Випускники ВНЗ за означеною спеціальністю орієнтовані працювати в державних органах управління, інформаційних агентствах та інформаційно-аналітичних службах, в центрах науково-технічної інформації, стандартизації та сертифікації; патентних та маркетингових підрозділах підприємств та науково-освітніх установах, в адміністративних, кадрових та діловодних службах державних та комерційних організацій; у сфері засобів масової інформації, рекламних та консалтингових фірмах, управліннях документального забезпечення фінансових та банківських структур, архівних підрозділах підприємств, організацій, установ, об’єднань тощо різного профілю та форм власності відповідно до галузевого стандарту вищої освіти України. Бакалавр зі спеціальності „Документознавство та інформаційна діяльність” підготовлений займати первинні посади відповідно до професійних назв робіт: документознавець, менеджер з інформації, адміністративний помічник, інспектор, референт-перекладач, помічник керівника, організатор діловодства, інженер науково-технічної інформації, організаційний секретар, архіваріус та інші, а також посади заступників керівників у цих видах діяльності.

Професійна діяльність фахівця на первинних посадах буде полягати у:

виконанні спеціальних функцій, пов’язаних з розробкою та впровадженням технологічних процесів документування, роботи з документами і інформацією, організацією інформаційної діяльності;

вирішенні стереотипних, діагностичних задач з документознавства та інформаційної діяльності;

прийнятті оперативних рішень у межах своєї компетенції та функціональної підготовки;

керівництво підлеглими, компетенція яких не вище за технічних службовців чи молодших спеціалістів.

Основні напрями професійної діяльності документознавців, інформаційних аналітиків — це діловодська, кадрова, організаційно-управлінська, архівна, референтська, інформаційно-аналітична та консультаційна. За умов набуття відповідного досвіду фахівці можуть адаптуватись до таких суміжних напрямків діяльності як маркетингова; рекламна; книгорозповсюджувальна; бібліотечно-бібліографічна; зв’язки з громадськістю ; обліково-контрольна тощо.

Перспективи розвитку галузі документознавства та інформаційної діяльності сьогодні визначаються оптимальним поєднанням комплексу фахових знань, вмінь, навичок та високої професійної мобільності спеціалістів. Вирішальне значення тут мусять мати управлінська культура, ініціатива, творчість і активність персоналу, адже значна частина професійних знань отримується під час роботи. Гарантією майбутнього сфери документно-інформаційної діяльності повинно бути раціональне співвідношення можливостей отримання спеціальної освіти та підвищення кваліфікації фахівців.

Питання підвищення кваліфікації працюючих в діловодних службах повинні вирішуватись за рахунок організації відповідних курсів, тренінгів, інформаційно-консультативних та науково-практичних семінарів. Як, наприклад, організація міжнародних студентських науково-практичних конференцій з сучасних проблем документознавства та інформаційної діяльності, що проводяться Державною академією керівних кадрів культури і мистецтв, науково-практичні дводенні семінари вдосконалення діловодства в установах країни, що проводяться Європейським університетом спільно з Державним Комітетом архівів України, проведення семінарів Державним архівом Києва, Видавничим домом «МедіаПро», Міжрегіональним центром підвищення кваліфікації, редакцією журналу «Секретар-референт», організація курсів з відповідної тематики ТОВ «Знання».

Курси підвищення кваліфікації як коротко-так і довготермінові для працівників канцелярій та загальних відділів своїх підвідомчих підприємств мусять регулярно проводити відомства і міністерства країни (як приклад, ефективна робота в цьому напрямі Міністерства промислової політики та Міністерства аграрної політики України).

Підготовка кваліфікованих секретарів-референтів з видачею дипломів державного зразка на рівні молодшого спеціаліста проводиться також в цілому ряді коледжів та інших навчальних закладах країни першого рівня акредитації. Перепідготовка документознавців з отриманням диплому про другу вищу освіту може здійснюватись також зазначеними вищими навчальними закладами відповідного рівня акредитації як самостійно (через вільний набір), так і через державні служби зайнятості для осіб, які тимчасово не працюють.

Ласкаво просимо до нас!

| Количество показов:  Автор: Юрій Палеха, Олександр Лозовицький Голосов: 6 Рейтинг: 3.2 

tp://experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=21862&print=Y