Крім неформальних інститутів, бібліотеки використовують інститути контролю, які також мають змінюватись відповідно до вимог управління сучасною бібліотечною установою. Проблеми опортуністичної поведінки та зростання трансакційних витрат викликають необхідність удосконалення контролінгу в системі бібліотечного менеджменту. Особливого значення ця ситуація набуває при активному просуванні інформаційних продуктів і послуг бібліотеки на інформаційний ринок. Має сенс збільшення витрат на процедуру контролю, зокрема на збільшення кількості фахівців, котрі його здійснюють, на підвищення їхньої кваліфікації та матеріальної зацікавленості в одержанні об'єктивних показників для реальнішого володіння ситуацією, а також на контроль та складання відповідної звітності. Залежно від обсягу та диверсифікації діяльності формується пакет звітів, що містить важливу економічну інформацію, котра використовується для подальшого аналізу економічної ефективності роботи бібліотеки. Збирання статистичної, фінансової й іншої інформації, а також обчислення необхідних показників передбачають чіткий розподіл обов'язків та ієрархії звітності, який проводить менеджер (керівник) бібліотеки. Директор бібліотеки доручає розробити порядок збору даних про роботу бібліотеки, а потім розглядає його й затверджує, таким чином упорядковуючи діяльність бібліотеки.

Контроль рівня виконання послуг потребує постійного оцінювання процесів, пов'язаних із наданням послуг. Це дозволяє виявити резерви підвищення якості послуг і активно їх реалізувати. Дані про показники виконання послуги отримують на підставі:

оцінки виробником;

оцінки споживачем;

перевірки якості.

Визначити ступінь виконання вимог до послуг і виявити резерви підвищення їхньої якості, а також результативності й ефективності її надання дозволить аналіз даних. Його головна мета – з'ясування причин систематичних помилок та їхнє запобігання. Причина є основою помилки, не завжди очевидна, проте слід намагатися виявити її якнайшвидше. Це стосується також помилок, які вносяться виконавцями послуг і не часто виникають довільно, а переважним чином викликаються конкретними причинами. Дуже часто помилки, які вважають прорахунками персоналу або споживачів, насправді пояснюються недоліками функціонування послуг, а вони, у свою чергу, зумовлюються складністю операцій або непридатністю методик, умов навколишнього середовища, умов праці, підготовленості персоналу, якістю інструкцій або ресурсів.

Аналіз можливостей підвищення якості послуг і результативності самого процесу надання послуги полягає у визначенні:

характеристики, поліпшення якої найвигідніше з точки зору як споживача, так і виробника послуги;

змін у потребах ринку, що можуть потребувати зміни класу послуг;

відхилень від установлених параметрів якості послуги внаслідок неефективності чи недостатності засобів контролю;

резервів зниження витрат при збереженні та підвищенні рівня якості послуг.

Система постійного моніторингу дозволяє керівникові бібліотеки мінімізувати ризики завдяки можливості оперативного виявлення та коригування можливих відхилень і значного зменшення трансакційних витрат. Сучасні комп'ютерні технології надають змогу значно вдосконалити організацію моніторингу.

Особливе місце в економічному регулюванні комерційної діяльності відводиться управлінню фінансовими потоками за допомогою використання методів і технологій фінансового менеджменту та маркетингу, зокрема виявлення напрямів бібліотечно-інформаційної діяльності, які дозволять бібліотеці не тільки окупити той чи інший інформаційний продукт і послуги, але й отримати прибуток, використовуючи оптимальну сукупність виробничих ресурсів. Регулювання за допомогою маркетингових інструментів формування цінової політики й аналізу ринку – важлива функціональна частина всієї системи внутрішньобібліотечного економічного регулювання комерційної діяльності бібліотеки.

Ефективним є застосування технологій фінансового менеджменту, який припускає прийняття фінансових рішень, пов'язаних із формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів бібліотеки, а також управління фінансовими потоками з метою максимізації доходу бібліотеки. Фінансові рішення – результат аналізу економічної ефективності (повернення вкладів, відношення прибутку до витрат), що базується на постійному моніторингу комерційної діяльності бібліотеки. Теоретичні засади використання фінансового менеджменту в бібліотеках розглянуті в деяких працях [1; 5; 6; 8; 10; 13]. У сучасних бібліотеках пострадянського простору найпоширенішою є шведська модель фінансового менеджменту, особливістю якої є акцент на використанні маркетингу. Маркетинг широко впроваджується як у комерційній, так і некомерційній діяльності бібліотек і являє собою ефективну методологію ринкової діяльності [2; 4; 7; 11]. Маркетинг забезпечує оптимальне використання фінансових ресурсів для досягнення прибутку, якого не можна досягти без вчасного доведення інформаційних продуктів і послуг до споживача. Перехід до маркетингових засад управління діяльністю бібліотеки являє собою якісно новий стан, коли у своїй діяльності бібліотека не тільки основується на своїх внутрішніх можливостях, але зважає на зовнішні умови.

Проаналізувавши внутрішньобібліотечні механізми економічного регулювання комерційної діяльності бібліотек, можна дійти таких висновків: - внутрішньобібліотечні процеси комерціалізації охоплюють взаємодію користувачів, працівників та керівника бібліотеки щодо розширення діяльності бібліотеки на основі послідовної трансформації задоволення запитів споживачів через виробництво нових інформаційних продуктів та послуг, їхнє вдосконалення, поліпшення організації обслуговування;

управління є впливом, який упорядковує господарські процеси через планування, організацію, мотивацію і контроль;

інституційні механізми внутрішньобібліотечного економічного регулювання містять організаційну культуру у вигляді неформальних соціальних норм поведінки, негласно прийнятих у трудовому колективі, та мотивацію персоналу бібліотеки;

перспективними напрямами вдосконалення внутрішньобібліотечних механізмів економічного регулювання комерційної діяльності бібліотек можна визначити такі:

роз'яснювальна робота серед працівників та користувачів бібліотек для усвідомлення ними можливостей і потреб розширення комерційних засад у бібліотечно-інформаційній діяльності;

забезпечення відповідної заробітної плати працівникам та додаткове економічне заохочення бібліотечних фахівців;

вирішення завдання щодо