Науковці зазначають, що з кінця XX ст. зміна в засобах комунікації зумовила таке явище, як глобалізація інформаційних процесів.

Перспективи створення нових комунікаційних засобів надзвичайні. Ті інформаційні потоки, що вже створені, призвели до інформаційної залежності всіх сфер життя суспільства. Глобалізм інформатизації стосується в першу чергу таких аспектів життєдіяльності суспільства, як морально-етичний, культурний та інформаційний. Основними протиріччями інформаційного суспільства є протиріччя між глобалізацією світу і самобутністю певного суспільства, між технологізмом віртуального простору та наявністю в ньому малих етнічних і культурних груп.

Слід зазначити, що запропонована свого часу Ю. М. Лотманом типологія культур, яка завершується констатацією переходу до «екранної» культури, повністю вже не відтворює реальний стан культури в сучасному суспільстві, оскільки людство перебуває в новому «осьовому часі», що характеризується становленням «електронно-комп'ютерної» культури – маркера інформаційної культури. Подібно до попередніх типів, розвиток інформаційної культури оснований на взаємозв'язкові та взаємозалежності науково-технічних досягнень і трансформації ціннісно-смислових основ. Але, хоча й відбувається трансформація, дослідження науковців свідчать про завершеність циклу, а звідти – ідея про повернення інтересу до вічних культурних цінностей. Має змінитися ще декілька поколінь, перш ніж нова система цінностей культури посяде своє місце в інформаційному суспільстві.

Нині такі «зони перехідності» до нового типу на всіх соціокультурних рівнях впливають на різні культурні простори.

Узагальнюючи основні теоретичні положення концепцій інформаційного суспільства в зарубіжних і вітчизняних дослідженнях, науковці виокремлюють його характерні особливості, які надають можливість обґрунтувати радикальність соціокультурних змін, що відбуваються нині. Вони називають такі фактори:

забезпечено пріоритет інформації, порівняно з іншими ресурсами;

основною формою розвитку стає інформаційна економіка;

основа суспільства – автоматизовані генерації, збереження, обробки та застосування знань за допомогою новітньої інформаційної техніки та технологій;

інформаційна технологія набуває глобального рівня, охоплюючи всі сфери соціальної діяльності людини;

формується інформаційна єдність усієї людської цивілізації;

за допомогою засобів інформації реалізується вільний доступ кожної людини до інформаційних ресурсів усієї цивілізації;

реалізуються гуманістичні принципи управління суспільством і вплив на оточуюче середовище.

Криза культури визначила різкі зміни комунікаційного простору, збільшуючи межу між культурами та створюючи передумови (нові компоненти культури), що можуть забезпечити зв'язок культури в єдину систему. Вона фіксує стрімке збільшення швидкості знищення старих цінностей, стиснення часових меж цього процесу, що не надає можливості новим символам і знакам адаптуватися до попередньої знакової системи цінностей. Таким чином, з одного боку, помітне стрімке збільшення утворень, що претендують на статус культурних, а з іншого – їх адаптація до старих ціннісних систем відбувається нібито в стиснутіших часових межах. У результаті спостерігається знищення старих систем цінностей і традицій, цілісної знакової системи культури, що панувала впродовж століть. Символи й образи старої культури зникають або змінюють свої смисл і значення. Нові цінності настільки розходяться з традиційними, що їх культуротвор- чий смисл не завжди залишається зрозумілим і відкритим. Кількість людей, котрі сприймають культурні утворення, збільшується, але це сприйняття позбавлене тієї витонченості і глибини, того ступеня підготовки, яких воно потребувало раніше. Соціокультурні зміни зумовлюють виникнення нового типу інформаційного суспільства, основними ознаками якого є:

суспільство нового типу, що формується в результаті нової глобальної соціальної революції, основа якої – безперервний розвиток інформаційних і комунікаційних технологій;

суспільство знань, де основною умовою добробуту кожної людини та кожної держави стає знання, що здобуте завдяки вільному доступу до інформації та вміння нею скористатися;

суспільство, з одного боку, сприяє взаємопроникненню культур, а з іншого – відкриває кожній спільноті та людині нові можливості для самоідентифікації.

Різноманітні модифікації «теорії постіндустріального суспільства» надають можливість окремим дослідникам говорити про виникнення суспільства нової ери в історії людства, або нової цивілізації («інформаційної», «глобальної»), коли всі аспекти суспільства й культури, які становлять духовне буття людства, зазнають істотної трансформації.

Виникнення глобального інформаційно-комунікаційного простору змінило обмін інформації між культурами й умовою спілкування стали закони цього інформаційно-комунікаційного простору. Культури адаптуються вже не одна до одної в межах міжкультурного спілкування, а до єдиного інформаційного простору. Інформаційний простір змушує вести діалог між культурами за своїми законами і правилами, які не мають локального (одно- культурного) характеру. Культури занурюються в інше зовнішнє середовище, що пронизує міжкультурні діалоги, створюючи передумови для загального діалогу культур і для їх замикання в єдиній інформаційній системі. Культура розчиняється в цьому інформаційно-комунікаційному просторі.

Зважаючи на це, сучасний період розвитку інформаційного суспільства науковці кваліфікують як глобальну інформаційну революцію, основними ознаками якої є посилення інтелектуальних і творчих можливостей людини на основі використання новітніх інформаційних технологій; формування нового, інформаційного світорозуміння та світогляду, які істотно змінюють сучасну картину світу, парадигму наукових досліджень.

Зберігається необхідність постійного спостереження й узагальнення соціально-історичних умов функціонування сучасної цивілізаційної культури як у визначенні понять «інформаційне суспільство», «суспільство знань», так і особливостей відтворення сучасного соціокультурного середовища в інформаційно-комунікаційному просторі сучасності, а також аналізу наявних тенеднцій, зумовлених динамічними змінами в суспільстві.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации / Р. Ф. Абдеев. – М. : ВЛАДОС, 1994. – 336 с.

Винер Н. Кибернетика или управление и связь в животном и машине / Н. Винер. – 2-е изд. – М, 1968. – 201 с.

Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія / А. М. Єрмолен- ко. – К. : Лібра, 1999. – 488 с.

Ильганаева В. А. Влияние информатизации