Анотація

Аналізується розвиток писемних знаків документа на різних історичних етапах. Йдеться про важливість письма для всього суспільства загалом та кожної людини зокрема. Пропонується створення міжнародної системи писемних знаків, яка б полегшила передачу інформації.

Зміст

Вступ.

Розділ 1 Перші писемні знаки документа, значення письма в історії суспільства та передумови його виникнення.

1.1 Поняття про знак в широкому розумінні та про знак в документознавстві.

1.2 Письмо – важливий винахід людства.

1.3 Предметне письмо як первісний тип письма.

1.4 Проблема спрощення письма та шляхи її подолання.

Розділ 2 Розвиток писемних знаків документа.

2.1 Піктографічне письмо та характеристика розвитку писемних знаків документа в період піктографічного письма ( на прикладі «Щоденника ескімоса – мисливця» і «Звернення індіанців до конгресу США»)

2.2 Система логографічного, ієрогліфічного письма та клинописна система і характеристика розвитку писемних знаків цих систем ( на прикладі так званого Розетського каменя ).

2.3 Фонетичне письмо та розвиток писемних знаків цього письма ( на прикладі єгипетського, фінікійського та грецького алфавітів ).

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

Вступ

Об’єктом дослідження є документ як знакова система.

Предметом дослідження є писемні знаки документа.

Мета: доведення важливості письма для фіксування усного мовлення і передачі інформації у просторі та часі через дослідження історичного розвитку писемних знаків документа.

Завдання: дослідити необхідність існування писемності; розглянути процес творення письма; проаналізувати можливості створення міжнародної писемної системи, яка б змогла замінити існуючі алфавіти різних народів.

Актуальність теми криється за великою кількістю інформації, яка зберігається у письмовому вигляді. Але, наприклад, якщо ця інформація записана на українській мові, то люди, які не знають букв українського алфавіту, не зрозуміють цієї інформації, тобто вона стає для них недоступною. А розглядаючи та вивчаючи історичний розвиток писемних знаків документа, тобто вдаючись до історичного минулого, вивчаючи помилки і прорахунки пройдешніх часів можна зробити значні успіхи до створення єдиної міжнародної писемної системи, яка була б зрозуміла для всіх і автоматично вирішувала проблему незнання мови.

Серед провідних дослідників теми можна назвати В Очнікова, В.М.Ітрина, В.Г.Лоухотна та Ю.Кнозорова, який вивчав цю тему у дещо вужчому плані, зокрема досліджував писемність народу майя.

Методи роботи: методи накопичення, вивчення та систематизації фактів, метод порівняльного аналізу.

Розділ 1 Перші писемні знаки документа, значення письма в історії суспільства та передумови його виникнення.

1.1 Поняття про знак в широкому розумінні та про знак в документознавстві.

Документ містить соціальну інформацію, яка виражена в знаковій формі. Знаковість – один із основних його ознак.

Документ – оформлене у вигляді сукупності послідовних знаків інформаційне повідомлення. Знаки можуть бути у формі букв, точок, ліній, цифр.

В широкому розумінні знак – це будь-яке фізичне явище, яке має загальноприйняту і суб'єктивну інтерпретацію, яка зазвичай залежить від навколишнього середовища.

В документознавстві знак – матеріальний чуттєво сприймаючий предмет, який виступає в якості представника іншого предмета, властивості або відношення і використовується для фіксування, придбання, зберігання, переробки і передачі повідомлень. Знак являється своєрідним атомом соціальної інформації. Повідомлення може складатися з одного чи сукупності знаків. Але повідомлення яке має менше, ніж один знак не може існувати, тому що воно не буде мати змісту.

Знак володіє наступними основними властивостями:

Знак має зовнішню і внутрішню сторону. Зовнішня сторона – матеріальна оболонка знаку. Предмет, який виступає в ролі знаку, обов’язково володіє визначеною формою для того щоб бути сприйнятим, здатним фіксувати і передавати інформацію в просторі і часі. Жест, світло світлофора, звук мови не можуть служити знаками для документа.

Документознавство пов’язане лише з фіксованими знаками які отримані письмовим або іншим способом. Внутрішня сторона знаку – це його значення. Цим він відрізняється від інших матеріальних знаків.

Між знаком і предметом який позначається, як правило, не має подібності. Зв’язок між знаком і предметом здійснює людина. Люди в більшості випадків домовляються про використання тих чи інших знаків і знакових систем. Знак використовується для передачі і зберігання інформації, слугує засобом комунікації. Тому значення знаків повинно бути зрозумілим всім учасникам комунікаційного процесу. Поки знаки не зрозумілі ( не розшифровані ) реципієнтом, повідомлення не може бути сприйняте, а це означає, документ не може виконувати свою функцію – бути носієм інформації і засобом комунікації.

Знак існує у визначеній знаковій системі. Якщо його вилучити з неї, він може втратити або змінити своє значення[8,73].

1.2 Письмо – важливий винахід людства.

Письмо – штучно створена система фіксації мовлення, яка дає змогу за допомогою графічних елементів передавати мовленнєву інформацію на відстані й закріплювати її в часі.

Справді, звукова мова, яка є одним із найгеніальніших винаходів людства, обмежена в просторі і часі. За допомогою звукової мови неможливо передавати інформацію на великі відстані, як і неможливо передати її безпосередньо майбутнім поколінням. Тому цілком природно, що людство шукало допоміжний засіб передачі інформації, який би усунув названі перешкоди. Таким засобом стало письмо.

Винайдення письма без перебільшення можна вважати за важливістю другим після мови винаходом людства. Поява письма знаменувала інтелектуальну революцію. Люди отримали можливість передавати свій досвід прийдешнім поколінням, а нащадки отримали можливість чути « голос минувшини». Це вплинуло на прискорення розвитку науки, техніки, культури та й загалом усієї цивілізації. Досвід поколінь став загальносвітовим набутком, наукові ідеї та відкриття стали загальнодоступними, зникла необхідність відкривати уже відкрите, а все це позначилося на інтенсифікації мислення й на науково - технічному й культурному прогресі загалом.

Зросла й об’єднувана роль