часу комунікативного процесу.
Виділяють чотири основні дистанції спілкування:
Інтимна - від 0 до 0,5 метра. На ній спілкуються люди, що пов'язані, як правило, з близьким довірливим ставленнями один до одного. Інформація передається тихим і спокійним голосом. Багато чого передається за допомогою жестів, поглядів, міміки.
Міжособистісна - від 0,5 до 1,2 метр. На ній здійснюється спілкування між друзями.
Офіційно-ділова або соціальна - від 1,2 до 3,7 метра. Використовується для ділового спілкування, причому, чим більше відстань між партнерами, тим більше офіційні відношення між ними.
Публічна - більш 3,7 метрів. Характеризується виступом перед аудиторією. При такому спілкуванні людина повинна стежити за промовою, за правильністю побудови фраз.
Візуальний контакт - визуаліка, або контакт очей. Встановлено, що звичайно ті, хто спілкуються дивляться в очі друг другу не більш 10 секунд.
За допомогою очей ми одержуємо найточніші та найвідкритіші сигнали, тому під час ділової розмови важливо контролювати вираз очей, зустрічатися поглядом із співрозмовником не менше 60 - 70% часу контакту. Погляд рекомендується спрямовувати на уявлюваний трикутник на чолі співрозмовника і не опускатися нижче його очей.
У фізіологічних дослідженнях помічено, що, коли людина задоволена, радісно збуджена, її зіниці розширюються в 4 рази в порівнянні з нормальним станом, і навпаки. За цією ознакою можна точно зрозуміти реакцію на почуте.
Розуміння невербальної мови дозволяє точно визначити задуми, позицію співрозмовника.
2.2.Інтерактивна та перцептивна сторона спілкування.
Інтерактивна функція - це характеристика тих компонентів спілкування, що пов'язані з взаємодією людей, із безпосередньою організацією їхньої спільної діяльності.
Є два типи взаємодій - кооперація і конкуренція.
Кооперативна взаємодія означає координацію сил учасників. Кооперація є необхідним елементом спільної діяльності, породжується самою її природою.
Конкуренція означає відособлення та, часто, змагання між учасниками спілкування. Однієї з найбільше яскравих форм конкуренції є конфлікт.
Види ділового спілкування.
2.1.Розподіл ділового спілкування по засобу обміном інформацією.
У прямому контакті і безпосередній бесіді найбільше значення мають усна і невербальна комунікації.
Бесіда та передача повідомлень по телефону є самими поширеними формами комунікацій, їх відрізняє безпосередній контакт і велике розмаїття засобів спілкування, що дозволяє поєднати ділову (формальну) і особисту (неформальну) частини всякого повідомлення.
2.2.Розподіл ділового спілкування по змісту.
По змісту спілкування може бути розділене на:
Матеріальне - обмін предметами і продуктами діяльності;
Когнитивне - обмін знаннями;
Мотивационне - обмін спонукуваннями, цілями, інтересами, мотивами, потребами;
Діяльне - обмін діями, операціями, уміннями, навичками.
2.3.Розподіл ділового спілкування по засобам спілкування
По засобам спілкування можливий розподіл на такі чотири виду:
Безпосереднє - воно здійснюється за допомогою природних органів, даних живій істоті: руки, голова, тулуб, голосові зв'язки і т.д. Тобто це мовне спілкування у найбільш розвиненому виді.
На основі першого спілкування виникло
Опосередковане - пов'язане з використанням спеціальних засобів і знарядь. Тобто письмо (зауважимо: тут має місце втрата міміки, жестів, інтонації тощо (смайлики)), масові засоби інформування: газета, радіо, телебачення, книги, відео, комп’ютер, музика тощо.
Пряме - припускає особисті контакти і безпосереднє сприйняття друг другом людей, що спілкуються, у самому акті спілкування.
Непряме - здійснюється через посередників, якими можуть виступати інші люди.
Уся система безпосереднього і опосередкованого типу спілкування впливає на розвиток як особистості, так і взаємин між людьми. В процесі спілкування людина “присвоює” ті багатства, які створені і притаманні іншим, і водночас привносить у цей процес те, що вона засвоює з власного досвіду (“З ким поведешся, від того і наберешся”).
В процесі спілкування знаходить свій вияв своєрідна суперечність: з одного боку, людина пристосовується до життя суспільства, засвоює його досвід, добуті людством наукові і культурні досягнення, а з другого - вона відособлюється, формується її індивідуальна неповторність, самобутність.
Перепони у спілкуванні.
Проблеми управління - невід’ємні від спілкування людей, оскільки саме вони складають його глибинну сутність.
Кожна людина належить до певних великих чи малих соціальних груп. У кожній групі формуються свої цінності, існує певний рівень культури, який не завжди сприймається представниками інших груп.
Тому існують певні перепони у спілкуванні. Якщо ми будемо знати і розуміти їх, то можна уникнути багатьох конфліктів/
Які ж можуть бути перепони у спілкуванні?
Зовнішність людини (її естетичні якості). (“Красота сама по собі вже є хорошою рекомендацією”). Вродлива зовнішність може бути ознакою здоров я, стійкості до захворювань, але вона мало що скаже (окрім фахівця) про розум, талант, порядність людина. Інколи важко відповісти на запитання чому одні люди подобаються “ з першого погляду”, а інші сприймаються відразливо. Певною розгадкою тут виступає друга перепона
Вираз очей і обличчя (міміка, пропорційність, зміни виразу обличчя тощо). Більшість людей створюють чуттєві фантазії, розглядаючи обличчя, хоча лише деякі можуть визначити психофізіологічні особливості конкретної людини. Наші обличчя - це наші підписи. І не випадково в другій половині життя людина сама є відповідальна за красу та виразність свого обличчя.
Інтелект. Він може бути як і вродженою якістю, так дається наполегливою працею (навчанням, життєвим досвідом) протягом усього життя. (“Усі скаржаться на пам’ять, але ніхто не скаржиться на розум”).
Бар’єри спілкування.
У умовах людської комунікації можуть виникати бар'єри спілкування. Вони носять соціальний або психологічний характер.
Ощущение дискомфорта, барьеров общения не способствует плодотворным деловым контактам и может привести к конфликтам. Для того, чтобы дело не дошло до стресса, нужно научится предупреждать возникновение барьеров общения, а если уж они возникли, успешно преодолевать их. Рассмотрим основные препятствия на пути к плодотворному общению.
4.1. Бар’єри взаємодії.
Мотиваційний - виникає, якщо в партнерів різні мотиви вступу в контакт, наприклад: один зацікавлений у розвитку спільної справи, а іншого цікавить тільки негайний прибуток, тобто кожний із партнерів переслідує різні цілі і