операції. Вільні рядки в документах повинні прокреслюватися.
Помилки в первинних документах виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст або суму закреслюють тонкою рискою так, щоб можна було прочитати закреслене, а зверху пишуть правильний текст або суму. Виправлення помилок повинно бути застережено надписом "Виправлено" і підтверджено підписами осіб, які підписали цей документ з зазначенням дати виправлення. Якщо помилку виявлено обліковими працівниками в документі, складеному не в бухгалтерії (наприклад, авансовому звіті підзвітної особи), про необхідність її виправлення повідомляють осіб, які допустили помилку. Вони також повинні підписувати застереження про зроблені виправлення.
Такі документи, як звіти матеріально відповідальних осіб про наявність і рух товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на їхньому відповідальному зберіганні, доцільно перевіряти в їхній присутності. Якщо буде виявлено помилку, то її виправляють не тільки в примірнику звіту, доданого до бухгалтерії, а і в копії звіту, що залишається у матеріально відповідальної особи. При цьому закреслюють не одну неправильну цифру в сумі, а всю суму і над нею надписують повністю правильну суму.
Порядок виправлення помилок в документах, складених машинним способом, визначається вказівками про організацію бухгалтерського обліку з використанням обчислювальної техніки.
Документи, складені з порушенням встановлених правил, не мають юридичної (доказової) сили. В касових і банківських документах ніякі виправлення, навіть застережеш, не допускаються.
Документи, пов'язані з оформленням грошових операцій (грошові чеки, векселі тощо), складають на спеціальних бланках, які виготовляють таким чином, щоб у них не можна було зробити ніяких виправлень (наприклад, друкують бланки таких документів на папері з водяними знаками тощо), їх називають бланками суворого обліку і за зберіганням та використанням їх встановлюють контроль. Якщо при складанні документа на такому бланку допущено помилку, через що бланк було зіпсовано, то він погашається перекреслюванням або надрізуванням і зберігається для наступної перевірки використання бланків цих документів. Замість зіпсованого виписують новий, правильний документ.
За достовірність інформації, що міститься у документі, і якісне його складання несуть відповідальність особи, які підписали документ.
1.3. Реквізити і оформлення ділового документа.
Реквізити документів. Від якості оформлення документів значною мірою залежить повнота і достовірність показників обліку і звітності. Тому до документів ставляться вимоги: своєчасність складання, достовірність показників, правильність оформлення.
Правильно оформлений документ повинен містити всі показники, потрібні для забезпечення повної інформації про виконану операцію. Показники, що містяться в документі і характеризують операцію, називаються його реквізитами Термін "реквізит" походить від лат. requisitum, що означає "потрібне, необхідне"..
Кількість і зміст реквізитів визначаються характером операції і призначенням документа. Так, реквізити документа, що оформляє, наприклад, виробіток робітника і належну йому оплату праці, відрізняються від реквізитів накладної або лімітно-забірної картки, тобто документів, якими оформляють відпуск товарно-матеріальних цінностей. Проте кожен документ незалежно від характеру оформленої ним господарської операції повинен містити обов'язкові реквізити, які є загальними для будь-якої операції.
Обов'язковими реквізитами кожного документа є: назва підприємства, від імені якого складено документ; назва документа, його номер, код форми; дата складання документа (число, місяць, рік); зміст господарської операції та її вимірники (натуральні, трудові, грошовий); підписи посадових осіб, відповідальних за здійснення операції й правильність її оформлення.
Бланк документа – це стандартний аркуш паперу з відтвореною на ньому постійною інформацією документа й місцем, залишеним для змінної.
Встановлено два види бланків ОРД: для службових листів і загальний (для виготовлення наказів, протоколів, розпоряджень, постанов, вказівок та інших ОРД.
Для виготовлення тих чи інших бланків документів встановлено два варіанти розташування реквізитів:
кутове – постійні реквізити розташовуються в лівому верхньому куті;
поздовжнє – постійні реквізити розташовуються уздовж верхньої частини аркуша.
І кутове, і поздовжнє розташування реквізитів може бути:
фланговим – кожний рядок реквізиту починається від лівої межі робочої площі;
центрованим – початок і кінець кожного рядка реквізиту однаково віддалені від меж відведеної робочої площі.
Реквізити – це сукупність обов’язкових даних у документі, без яких він не може бути підставою для обліку й не має юридичної сили. При оформленні ОРД використовують такий склад реквізитів: 1 – Державний герб; 2 – емблема організації; 3 – зображення нагород; 4 – код організації; 5 – код документа; 6 – назва міністерства чи відомства; 7 – назва підприємства; 8 – назва структурного підрозділу; 9 – індекс підприємства зв’язку, поштова та телеграфна адреса, номер телетайпа (телеграфу), номер телефону, номер рахунку в банку; 10 – назва виду документу; 11 – дата; 12 – індекс (вихідний номер документа); 13 – посилання на індекс та дату вхідного документа; 14 – місце складання чи видання; 15 – гриф обмеження доступу до документа; 16 – адресат; 17 – гриф затвердження; 18 – резолюція; 19 – заголовок до тексту; 20 – позначка про контроль; 21 – текст; 22 – позначка про наявність додатка; 23 – підпис; 24 – гриф погодження; 25 – візи; 26 – відбиток печатки; 27 – позначка про завірення копії; 28 – прізвище виконавця та номер його телефону; 29 позначка про виконання документа та направлення його до справи; 30 – позначка про перенесення даних на машинний носій; 31 – позначка про надходження.
При виготовленні бланків для службових листів наносять реквізити 1-9 і трафаретні частини реквізитів 11-13.
При виготовленні загальних бланків обов’язково наносяться реквізити 1-3, 6-8, а також можуть наноситися трафаретні частини реквізитів 11, 12, 14 і обмежувальні позначки для реквізитів 4, 5, 17, 19, 20.
На основі загального бланка можуть виготовлятися бланки для окремих видів документів – наказів, розпоряджень, вказівок тощо. В цьому разі