Слово «таблиця ______» зазначають один раз зліва над пер-шою частиною таблиці; над іншими частинами пишуть так: «Про довжєння таблиці ______» із зазначенням її номера.

Заголовки граф починають з великої літери, а підзаголовки — з малої, якщо вони утворюють одне речення із заголовком. Якщо підзаголовки мають самостійне значення, то їх друкують з великої літери. Заголовки й підзаголовки граф зазначають в однині; крапку в кінці не ставлять

ВИМОГИ ДО ДОКУМЕНТІВ,

ЩО ВИГОТОВЛЯЮТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ

ДРУКУВАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ

Головні вимоги до документів, що виготовляються за допомогою друкувальних пристроїв, визначає ГОСТ 6.38—90.

При виготовленні документів машинописним способом вико-ристовують вісім стандартних положень та-булятора:

0 (нульове) — від межі лівого берега для друкування змінних реквізитів 19, 21 (без абзаців). 22 (лише слова «Підстава», «До-даток»), 23 (лише назва посади), 24, 25, 27 (крім слова «Копія»! і розшифрування підпису), 28, 29 (останній прийнято записувати від руки, а також слів «СЛУХАЛИ:», «ВИСТУПИЛИ:», «УХВАЛИЛИ:», «ВИРІШИЛИ:» — у протоколах витягах з протоколів, «НАКАЗУЮ:» - в наказах, «ПРОПОНУЮ:», «дозволяю:» в розпорядженнях;

1-е — після 5 друкованих знаків від межі лівого берега для початку абзаців у тексті;

2-е — після 16 друкованих знаків від межі лівого берега для складання таблиць, трафаретних текстів, друкування реквізиту 12, слова «від» у реквізиті 13; рекомендується друкувати текст у рекві-зиті 22 (можна друкувати і через пробіл після слів «Додаток:», «Підстава:»), розшифрування підписів у реквізитах 23 (першого при подвійному), 24, 25;

3-є — після 24 друкованих знаків від межі лівого берега для складання таблиць і трафаретних текстів;

4-е — після 32 друкованих знаків від межі лівого берега для друкування реквізиту 16 (дозволяється друкувати на 3— 4 знаки праворуч від середини робочої площі);

5-е — після 40 друкованих знаків від межі лівого берега для друкування реквізитів 15, 17;

6-е — після 48 друкованих знаків від межі лівого берега для друкування розшифрування підписів у реквізитах 17, 23, 27;

7-е — після 56 друкованих знаків від межі лівого берега для складання таблиць і трафаретних текстів, а також для проставляння реквізитів 4, 5, друкування слова «Копія» в реквізиті 27.

Текст документів на аркушах (бланках) формату А4 друкують через 1,5 (півтора) міжрядкових інтервала, а на аркушах (бланках) формату А5 — через 1 (один) міжрядковий інтервал (якщо обсяг тексту документа, виготовленого на аркуші (бланку) формату А5, невеликий, то його можна друкувати через 1,5 інтервала). Тексти документів, що підготовлені до видання друкарським способом, а також тексти доповідей, виступів друкуються через 2 міжрядкових Інтервали. Якщо текст у реквізиті 22 складається з кількох рядків, то його друкують через 1 міжрядковий інтервал. Реквізити (крім тексту), що складаються з кількох рядків, друкують через 1 міжрядко-вий інтервал. Складові частини реквізитів 16, 17, 22, 23, 24, 25 відокремлюють одну від одної 1,5—2 міжрядковими інтервалами, наприклад:

або

Реквізити документа відокремлюють один від одного двома-трьома міжрядковими інтервалами: двома інтервалами — переважно при виготовленні документа на бланкові формату А5, трьома — на бланкові формату А4. ,

Максимальна довжина рядка багаторядкових реквізитів (крім тек-сту) — 28 знаків. Якщо довжина реквізиту 19 (заголовок до тексту) перевищує 150 друкованих знаків (5 рядків), то його можна про-довжити до межі правого берега. Крапку в кінці заголовка до тексту не ставлять.

Розшифрування підпису в реквізиті 23 друкують на рівні остан-нього рядка назви посади без пробілу між ініціалами та прізвищем, наприклад:

Завідувач складу № 12

Київського заводу «Агат» В.С.Мозговий

Якщо в документі кілька грифів затвердження, грифів погод-ження, то іх розташовують на одному рівні вертикальними рядами, починаючи від 0 та 5-го положень табулятора.

Якщо документ оформляють на двох чи більше аркушах, то другий та наступні мають бути пронумеровані арабськими цифрами. Номери сторінок проставляють посередині довжини робочої площі на верхньому березі без слова «сторінка» (с.) та розділових знаків Якщо документ оформлено лише на одному аркуші з двох боків, то другу сторінку не нумерують.

Реквізит 10 (назва виду документа) друкують великими літерами (якщо друкованих знаків не більше ніж 14, то можна друкувати врозрядку).

Реквізит 14 (місце складання чи видання) зазначають відповідно до чинних документів щодо позначень об'єктів адміністративно-те-риторіального поділу України, наприклад: м. Одеса; м. Умань Черкаської обл.; смт Чарівне Волинської обл.; с. Заможна Піщанського р-ну Закарпатської обл. Скорочення «М.» слові «Київ» можна випускати.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗМІННИХ РЕКВІЗИТІВ

Реквізит 16 (адресат). Документи адресують підприємствам, ор-ганізаціям, установам, фірмам, їхнім структурним підрозділам чи конкретній посадовій особі, наприклад:

Київський електромеханічний завод

Відділ постачання та збуту

Київський електромеханічний завод

Відділ постачання та збуту Старшому економістові п. Непийводі В.Г.

Якщо документ адресують керівникові підприємства, то назва цього підприємства входить до складу назви посади адресата, на-приклад:

Директорові Херсонського цегельного комбінату їм. 40-річчя Перемоги

п. Пасічнику О.І.

Якщо документ надсилають до кількох споріднених підприємств та організацій, то адресата зазначають узагальнено, наприклад:

Директорам підприємств та керівникам організацій

У Документі має бути не більше ніж чотири адресати. Слово «Копія» перед другим, третім і четвертим адресатами не проставляють.

Направляючи документ більш як у чотири адреси, складають список надсилань, а на кожному документі зазначають лише одного адресата.

До складу реквізиту «Адресат» може входити й поштова адреса.

Адресуючи документ приватній особі, спочатку зазначають по-штову адресу, а потім прізвище та ініціали одержувача, наприклад:

252134, Київ – 134,

вул. Пшенична,