система організаційно-методичного забезпечення, що включає в себе використання технічних засобів та діяльність управлінського персоналу в рамках єдиного технологічного процесу з реалізації конкретної функції інформаційного забезпечення управлінської діяльності.

Існує декілька варіантів етапів розвитку інформаційних технологій.

Інформаційна технологія виникла на Землі кілька мільйонів років назад разом з першими прийомами спілкування (нечленороздільними звуками, мімікою, жестами, дотиками) наших далеких предків. При цьому забезпечувався тільки обмін інформацією між індивідами. Разом з виникненням мови (близько 100 тисяч років назад) виникла можливість накопичення інформації, поки що індивідуального, в пам’яті людини.

Наступний етап – виникнення писемності (5 – 6 тисячоліть до н.е.). Поява технологій документування інформації. Перша в історії інформаційна символіка була подана в кам’яному столітті образами, які відображали у вигляді малюнка окреме уявлення – так зване піктографічне письмо.

У Вавилоні в 3-му тисячолітті до н.е. застосовувався клинописний запис рахунку.

Стародавні римляни поклали (за припущенням) в основу знаків числення ієрогліфи, які означали пальці рук.

Наступним помітним етапом стало створення лінійного складового письма на глиняних табличках.

Новим етапом стало створення у X – IX ст. до н.е. фінікійського алфавіту. Революційний по суті та багатоетапний за часом перехід до алфавітних систем закінчується у VIII ст. до н. е. створенням на основі фінікійського письма грецького алфавіту – основи всіх західних письмових систем.

Виникнення технічної графіки стосується часу виникнення ранньої писемності.

Роблячи висновок розгляду еволюції системи подання інформації, можна відзначити загальну тенденцію до створення найбільш раціональних форм людської (наднаціональної) інформаційної символіки. У найбільш важкодоступній лінгвістичній галузі це реалізується запровадженням машинних мов.

Розвиток технологій документування інформації окрім системи подання інформації був пов’язаний з удосконаленням засобів інформаційних комунікацій. Вони виникли при появі людської мови, яка стала нематеріалізованою несучою інформацією. Початок цієї фази без сумніву можна вважати першим інформаційним вибухом в історії інформаційних технологічної цивілізації. Протягом наступної фази – допаперової – інформаційні вибухи характеризували перехід до все більш досконалих носіїв: запис на камінні дозволила вперше отримати ефект безособовості процесу передачі інформації, закріпленої назавжди у визначеному місці; перехід до записів на сирих глиняних табличках та дерев’яних дощечках з 4-го тисячоліття до н.е. надав інформаційним комунікаціям динамічний характер; винайдення папірусу (з 3-го тисячоліття до н.е.) значно підвищує одиничну місткість носія та його розподільну здатність завдяки великій площі свитка та можливості застосовувати фарби; поява пергаменту (ІІІ ст. до н.е.) завершує допаперову фазу новим інформаційним вибухом: з’являється оптимальний носій інформації – книга (ІV ст. до н.е.).

З Х ст. коли папір (винайдений ще в ІІ ст. у Китаї) стає об’єктом промислового виробництва у країнах Європи починається паперова фаза розвитку інформаційних технологій.

Революцією у процесі розвитку інформаційних технологій стало винайдення в Німеччині книгодрукування (середина ХV ст.), що надало їй форми масової діяльності.

Новий етап у розвитку інформаційних технологій, пов’язаний з технічною революцією кінця ХІХ ст., характеризується створенням поштового зв’язку як форми стабільних міжнародних комунікацій

Спільним для всіх підходів класифікації етапів розвитку технологій є те, що з появою персонального комп’ютера почався новий етап розвитку технології документування інформації. Основною метою стає задоволення персональних інформаційних потреб людини, як для професійної сфери, так і для побутової.

Впровадження комп’ютеру в діловодстві відкриває принципово нові можливості для документаційного забезпечення управління, дає змогу піднести діловодну діяльність на сучасний рівень, кардинально підвищити продуктивність та якість роботи працівників служби документування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Банасюкевич В.Д. Вопросы терминологии управленческой документации // Советские архивы. – 1974. – № . – С. 15-21.

Басаков М.И. Делопроизводство (документационное обеспечение управления). – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИТК „Дашков и Ко”, 2003. – 336 с.

Васильев Д.В. Делопроизводство на компьютере. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 341.

Васильева И.Н. Основы делопроизводства и персональный менеджмент. – М., 1999. – 296 с.

Гейман Л.М. Этапы развития информатики как системы знаний // Микропроцессорные средства и системы. – № . – 1989. – с. 31-34.

Делопроизводство на компьютере (компьютерные технологии в делопроизводстве) / С.Л. Кузнецов. – М.: Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1999. – 397 с.

Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. – 3-тє вид. – К.: Либідь, 2001. – 384 с.

Зыков Ю.А. Даугела В.К. Проблемы развития информационных технологий. – М.: Экономика, 1981. – 215 с.

Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник. – К.: Каравела, 2003. – 464 с.

Илюшенко М.П., Кузнецова Т.И., Лившиц Я.З. Документоведение. Документ и системы документации. – М., 1977. – 502 с.

Информатика: Практикум по технологии работы на компьютере / Под ред. проф. Н.В. Макаровой. – 4-е перераб. изд. – М.: Финансы и статистика, – 2001. – 617 с.

Информатика: Учебник. – 3-е перераб. изд./ Под ред. проф. Н.В. Макаровой. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 768 с.

Информационные системы в экономике: Учебник / Под ред. проф. В.В. Дика. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 272 с.

Информационные технологии в промышленности  Ю.Г. Данилевский, И.А. Петухов, В.С. Шибанов. – Л.: Машиностроение. Ленингр. отд-ние, 1988. – 283 с.

Использование Microsoft Office 97: Проф. вып.: Пер. с англ. – К.; М.-СПб.: Изд. дом «Вильямс», 1998. – 360 с.

Кирсанова М.В., Аксенов Ю.М. Курс делопроизводства: Документационное обеспечение управления: Учебное пособие. – 2-е изд. – М., 1997. – 427 с.

Козырев А.А. Информатика: Учебник. – СПб.: изд-во Михайлова В.А., 2002. – 511 с.

Компьютерные технологии обработки информации: Учеб. пособие С.В. Назаров, В.И. Першиков, В.А. Тафинцев и др.; Под. ред. С.В. Назарова. – М.: Финансы и статистика, 1995. – 248 с.

Крейнак Дж., Хебрейкен Дж. Интернет: Энциклопедия. – СПб.: Питер, 2000. – 594 с.

Кузнецова С.Л. Делопроизводство на компьютере. – М., 2000. – 408 с.

Кузнецова Т.В.