-польову природу і тісно пов'язану з елементами свідомості у жвавій речовині й космосі, в якій би формі вони не виявлялися і незалежно від їх рівня та масштабів [15]. Особливості нової взаємодії полягають у наступному:
дистантна і резонансно-польова спрямованість взаємодії;
зв'язок свідомості живої матерії з неживою;
думка як основа взаємодії на всіх структурних рівнях матерії;
взаємодія свідомості з фізичним вакуумом і гравітаційним полем;
здатність думки до універсальної трансформації в будь-яких фізичних частках, полях і випромінюваннях.
Як свідчить наведене вище, в квантову фізику вводиться нове поняття – психофізичний «енергоінформаційний» чинник-оператор, керований свідомістю, теоретичне вивчення якої здійснюється [17]. У людини СМВ пов'язана з функціонально-психічним станом (змінений стан свідомості) або спадковим психічним статусом людини (природжений дар). Основою СМВ є здатність людського мозку взаємодіяти з фундаментальними фізичними характеристиками і параметрами оточуючого нас світу за допомогою біогравітації і біовакууму [7].
В процесі проведених пси-досліджень показана принципова відмінність префікса від існуючих фізичних понять через долучення до нього інформаційної ролі свідомості й освіти, нового вигляду взаємодії, без якої