Документування — це створення документів, тобто їх підготовка, складення, оформлення та виготовлення.

Організація роботи з документами є створення умов, які забезпечують рух, пошук та збереження документів у діловодстві.

Документообіг — рух документів в установі з моменту створення до Відправлення. Обсяг документообігу визначається кількістю вхідних, вихідних та внутрішніх документів, наприклад, за рік. Швидкість документообігу заложить від якості документаційного обслуговування апарату управління в цілому та від системи організації діловодства (повної або часткової).

Повну централізацію діловодства рекомендується застосовувати в установах з обсягом документообігу до 10 тис. документів на piк (IV категорія) і невеликою кількістю структурних підрозділів. Децентралізована система діловодства має місце в установах з територіально роз’єднаними структурними підрозділами та кількістю документів понад 100 тис. одиниць на рік. Загальні правила документування управлінської діяльності викладеш в Примірній інструкції з діловодства в міністерствах і відомствах України, місцевих органах державної влади, місцевого та регіонального самоврядування. Вона регламентує порядок робота з документами з моменту їх створення або надходження до відправлення або передачі в архів установи. Положення інструкції поширюються на всю службову документацію, що не має таємного характеру, у тому числі створену засобами обчислювальної техніки.

Правила і рекомендації про порядок здійснення діловодних процесів розробляються відповідно до законів України, що встановлюють порядок організації і діяльності органів державної влади, та актів органів державної виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування. 0рганізаційно-методичну допомогу у вдосконалені системи документаційного забезпечення державного управління і діловодства подають установи державної архівної служби України, які розробляють і затверджують основні нормативні документи з відповідних питань, перевіряють і мають право вимагати від керівників установ усунення виявлених під час перевірок недоліків.

Список використаної літератури

1. «Енциклопедический словарь» Ф.Павленко.- СПб.,1813., ст.30.\

2. Автократов В.Н., Банасюкевич В.Д., Соколова А.Н. Основные направления развития документоведения // Теоретические проблемы документоведения: Тез. докл. и сообщ. к теор. семинару (март 1975 г.) /ВНИИДАД.- М., 1975.-С.35-56.

3. Амандурадов Ч. Понятие документа в СТЭД и его доказательственное значение в уголовном процессе // Экспертная техника. — М., 1989.

4. Белкин Р.С. Курс криминалистики: В 3 т. — М.: Юристъ, 1997. — Т.

5. Беспалова Э.К. Формирование библиографической мысли в России (до 60-х гг.ХЫХ в.): Моногр. – М.: Изд-во МГУ культуры, 1994. – 282 с.

6. Макаров И.В. Понятие, сущность и система методов фиксации в криминалистике // Тр. ВШ МВД СССР. — М., 1971. — Вып. 31.

7. Полушкин В.А. К определению понятия “документ”// НТИ. – 1964. - №5 – С. 8-10

8. Україна. Закони. Про інформацію// Голос України.-1992.—13 листопада.- 127 с.

9. Швецова-Водка Г.М. Функции и свойства документа в системе социальных комуникаций // Книга: Исслед. и материалы. – 1994 . – Сб. 69. – с. 37-57.