редакція бюлетеню організувала публікацію статей і повідомлень, в яких викладалася методика діловодних процесів, узагальнювався нагромаджений досвід здійснення контролю за станом діловодства з боку архівних установ республіки . З огляду на недостатність і недосконалість нормативної і методичної літератури з питань відбору документів на державне зберігання та організації загального діловодства, у бюлетені були опубліковані, як взірцеві, типові та примірні номенклатури справ для облвиконкомів і райвиконкомів, однорідних установ сільського і комунального господарства, споживчої кооперації, науково-дослідних і проектних інститутів тощо, розроблені архівними установами республіки 13. Кращому поданню і засвоєнню інформації з організації діловодства на сторінках "Архівів України" сприяла концентрація публікацій у спеціальній рубриці "Діловодство", яке було започатковано 1971 р. З виданням основних положень ЄДСД на сторінках "Архівів України" було опубліковано 16 матеріалів, що інформували читачів про порядок впровадження ЄДСД у практику установ республіки і роз'яснювали її окремі положення 15.
У 1980-і рр. на сторінках бюлетеня було опубліковано низку важливих статей, присвячених питанням підвищення рівня організаційно-методичного керівництва і контролю за організацією діловодства в установах з боку архівних установ республіки, питанням розроблення примірних і типових номенклатур справ тощо 16. Також в цей період на сторінках бюлетеня активно обговорювалися проблеми впровадження Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Цим питанням упродовж 1981-1985 рр. було присвячено 8 публікацій 17.
Друга половина 1980-х рр. позначилася значним зменшенням кількості публікацій у рубриці "Діловодство" бюлетеня "Архіви України". Так, у 1986-1987 рр. не було опубліковано жодної статті, присвяченої питанням діловодства, а за період 1988-1989 рр. опубліковано лише три матеріали. Це, передусім, було пов'язано з певною стабілізацією у вирішенні проблем організації діловодства в республіці.
З метою виконання архівними установами УРСР важливого державного завдання - організаційно-методичного керівництва здійсненням діловодства у міністерствах і відомствах, покладеного на архівістів постановою Ради Міністрів СРСР "Про затвердження Положення про Державний архівний фонд СРСР і Положення про Головне архівне управління при Раді Міністрів СРСР" від 4 квітня 1980 р. № 274 та постановою Ради Міністрів УРСР "Про затвердження Положення про Головне архівне управління при Раді Міністрів УРСР та мережі центральних державних архівів Української РСР" від 6 червня 1980 р. № 383 18, спільними зусиллями працівників Головного архівного управління УРСР та Центрального державного архіву Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління УРСР у квітні 1985 р. було створено Республіканський організаційно-методичний кабінет по діловодству 19. Упродовж десяти років цей кабінет відігравав роль науково-методичного центру з впровадження результатів науково-дослідної роботи в галузі документознавства і діловодства, узагальнення і поширення передового досвіду роботи міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій. На базі кабінету Головним архівним управлінням УРСР проводилися наради і семінари працівників діловодних служб і відомчих архівів установ, заняття Республіканських курсів підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства (за спеціальністю діловодство і архівна справа). Виставка досягнень і передового досвіду в галузі діловодства, розгорнута в кабінеті, розкривала основні вимоги до організації діловодства, визначала шляхи вдосконалення і піднесення ефективності роботи з документами, ознайомлювала з набутим у міністерствах, відомствах, підприємствах, установах і організаціях досвідом раціональної організації діловодства. Демонстрація експонатів виставки відбувалася за п'ятьма укрупненими розділами:
радянське законодавство про роботу з документами;
методика роботи з документами;
організація праці спеціалістів з діловодства;
форми і методи внутрівідомчого контролю за організацією діловодства;
здійснення архівними установами республіки міжгалузевого керівництва організацією відомчого зберігання документів Державного архівного фонду СРСР.
Так, наприклад, розділ "Методика роботи з документами" ілюстрував основні положення ЄДСД з документування управлінської діяльності, уніфікації організаційно-розпорядчої документації, організації документообігу, реєстрації і контролю за виконанням документів, а також зі складання номенклатур і формування справ, експертизи цінності документів, їх підготовки до подальшого зберігання і використання. Самостійною темою до цього розділу було включено методику організації діловодства за пропозиціями, заявами і скаргами громадян. Чільне місце у кабінеті було відведено засобам оргтехніки, що використовувалася у ті роки для механізації діловодних процесів у канцеляріях та інших аналогічних службах установ. В експозиції широко застосовувалися кольорові фотографії, плакати, вмонтовані у склопакети, а також пристінні вітрини та демонстраційні тумби. Пристінні вітрини використовувалися для демонстрації нормативних документів з діловодства, виданих Держстандартом СРСР і Головархівом СРСР, методичних посібників, розроблених архівними установами УРСР, документів, виданих міністерствами і відомствами республіки з метою вдосконалення роботи з документами. Кожний експонат мав анотацію, складену з урахуванням можливості самостійного ознайомлення з експозицією кабінету.
З другої половини 1970-х до початку 1990-х рр. в СРСР й, зокрема, в УРСР відбувалося значне зростання кількості видань навчальної і довідкової літератури з організації діловодства та секретарської справи. Особливо слід відзначити довідковий посібник "Діловодство", підготовлений А. Б. Фельзером і М. О. Міссерманом, вперше виданий у Києві в 1977 р. та двічі перевиданий у 1987 й 1988 рр. У цьому посібнику були подані відомості про системи документації, структуру та організацію діловодного процесу, техніку діловодних операцій, організацію роботи працівників діловодних служб, описані технічні засоби, що використовуються у процесі створення й оброблення документів. Зважаючи на те, що методична, функціональна, організаційно-структурна та технологічна спільність діловодних процесів, які здійснювалися в різних установах у 1970-1980 і роки, дозволяла формулювати єдині вимоги до створення документів і організації діловодства, рекомендації, що містилися у посібнику, могли бути використані практично в кожній установі.
Таким чином, за період 1950-1980-х рр. було сформовано загальносоюзну нормативну та науково-методичну базу, що практично забезпечувала організацію діловодства в органах державної влади та державного управління, підприємствах,