1-й етап (60 – 70-і рр.) – обробка даних в обчислювальних центрах у режимі колективного користування. Основним напрямком розвитку інформаційної технології була автоматизація рутинних дій людини.

2-й етап (з 80-х рр.) – створення інформаційних технологій, спрямованих на рішення стратегічних завдань.–

проблеми, що стоять на шляху інформатизації суспільства:

1-й етап (до кінця 60-х рр.) характеризується проблемою обробки великих обсягів даних в умовах обмежених можливостей апаратних засобів.

2-й етап (до кінця 70-х рр.) пов’язується з розповсюдженням ЕОМ серії IBM/360. Проблема цього етапу – відставання програмного забезпечення від рівня розвитку апаратних засобів.

3-й етап (з початку 80-х рр.) комп’ютер стає інструментом непрофесійного користувача, а інформаційні системи – засобом підтримки прийняття його рішень. Проблеми – максимальне задоволення потреб користувача й створення відповідного інтерфейсу роботи в комп’ютерному середовищі.

4-й етап (з початку 90-х рр.) - створення сучасної технології міжорганізаційних зв’язків й інформаційних систем. Проблеми цього етапу досить численні. Найбільш істотними з них є:

вироблення угод і встановлення стандартів, протоколів для комп’ютерного зв’язку;

організація доступу до стратегічної інформації;

організація захисту й безпеки інформації.–

перевага, яку приносить комп’ютерна технологія:

1-й етап (з початку 60-х рр.) характеризується досить ефективною обробкою інформації при виконанні рутинних операцій з орієнтацією на централізоване колективне використання ресурсів обчислювальних центрів. Основним критерієм оцінки ефективності створюваних інформаційних систем була різниця між витраченими на розробку й зекономленими в результаті впровадження засобами. Основною проблемою на цьому етапі була психологічна – погана взаємодія користувачів, для яких створювалися інформаційні системи, і розроблювачів через різницю їхніх поглядів і розуміння розв’язуваних проблем. Як наслідок цієї проблеми, створювалися системи, які користувачі погано сприймали й, незважаючи на їх досить великі можливості, не використовували повною мірою.

2-й етап (із середини 70-х рр.) пов’язаний з появою персональних комп’ютерів. Змінився підхід до створення інформаційних систем – орієнтація зміщається убік індивідуального користувача для підтримки прийнятих їм рішень. Користувач зацікавлений у проведеній розробці, налагоджується контакт із розроблювачем, виникає взаєморозуміння обох груп фахівців. На цьому етапі використовується як централізована обробка даних, характерна для першого етапу, так і децентралізована, базована на розв’язанні локальних задач і роботі з локальними базами даних на робочому місці користувача.

3-й етап (з початку 90-х рр.) пов’язаний з поняттям аналізу стратегічних переваг у бізнесі й заснований на досягненнях телекомунікаційної обробки інформації. Інформаційні системи мають своєю метою не просте збільшення ефективності обробки даних і допомогти керівникові. Відповідні інформаційні технології повинні допомогти організації вистояти в конкурентній боротьбі й отримати перевагу.–

види інструментарію технології:

1-й етап (до другої половини XIX в.) - „ручна” інформаційна технологія, інструментарій якої складали: перо, чорнильниця, книга. Комунікації здійснювалися ручним способом шляхом переправляння через пошту листів, пакетів, депеш. Основна мета технології – подання інформації в потрібній формі.

2-й етап (з кінця XIX в.) – „механічна” технологія, інструментарій якої складали: друкарська машинка, телефон, диктофон, оснащена більш досконалими засобами доставки пошта. Основна мета технології – подання інформації в потрібній формі більш зручними засобами.

3-й етап (40 – 60-і рр. XX в.) – „електрична” технологія, інструментарій якої складали: великі ЕОМ і відповідне програмне забезпечення, електричні друкарські машинки, ксерокси, портативні диктофони.

Змінюється мета технології. Акцент в інформаційній технології починає переміщатися з форми подання інформації на формування її змісту.

4-й етап (з початку 70-х рр.) - „електронна” технологія, основним інструментарієм якої стають великі ЕОМ і створювані на їхній базі автоматизовані системи керування (АСУ) і інформаційно-пошукові системи (ІПС), оснащені широким спектром базових і спеціалізованих програмних комплексів. Центр ваги технології ще більш зміщається на формування змістовної сторони інформації для управлінського середовища різних сфер суспільного життя, особливо на організацію аналітичної роботи. Безліч об’єктивних і суб’єктивних факторів не дозволили вирішувати варті перед новою концепцією інформаційної технології поставлені завдання. Однак був придбаний досвід формування змістовної сторони управлінської інформації й підготовлена професійна, психологічна й соціальна база для переходу на новий етап розвитку технології.

5-й етап (із середини 80-х рр.) – „комп’ютерна” технологія, основним інструментарієм якої є персональний комп’ютер із широким спектром стандартних програмних продуктів різного призначення. На цьому етапі проходить процес персоналізації АСУ, що проявляється в створенні систем підтримки прийняття рішень певними фахівцями. Подібні системи мають убудовані елементи аналізу інтелекту для різних рівнів управління, реалізуються на персональному комп’ютері й використовують телекомунікації. У зв’язку з переходом на мікропроцесорну базу істотним змінам піддаються й технічні засоби побутового, культурного й іншого призначення. Починають широко використовуватися в різних галузях глобальні й локальні комп’ютерні мережі. [2; 284-286].

РОЗДІЛ 4

ВИДИ ТЕХНОЛОГІЙ ДОКУМЕНТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

4.1 Технологія обробки даних

Характеристика і призначення

Технологія обробки даних призначена для рішення добре структурованих задач, з яких є необхідні вхідні дані і відомі алгоритми й інші стандартні процедури їхньої обробки. Ця технологія застосовується на рівні операційної (управлінської) діяльності персоналу невисокої кваліфікації з метою автоматизації деяких рутинних постійно повторюваних операцій управлінської праці. Тому впровадження технологій документування інформації та систем на цьому рівні істотно підвищить продуктивність праці персоналу, звільнить його від рутинних операцій, можливо, навіть призведе до необхідності скорочення чисельності працівників.

На рівні операційної діяльності розв’язуються наступні завдання:

обробка даних про операції, проведені фірмою;

створення періодичних контрольних звітів про стан справ у фірмі;

одержання відповідей на всілякі поточні запити й оформлення їх у вигляді паперових чи документів звітів.

Існує кілька особливостей, пов’язаних з обробкою даних, що відрізняють дану технологію від всіх інших:

виконання необхідних фірмі задач з обробки даних. Кожній фірмі запропоновано законом мати і зберігати дані про свою