«хліба насушного» людина поступово освоювала і пізнавала навколишній світ. Основним засобом спілкування між людьми завжди було слово. Але усно можна переказати лише вибіркову інформацію. Тому з часом у людини виникла потреба фіксувати свої знання та досвід на тривкому матеріалі за допомогою певної системи умовних знаків ( письма), щоб ця інформація могла якнайдовше зберігатися і передаватися наступним поколінням.
Процес створення письма для фіксування усного мовлення і передачі інформації у просторі та часі був у житті людини складним і тривалим. Адже перші кроки зроблені людиною ще 20 – 30 тисяч років тому.
Під час дослідження історичного аспекту розвитку писемних знаків документа я переконалась, що сучасні писемні системи є більш простішими і доступнішими ніж перші писемні знаки та системи. Вони засновані на первісних типах письма і досягли величезного розвитку, але пошук найбільш раціонального графічного відображення людської думки продовжується. Існує велика вірогідність, що на подальший розвиток сучасного письма матиме значний вплив інформаційний вибух, пов'язаний із виникненнями нових технічних засобів автоматизації та масової комунікації. Вже є поступ у створенні міжнародної писемної системи, яка базується не на фонетичній а на змістовій структурі мови. Цей процес, очевидно, буде досить тривалим. Сьогодні науковці ще не спроможні скласти альтернативну писемну систему і замінити нею існуючі алфавіти різних народів, які створювалися упродовж тисячоліття.
Список використаних джерел
1. Баренбаум В. М. Архітектура книги. 2-е вид. - М.:Норма, 1999. - 224с.
2. Валуєнко І. Е. Історія книги. - Книга, 1984. - 247с.
3. Верещагін В. А. Розвиток писемності на Русі. - К.: Дніпро. 2001. - 223с.
4. Висоцький С. А. Київське графіті. - К.: Наукова думка, 1986. - 143с.
5. Івенський С. Г. Книжковий знак:Історія, теорія, практика:Навч. посібник. - К.: Дніпро,2002. - 256с.
6. Істрин В. М. Виникнення та розвиток письма. – Харків: Торсінг, 2002. – 390с.
Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: Підручник. – К.: Академія, 2000. – 335с.
7. Кнозоров Ю. Писемність народу майя. – К.: Дніпро, 1990. – 298с.
8. Кушнаренко Н. М. Документознавство: Підручник. – 7-е вид., стер. – К.: Знання, 2006. – 459с.
9. Лоухотка В. Г. Розвиток письма. – 2-е видання, перероблене і доповнене. – Донецьк: Богема, 2004. – 348с.
10. Люблінський В. С. Книга в історії суспільства. - К.: Вища школа, 2003. - 256с.
11. Мигонь К. Наука про книгу. Нарис проблематики. - М.: Книга, 1991. - 198с.
12. Столяров Ю. Н. Класифікація документа. Рішення та проблематика // Книга: Дослідження та матеріали. - 1995. - Вип. 71. - С. 24-40.
13. Овчівніков В. Історія книги: еволюція книжкової структури: Навчальний посібник. – Львів: Світ, 2005. – 420с.
14. Різник М. Г. Письмо і шрифт. – К.: Дніпро, 2001. – 342с.
15. Швецова-Водка Г. Н. Функціональна сутність і властивості книги // Книга: Дослідження та матеріали. - 1995. - Вип. 71. - С. 69-96.
Додаток Б
Рис.3. Розетський камінь із записом постанови єгипетських жерців 196р. до н.е., виконаний трьома видами письма: ієрогліфічним, демотичним і грецькими літерами.
Додаток А
.
Звернення індіанців до конгресу США
.