У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


статтях структури документознавства ми бачимо в тому, що тут йдеться не суто про науку, а про цикл документознавчих дисциплін, що виокремлюються в процесі підготовки фахівців спеціальності "Документознавство та інформаційна діяльність". На наш погляд, структура науки і структура циклу навчальних дисциплін - це різні поняття. У деяких випадках вони можуть збігатися, але може бути й так, що одна навчальна дисципліна охоплює всі аспекти науки або, навпаки, весь цикл дисциплін для певної спеціальності не охоплює науку в цілому. Може бути й такий варіант, коли навчальні дисципліни виокремлено не за структурою науки (основними її частинами), а спрямовані на вивчення різних за значенням і предметом дослідження об'єктів, процесів, операцій тощо.
Враховуючи ці особливості виділення циклу навчальних дисциплін, можна зрозуміти, чому в цих публікаціях вже не йдеться про зв'язки документознавства з іншими науками та його місце серед них. Ці теоретичні питання залишаються не визначеними.
Структуру документознавства і його зв'язки з іншими науками детально розглянув С. Г. Кулешов11. За його поглядами, документознавство поділяється на загальне (синонімом якого у С. Г. Кулешова є документологія) і спеціальне, що диференціюється за видами документів і типами документації. Загальне документознавство С. Г. Кулешов визначає як "метанаукову надбудову для всіх наук документально-комунікаційного циклу12 ". Шкода, що перелік "наук документально-комунікаційного циклу" тут відсутній. Але зміст загального документознавства С. Г. Кулешов визначає доволі чітко: "документологія це і є загальне документознавство, яке розробляє питання теорії документа, вивчає закономірності генезису та еволюції документа, загальні для всіх наук проблеми функціонування документів, практики їхнього створення і роботи з ними13 ".
Однак подив, на перший погляд, викликає зауваження, що міститься у статті, де С. Г. Кулешов пояснює, що "документологія не є науковою дисципліною, а лише сукупністю наукових знань, вибраних з різних наук документально-комунікаційного циклу, та загальнотеоретичних концепцій, методологічних засад, підходів14 ". Хіба все перелічене не свідчить про формування саме наукової дисципліни, хоча й особливого, метанаукового характеру?
А може, документологія - це, дійсно, не окрема наукова дисципліна, а комплекс дисциплін документально-комунікаційного циклу, що характеризуються, у кінцевому підсумку, спільністю об'єкта, методологічних засад і теоретичних концепцій?
Структуру загального документознавства С. Г. Кулешов визначає таким чином: "...воно складається не з наукових дисциплін, а з таких розділів, як "Концепції документа", "Функції документа", "Типологія документа", "Основні етапи розвитку документа", "Загальні проблеми створення, зберігання та функціонування документа" тощо15. Тут визначено дійсно загальні проблеми, що стосуються будь-яких документів.
Спеціальне документознавство, за концепцією С. Г. Кулешова, теж має доволі чітко обмежене коло дисциплін, об'єктами дослідження яких є певні види документів і типи документації: управлінське документознавство, картографічне документознавство, кінофотофонодокументознавство, науково-технічне документознавство, електронне документознавство16 . Найбільш розвинутим, "єдиним на сьогодні конституйованим напрямком спеціального документознавства" С. Г. Кулешов визнає управлінське документознавство, що "сформувалося з надр теорії і практики справочинства" і до нашого часу називає себе просто "документознавством", без указівки на вид документації, що досліджується.
Щодо інших галузей знань, які спеціалізуються на дослідженнях документів, що розрізняються за ознаками змісту, зовнішньої форми, номіналів, жанрів тощо, то їх об'єднання в межах документознавства, на думку С. Г. Кулешова, "навряд чи можливе17". У статті підкреслюється, що "книгознавство входить до наук документально-комунікаційного циклу, але аж ніяк не може бути напрямом спеціального документознавства18".
Місце загального і спеціального документознавства серед інших наукових дисциплін характеризується С. Г. Кулешовим як їх "зв'язки" з рядом наук. Для загального документознавства це: науки документально-комунікаційного циклу, семіотика, інформологія, мовознавство, інформатика, філософія, культурологія, соціологія, загальна теорія комунікації, історичне джерелознавство, історія писемності, історія культури, загальна теорія класифікації, психологія19 . Для спеціального документознавства це: архівознавство, мовознавство (документна лінгвістика), теорія і практика менеджменту, правознавство, історичне джерелознавство, технологія справочинства, інформатика, інформологія, теорія комунікацій, теорія науково-інформаційної діяльності, історія справочинства, дипломатика, неодипломатика, філігранологія (історія паперу), сфрагістика, палеографія, кодикологія тощо. "Зв'язки" означають спільність об'єкта дослідження (в деяких випадках), спільність проблематики, спільність методів тощо.
Як підсумок, можна сказати, що документознавство одночасно належить до різних циклів наук. Такий висновок С. Г. Кулешов робить стосовно управлінського документознавства20, але він цілком правомірний щодо документознавства взагалі.
У навчально-методичному посібнику Н. Б. Зінов'євої21 документознавство характеризується як фундаментальна і, одночасно, прикладна наукова дисципліна. Фундаментальні дослідження в документознавстві спрямовані на вивчення сутності документування, еволюції форми і змісту документа, його функцій в соціумі, соціокультурних, етнонаціональних, історичних особливостей документування, проблем сприйняття документа, вдосконалення семіотичних та семантичних засобів його вираження. Прикладні дослідження документознавства, за Н. Б. Зінов'євою, стосуються питань класифікування документів, їх індексування, реферування, створення пошукового образу документа, організації документообігу, відбору документів, їх збереження, пошуку тощо.
Зв'язки документознавства з іншими науками, на думку Н. Б. Зінов'євої, зумовлені, перш за все, походженням документознавчих концепцій, зокрема, з книгознавства, фондознавства, науково-інформаційної діяльності, бібліографознавства, науки про управлінську діяльність. Н. Б. Зінов'єва вважає, що документознавство становить "органічну єдність" з наукознавством, архівознавством, бібліотекознавством, книгознавством, бібліографією, інформатикою, патентознавством, справочинством тощо22. Водночас з цими науками документознавство збігається лише у певних частинах, тобто перетинається з ними23.
На думку Н. Б. Зінов'євої, документознавство є "методологічною платформою" бібліографії24 . Воно також "включає теоретичні розділи книгознавства до власної структури", але відмежовується від книгознавства як самостійна галузь знання. З іншого боку, від документознавства відокремлено як самостійні дисципліни патентознавство та технологія документаційного забезпечення управління (справочинство).
Складні взаємозв'язки, за думкою Н. Б. Зінов'євої, має документознавство з історичними науками: історичні
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17