Управлінське документознавство: історія та сучасний стан в Україні ЗМІСТ Вступ.
І. Історія розвитку та виникнення управлінського документознавства. 1.1. Поняття про документ. Матеріали доля виготовлення документів. 1.2. Виникнення справочинства. 1.3. Радянське документознавство та діловодство в Україні.
ІІ. Сучасне управлінське документознавство в Україні. 2.1. Підготовка до складання управлінських документів. 2.2. Складання та оформлення службових документів. 2.3. Основні вимоги до організації сучасного діловодства.
Висновок.
Список використаних джерел та літератури. ВСТУП Важливою галуззю діяльності суспільства є ділова сфера, яка полягає у встановленні партнерських контактів між закладами, підприємствами, установами, державами, а також у налагоджуванні приватних стосунків між людьми. Актуальність теми – управлінське документознавство, яке пов’язане з діловою документацією. Об’єктом дослідження – історія розвитку діловодства, де послідовно розкривається його основні етапи від виникнення справочинства в Київській Русі і до проблем сучасного діловодства в Україні. Предмет дослідження – документ, як основний носій інформації необхідний для стабільної діяльності організації. Мета теми – системне уявлення про суть, структуру, функції та призначення різних документів. Завдання теми – подати документацій не забезпечення управління, його справочинство як узагальнення, системне явище, як вияв вищої потреби об’єкта управління в певному рівні впорядкування. Розбудова незалежної України неможлива без духовного відродження нації. А духовний прогрес народу неможливий без глибокого пізнання та засвоєння культурних надбань, створених ним упродовж багатьох століть. Сотні років неволі, протягом яких жорстоко нищилася наша культура, десятиліттями, коли вся державна машина була запрограмована на нівеляцію різних націй, деформували всі сфери життя одного з найчисленніших народів Європи. Тривале фізичне та духовне насильство над усім, що стосувалося українців як нації, призвело до відчуження їх від власної культури. Забувалася мова, традиції, руйнувалися віками формовані норми. Українську мову офіційно забороняли. Тому управлінське документознавство в усіх галузях виробництва та суспільного життя велося російською мовою. Спроба подати документацій не забезпечення управління, його справочинство як узагальнене, системне явище, як вияв вищої потреби об’єкта управління в певному рівні впорядкування, необхідного учасникам виробничого процесу, як культуру операційної управлінської технології, що становить частку загальної культури нації. Документ як основний носій інформації необхідний для стабільної діяльності організації. На основі документів приймаються рішення управлінського, виробничого та господарського характеру. При роботі з документами слід керуватися виробленими в процесі вітчизняної та світової практики методами і прийомами, що забезпечують ритмічну роботу закладу по організації діло виробничого процесу. Документи мають правове значення, оскільки є засобом засвідчення та доведення певних фактів. Вони також використовуються як джерела та носії інформації. А в управлінській діяльності документ виступає як предмет і як результат праці. І. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА ВИНИКНЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА 1.1. Поняття про документ. Матеріали для виготовлення документів За тлумаченням “Оксфордського словника” “документ” – це текст чи зображення, що має інформаційне значення. В перекладі з латинської мови “документ” – це доказ, підтвердження якого факту, що мав місце давніше чи має на даний час. Вперше в цьому значенні слово “документ” використали Цезар та Цицерон. В значенні письмового свідоцтва слово “документ” вживалося від середньовіччя о ХІХ століття. З латинської мови воно дійшло до наших днів завдяки більш широкому тлумаченню цього терміну