Книгознавчий підхід до розуміння об'єкта бібліографії підтверджується також дослідженнями Е. К. Беспалової щодо формування бібліографічної думки в Росії, І. Г. Хом'якової про розуміння об'єкта бібліографії у працях видатного російського бібліографа М. О. Рубакіна.     

Подана в дисертації схема "Місце бібліографії в системі бібліотечно-бібліографічної діяльності" не відкидає принципову схему функціонування бібліографії О. П. Коршунова, але конкретизує її, уточнюючи характер документа, відбиваного у бібліографічній інформації, і характер системи, у якій здійснюється бібліографічна діяльність.     

Основні складові системи документальних комунікацій — книжкова, архівна і музейна справа — сформувалися історично. У книжковій справі документ первісний перетворюється у книгу, призначену для широкого (не обмеженого заздалегідь) поширення. Бібліографічною є тільки та вторинно-документальна система, що відбиває книги. Архівні і музейні вторинно-документальні системи є документографічними, спорідненими з бібліографічною системою, але не тотожними їй.     

Бібліографічна інформація може активно вироблятися і використовуватися і в таких сферах діяльності і суспільних інститутах, що не ставлять як головну мету сприяння функціонуванню книги, але виконують це завдання поряд з іншими, наприклад, у засобах масової інформації (газети, журнали, радіо, телебачення), у науково-інформаційній діяльності органів науково-технічної інформації та інших комунікаційних посередниках між джерелом інформації — документом — та її споживачем.     

Документографічно-книгознавча концепція бібліографії утверджується ще й завдяки критиці новітньої інформографічної або ідеодокументографічної концепції, проголошеної у 90-ті рр. ХХ ст. Н. А. Сляднєвою. Інформографічна концепція прагне заперечити документографічну, представити останню лише як частковий випадок інформографічної. Насправді всі "інфокванти" виявляються пов'язаними з документом, тому що тільки в документах інформація здобуває об'єктивовану (не ідеальну і не суб'єктивну) форму вираження, доступну для оперування нею в соціальних інформаційно-комунікаційних процесах. Інформація, яка існує у недокументальній формі, потребує інших — не бібліографічних — засобів для її опрацювання.     

Документографічна концепція була піддана критиці також у новітній когнітографічній концепції, обґрунтованій В. О. Фокеєвим. Згідно з нею об'єктом бібліографічного відображення є знання. Зачатки такого підходу можна спостерігати у багатьох поглядах фахівців ХІХ — початку ХХ ст.     

З метою аналізу когнітографічної концепції у дисертації розглянуто відносини між суб'єктом, що пізнає, і документом з погляду теорії інформаційної комунікації. Доведено, що бібліографічна інформація і бібліографічне знання є лише різними формами існування одного й того ж результату бібліографічної практичної діяльності.     

Щодо безпосереднього об'єкта бібліографічного пізнання, то ним слід все ж таки вважати документ, тому що всі інші характеристики об'єкта бібліографії ("документований текст", "фіксоване джерело інформації", "документальна інформація" тощо) у кінцевому підсумку дорівнюються документу.     

З питанням про об'єкт бібліографічного пізнання тісно пов'язані уявлення про метасистему бібліографії, у яку включена бібліографічна практична діяльність. Доводиться, що як пізнавальна, так і комунікаційна бібліографічна практична діяльність включена в систему соціальної інформаційної комунікації, де слугує перерозподілу соціальної інформації із масиву суспільної свідомості через авторів і документи між споживачами інформації, з урахуванням того, що споживач інформації є також тим суспільним суб'єктом, що формує суспільну свідомість.     

Теоретичні проблеми визначення об'єкта бібліографії розглянуто також на прикладах таких конкретних видів бібліографії як поточна державна, загальна ретроспективна та історична. Доведено. що їх об’єктом є книга в найширшому значенні цього поняття.     

ВИСНОВОК

У науково – дослідній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми “Документ і книга в системі соціальних комунікацій”, що виявляється у застосуванні соціально-комунікаційно-інформаційного підходу до аналізу відповідних явищ, процесів і понять. Основний висновок роботи стосуються визначення понять “документ” і “книга”; визначення місця бібліографії у системі інформаційних комунікацій суспільства. Головним результатом дослідження є цілісне теоретичне відтворення історії становлення та розвитку наукових поглядів на документ і книгу як складові об’єкта бібліографії, що дозволяє по-новому обґрунтувати і доповнити документографічно-книгознавчу концепцію бібліографії та забезпечити формування соціально-комунікаційно-інформаційної неокнигознавчої концепції бібліографії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ    

Монографія     

. Документ і книга в системі соціальних комунікацій: Моногр. / РДГУ. — Рівне, 2001. — 437 с.: іл. — ISBN 5-7763-1610-3.     

Рец.: Дмитриєнко М. [Рецензія] // Бібл. вісн. — 2002. — № 1. — С. 62.

Препринт    

. Определение документа в документационно-информационной науке. — Л., 1991. — 44 с. — (Препринт / Б-ка Акад. наук СССР; № 12).     

Навчальні посібники, довідник     

. Загальне бібліографознавство: (Основи теорії бібліографії): Навч. посіб. для студ. ін-тів культури / РДІК. — Рівне, 1995. — IV, 183 с.: іл. — ISBN 5-7707-8198-Х.     

Рец.: [Клапиюк В.Т. Рецензия] // Библиогр. — 1997. — № 1. — С. 38; Слободяник М. С. Вагомий внесок у вузівську підготовку бібліографів // Бібл. вісн. — 1997. — № 4. — С. 40.

4. Типологія документа: Навч. посіб. для ін-тів культури. — К.: Кн. палата України, 1998. — 79 с.: іл. — ISBN 966-7308-19-9. 

Рец.: Кулешов С. Нові навчальні видання з документознавства // Студії з арх. справи та документознавства / УДНДІАСД. — К., 1999. — Т. 4. — С. 202—203; Медведева Е.А. Проблемы документоведения в учебном пособии // Книга: Исслед. и материалы. — М.: Терра, 1999. — Сб. 77. — С. 325—333; Соляник А. Підґрунтя подальших документологічних досліджень // Вісн. Кн. палати. — 1999. — № 2. — С. 21—23.

5. Типологія книги: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. культури і мистецтв / Рівнен. держ. ін-т культури. — К.: Кн. палата України, 1999. — 68 с.: іл. — ISBN 966-7308-39-1.

Рец.: Кулешов С. [Рецензія] // Бібл.