організації приділяють особливу увагу налагодженню зв'язків із громадськістю. Відділ роботи з аудиторією Лувра проводить різні заходи (конференції, симпозіуми, фестивалі, семінари та ін.). Підготовкою інформаційних матеріалів, побудовою відносин з іншими музеями, установами культури й освіти опікується культосвітній відділ. Служба зв'язків із громадськістю підтримує імідж організації, установлює зв'язки з необхідними людьми, організаціями, компаніями, й як зображено на рис. 3 [3, с. 71].
Різні напрями діяльності некомерційної організації тут взаємозалежні та сприяють пошуку й установленню зв'язків з різними контактними аудиторіями, що дозволяє успішно виконувати свої суспільні функції, мати високий авторитет і більшу довіру громадськості.
Другим напрямом використання аспектів соціокультурного менеджменту є спільне застосування соціального маркетингу компаніями та неко- мерційними (громадськими) організаціями. За визначенням фахівців,
Рис. 1. Напрями діяльності некомерційної організації (державного музею)
Рис. 2. Організація діяльності в Державному Ермітажі
соціальний маркетинг – це стратегія для зміни поведінки людей за допомогою розуміння їхніх проблем і спілкування з ними. Зусилля в соціальному маркетингу спрямовані на:
формування переконання (наприклад, «паління небезпечне»);
розробку й реалізацію програми вирішення соціальної проблеми (спонукати бажання й прагнення взагалі не палити);
досягнення соціально значимих результатів (зміна в поведінці цільових аудиторій – поліпшення здоров'я нації).
Соціальний маркетинг – це концепція й технологія створення нових соціально значущих товарів і послуг, суспільних благ, що, безумовно, мають комерційну привабливість.
Рис. З. Організація діяльності в Луврі
На основі соціокультурних аспектів маркетингу розробляються:
інноваційні соціальні програми в маркетингу інновацій (організації, ідеї й технології, планування інновацій);
інноваційні моделі розвитку в маркетингу регіонів (конкурентна маркетингова стратегія та її застосування в соціальній сфері, маркетинг у державному й муніципальному управлінні);
формування нових цінностей і орієнтирів у маркетингу ідей (у розвитку суспільства, просування індивідуальних цінностей, таких як фізична досконалість, краса, індивідуальний стиль життя, переваги в їжі й одязі та ін.;
планування майбутнього суспільства в маркетингу подій (event marketing). Аналіз соціокультурного середовища розширює можливості застосування соціокультурних аспектів в маркетинговій діяльності. Основою використання маркетингових технологій є розширене сегментування ринку за результатами аналізу соціокультурного середовища.
Підприємства у сфері культури й інші некомерційні благодійні та громадські організації керуються засадами класичного маркетингу, зміцнюючи свою конкурентоспроможність. Комерційні підприємства застосовують концепцію маркетингу відносин, яка необхідна для залучення у сферу діяльності різноманітних контактних аудиторій і встановлення тривалих та довірчих відносин зі споживачами й громадськістю.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Ламбен Ж.-Ж. Менеджмент, орієнтований на ринок : пер. с англ. / Жан- Жак Ламбен. – Спб.: Питер, 2004. – 672 с.
Котлер Ф. Маркетинг-менеджмент у новому тисячоріччі / Филип Кот- лер.– СПб.: Питер, 2002. – 750 с.
Шекова Е.Л. Менеджмент в сфере культуры (российский и зарубежный опыт) / Екатерина Шекова. – СПб. : Алетейя, 2006. – 186 с.
Шишкина М.А. Паблик рилейшнз в системе социального управления/ Марина Шишкина.. – СПб.: «Паллада-Медиа» и СЗРЦ «Русич», 2002. – 444 с.
Катлип С. Паблик рилейшнз. Теория и практика : учеб. пособие. – 8-е изд. / С. Катлип, А.Сентер, Г. Брум; за ред. Брум Г. – М., СПб., К. : Вильямс, 2001. – 624 с.
Надійшла до редколегії 02.03.2010 р.