У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 347

УДК 347.77 + 001.8

Г. П. ТЕРЕНТЬЄВА

ОСНОВИ ЗНАНЬ ПРО КОМЕРЦІЙНІ ТАЄМНИЦІ (НОУ-ХАУ) ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДОКУМЕНТАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОФІЛЮ НАВЧАННЯ

Розглядаються аспекти «комерційної таємниці» з позиції забезпечення прав власника. Уточнюються співвідношення понять: «ноу-хау», «ділові секрети», «виробнича таємниця», їх сутність та відмінність.

Ключові слова: конкурентоспроможність, інтелектуальна власність, конфіденційність інформації.

Рассматриваются аспекты «коммерческой тайны» с позиции обеспечения прав собственника. Уточняются соотношения понятий: «ноу-хау», »деловые секреты», «производственная тайна» их сущность и отличия.

Ключевые слова: конкурентоспособность, интеллектуальная собственность, конфиденциальность информации.

Looking through the aspects of«trade secret» from the position of ensuring the rights of the owner. Amplifying correlation of the definition «know-how», «business secrets», «trade secrets», their essence and basic differences.

Key words: competitiveness, intellectual property, confidential information.

Забезпечення ефективного розвитку процесів створення та використання науково-технічного потенціалу, який забезпечує конкурентоспроможність вітчизняної продукції для реалізації стратегічного курсу економічної політики України, потребує цілеспрямованого ставлення до комерційної таємниці як однієї з форм інтелектуальної власності. Технічні знання та комерційна таємниця перетворилися в найсуттєвіші цінності багатьох галузей бізнесу і, забезпечуючи права винахідника, створюють економічний стимул для нових винаходів. Ноу-хау, як комерційна таємниця, забезпечує охорону секретів виробництва, отже, стимулює новаторські пропозиції, які відносно невеликі, щоб стати об'єктом патентування, проте їх сукупність є надзвичайно цінною.

Формування в студентів розуміння змісту і закономірностей науково- технічного й інноваційного розвитку, підходів світової технічної науки до визначення ролі інтелектуальної власності, практики формування і реалізації державної науково-технічної політики в Україні та за її межами є метою вивчення цієї проблеми.

Досягнення мети передбачає пізнання основних понять програмно- цільового редагування науково-технічного розвитку в цілому, тенденції розвитку комерційної таємниці та її теоретичне обґрунтування з метою застосування у вітчизняній практиці.

Використання понять «ділові секрети», «виробничі секрети», «торговельні секрети» тощо визначаються одним узагальнюючим терміном – комерційна таємниця, що закріплено й на законодавчому рівні.

Комерційна таємниця у формі виробничих секретів існувала з незапам'ятних часів. Основою ноу-хау є комерційна таємниця або «діловий секрет», який знає суб'єкт підприємства. Тому опосередкований об'єкт ноу-хау охороняється Законом України «Про підприємства в Україні» та Законом України «Про інформацію». В останньому встановлено, що інформація, яка належить до комерційної таємниці, є конфіденційною і у зв'язку з цим може поширюватися лише за бажанням її власника, користувача чи розпорядника. Цим же Законом установлено перелік видів інформації, які за жодних умов не визнаються конфіденційними, а отже, і комерційною таємницею.

Згідно зі статтею 155 Господарського Кодексу України, серед об'єктів прав інтелектуальної власності у сфері господарювання є й комерційна таємниця. Зокрема, відомості, пов'язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб'єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб'єкта господарювання, можуть визнаватися його комерційною таємницею [5].

Терміни «комерційна таємниця» та «ноу-хау» застосовуються як синоніми, проте поняття «ноу-хау» ширше за поняття «комерційна таємниця», яке за суттю входить до поняття «ноу-хау». Поняттю «ноу-хау» в тексті Угоди про торгові аспекти прав інших власників (ТРІПС) відповідає поняття «інформація», яка не розкривається.

Альтернативні підходи до визначення поняття «ноу-хау» постійно обговорюються в юридичній, економічній та технічній літературі, існує і безліч визначень цього терміна. Спочатку цим терміном визначали інформацію, необхідну для здійснення винаходу і спеціально пропущену заявником в описі до патенту. Цьому термінові надавали такий зміст: «знати, як застосовувати патент».

У наукових працях та законодавстві зарубіжних країн (зокрема, російському) паралельно використовуються також такі терміни як «секрети виробництва» та «виробнича таємниця» (рішення у сфері виробництва), «професійні секрети». Проте, ці варіанти не можна визнати вдалими, оскільки вони неадекватно, неточно окреслюють поняття «ноу-хау». Відомий російський науковець у сфері інтелектуальної власності В. Дозорцев у своїх працях запропонував новий термін – «секрети промислу». При цьому під «промислом» він розуміє професійну діяльність у будь-якій підприємницькій сфері [6].

В американських довідниках і словниках 50-60-х рр. наводяться такі визначення «ноу-хау»: це технічне вміння або специфічна майстерність у будь-якій галузі; інколи використовується для позначення інтуїтивного або невиразного знання – усвідомленість; це практичне знання того, як зробити або виконати щось уміло і кваліфіковано; з мінімальними зусиллями; набута майстерність або кваліфікованість. Але насамперед ноу-хау стосується такої нерозкритої (конфіденційної) інформації, яка в сучасних умовах ринкової економіки набуває дедалі більшої ціни як товар [7]. Термін «ноу-хау» виник у 1916 р. в США і відтоді почав широко застосовуватися в усьому світі, став звичним в економічному обігові.

Нині цей термін перекладають «знаю як». Ноу-хау – це сукупність знань і навичок, що стосуються промислової власності або процесу, пов'язана з таємницями виробництва, є конфіденційною (економічним надбанням, придатним для експлуатації), передається в речовій (матеріальній) та нематеріальній формах.

Ноу-хау – це досвід та виробничі навички, секрети виробництва, нові методи управління виробництвом тощо. Залежно від виду роботи, в результаті якої були отримані ноу-хау, їх поділяють на: науково-дослідницькі; конструкторські; технологічні та виробничі «секрети»; розрахункові – у сфері інженерних розрахунків; проектні – проектування промислових і громадських об'єктів.

Ноу-хау – це сукупність технічних, комерційних та інших знань, оформлених у формі технічної документації, навичок і виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але незапатентованих. Зміст поняття ноу-хау надзвичайно широкий, це поняття може охоплювати будь-яку інформацію, необхідну для ефективної організації виробництва та збуту


Сторінки: 1 2 3