УДК 316.3:007:001"71"

О. Б. ШВИДКА

ЕВОЛЮЦІЯ КОМУНІКАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Досліджуються основні питання еволюції комунікаційного середовища, етапи і сучасні тенденції соціально-комунікаційних процесів як визначальних чинників розвитку інформаційного суспільства.

Ключові слова: еволюція, комунікаційне середовище, інформаційне суспільство.

Исследуются основные вопросы эволюции коммуникационной среды, этапы и современные тенденции социально-коммуникационных процессов как определяющих факторов развития информационного общества.

Ключевые слова: эволюция, коммуникационная середа, информационное общество.

In the article the main problems of the communication environment evolution , stages and the modern tendencies of the social-communication processes as the definite factors of the information society development have been investigated.

Key words: evolution, communication environment, information society.

Початок XXI ст. характеризується реформуванням і модернізацією всіх соціально-комунікативних сфер діяльності (науки, політики, культури, економічних, трудових відносин тощо), важливими особливостями яких є процеси інформатизації. Нині еволюційність створення і формування бага- тоаспектного інформаційного комунікаційного середовища є визначальним чинником інноваційного розвитку й ефективного функціонування всіх структур та соціальних систем інформаційного суспільства. Саме через комунікаційну сферу, що трансформується за умов глобальних інформаційних можливостей, забезпечуються свобода доступу до знань, зв'язки між людьми і спільнотами, накопичення, поширення та збагачення соціального досвіду [1, 2, 6, 10, 16].

Науковці, при наведенні в літературних джерелах дефініцій поняття «комунікаційне середовище», розкриваючи філософсько-соціологічну сутність, розглядають його як універсальне, спеціалізоване, глобальне середовище, в якому комунікативний простір трансформується в комунікаційне середовище і набуває змістовного та смислового спрямування комунікації.

Вказують на важливіші властивості його змісту, сутності завдань щодо сфери суспільних відносин та їх еволюційної реалізації в діяльності суспільства. Зокрема, науковці зазначають, що комунікаційне середовище як феномен інформації є універсальною сукупністю матеріально-речових, субстанціонально-змістовних, технологічних, організаційних умов, що дозволяють соціальним групам і структурам здійснювати передачу та взаємообмін інформацією, що, перш за все, необхідно суб'єктам комунікаційної взаємодії, та спілкування в конкретно-історичному просторово- часовому континуумі [5, 8, 13, 17].

Вирішення питання еволюції комунікаційного середовища як важливої складової розвитку інформаційного суспільства має важливе значення для усвідомлення його як прояву процесів перетворень, що відбуваються в окремій державі та світовому співтоваристві в цілому. Саме за таких умов проблему нашого дослідження можна вважати своєчасною, актуальною, водночас і наукоємкою з точки зору вивчення історичних коренів, основних етапів і тенденцій розвитку комунікаційного середовища інформаційного суспільства. Усе це потребує виконання таких завдань:

проаналізувати основні соціально-комунікаційні етапи розвитку і становлення інформаційно-комунікаційного середовища;

установити суб'єкти комунікаційного процесу, їх взаємодію і вплив у системі інформаційних соціально-комунікативних суспільних відносин (комунікаторів і реципієнтів);

з'ясувати види соціальної комунікації в інформаційно-комунікаційному просторі;

визначити рівні впливів інформаційно-комунікаційної культури в процесі трансформації інформаційного суспільства;

виявити інформаційні бар'єри, які виникають під час комунікативних взаємовідносин передачі й сприймання повідомлень та набуття знань;

довести значення єдності взаємовідносин суб'єктів комунікативного процесу в цивілізаційному розвитку людства;

охарактеризувати існуючі та запропонувати інноваційну модель формування й розвитку комунікаційного середовища інформаційного суспільства.

Мета статті – відобразити результати дослідження питання еволюції комунікаційного середовища як нового основного чинника соціально- комунікативних відносин в інформаційному суспільстві.

У дослідженні цього напряму з позицій науки соціальних комунікацій та філософсько-соціальному вивченні заслуговують на увагу праці таких сучасних українських і російських учених: В. П. Андрущенка, В. М. Бебика, В. О. Данільяна, В. О. Ільганаєвої, Ю. М. Канигіна, В. З. Когана, В. А. Михайлова, Г. Г. Почепцова, Б. А. Родіонова, Є. А.Сєдова, А. В. Соколова, А. Д. Урсула, Ф. І. Шаркова та ін.

Науковці розглядають переважно соціологічні, філософські аспекти природи комунікацій, функції, співвідношення соціальних структур суспільства і результати людської діяльності з урахуванням різноманітних комунікативних засобів комунікації (взаємозв'язки, повідомлення, обмін інформацією, вплив на суспільство в цілому). Так, однією із проблем еволюції комунікаційного середовища вони вважають передумови його формування в контексті інформаційного суспільства, інформаційно- комунікаційної техноструктури, розвитку глобальних мережевих Інтернет- комунікацій.

Досліджуючи основні етапи і тенденції розвитку соціально-комунікативних процесів та явищ, які формують комунікаційне середовище, слід зосередитися також на тих важливих питаннях, що в історичному і теоретичному аспектах, з позицій сучасної науки соціальних комунікацій, мають принципове значення для еволюції комунікаційного середовища:

вплив системи комунікативних дій і процесів на становлення, розвиток і функціонування соціально-комунікаційного середовища;

соціологічні домінанти комунікацій, їх рівні, види, ієрархічні періоди та тенденції розвитку з огляду на різні підходи до формування розвиненого комунікаційного середовища;

головні чинники прогресу (кіберцивілізації), що зумовили інтенсифікацію електронних інформаційних потоків і комунікативних процесів в інформаційному суспільстві;

антологічний, гносеологічний і методологічний підходи при доведенні й обґрунтуванні важливості комунікаційного середовища інформаційного суспільства як цілісного, динамічного, евристичного глобального явища;

ефективні процеси функціонування всіх соціально-комунікаційних систем і структур, що впливають на умови формування і соціалізацію особистості, можливості її всебічного динамічного розвитку через соціальне просторово-предметне оточення;

сукупність підходів, засобів, методів доведення значення сучасних технологій комунікації, спілкування, взаємодії та взаємовпливу для подальшого еволюціонування інформаційного суспільства тощо. Сучасне комунікаційне середовище інформаційного суспільства розкривається через категорію «інформатизація», коли новітні способи і засоби збору, накопичення і переробки даних, телекомунікації стають дієвим елементом усіх форм інформаційно-комунікаційних зв'язків без обмежень. Еволюційні тенденції суспільної діяльності створюють умови для збереження і трансляції досягнень культури, науки, освіти тощо, а також задоволення потреб в інформації. Отже, динаміка комунікаційного середовища має основоположне значення для інтенсивного використання доступних знань у всіх значущих сферах діяльності суспільства і є необхідною умовою розвитку соціуму [9,