Користувач – суб’єкт, який звертається до власника за отриманням необхідних йому інформаційних технологій. [1; 16-17].

Визначення технології документування інформації

Технологія при перекладі із грецької мови (techne) означає мистецтво, майстерність, уміння, а це не що інше, як процеси. Під процесом варто розуміти певну сукупність дій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Процес повинен визначатися обраною людиною стратегією й реалізуватися за допомогою сукупності різних засобів і методів.

Під технологією матеріального виробництва розуміють процес, обумовлений сукупністю засобів і методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини або матеріалу. Технологія змінює якість або первісний стан матерії з метою одержання матеріального продукту.

Інформація є одним з найцінніших ресурсів суспільства поряд з такими традиційними матеріальними видами ресурсів, як нафта, газ, корисні копалини й ін., а виходить, процес її переробки за аналогією із процесами переробки матеріальних ресурсів можна сприймати як технологію. Тоді справедливо наступне визначення.

Технологія документування інформації – процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, обробки й передачі даних (первинної інформації) для одержання інформації нової якості про стан об’єкта, процесу або явища (інформаційного продукту).

Ціль технології матеріального виробництва – випуск продукції, що задовольняє потреби людини або системи.

Ціль технології документування інформації – виробництво інформації для її аналізу людиною й прийняття на його основі рішення з виконання якої-небудь дії.

Відомо, що застосовуючи різні технології до тому самому матеріального ресурсу, можна отримати різні вироби, продукти. Те ж саме буде справедливо й для технології переробки інформації. [14; 38-39].

Нова інформаційна технологія

Інформаційна технологія є найбільш важливою складовою процесу використання інформаційних ресурсів суспільства. До теперішнього часу вона пройшла кілька етапів, зміна яких обумовлювалася головним чином розвитком науково-технічного прогресу, появою нових технічних засобів технології переробки інформації. У сучасному суспільстві основним технічним засобом переробки інформації служить персональний комп’ютер, що істотно вплинув як на концепцію побудови та використання технологічних процесів, так і на якість результатної інформації. Впровадження персонального комп’ютера в інформаційну сферу й застосування телекомунікаційних засобів зв’язку обумовили новий етап розвитку інформаційної технології та, як наслідок, зміна її назви за рахунок приєднання одного із синонімів: „нова”, „комп’ютерна” або „сучасна”.

Прикметник „нова” підкреслює новаторський, а не еволюційний характер цієї технології. Її впровадження є новаторським актом у тому розумінні, що вона істотно змінює зміст різних видів діяльності в організаціях. У поняття нової інформаційної технології включені також комунікаційні технології, які забезпечують передачу інформації різними засобами, а саме – телефон, телеграф, телекомунікації, факс й ін.

Нова інформаційна технологія документування інформації – інформаційна технологія з „дружнім” інтерфейсом роботи користувача, що використовує персональні комп’ютери й телекомунікаційні засоби.

Прикметник „комп’ютерна” підкреслює, що основним технічним засобом її реалізації є комп’ютер.

Очевидно, більш точним варто вважати все-таки термін „нова”, а не комп’ютерна інформаційна технологія, оскільки він відображає в її структурі не тільки технології, засновані на використанні комп’ютерів, але й технології, засновані на інших технічних засобах, особливо на засобах, що забезпечують телекомунікацію. [25, 67].

Автоматизація і інформаційні технології документування

Поява інформатики на „горизонті” сучасної науки виявилася несподіваною в різних аспектах і для багатьох дослідників. Багато хто поспішає додати їй риси загальності, визначити відношення її до кібернетики, підкреслити природу її „безпаперовості” та ін. В той же час курс сучасних лекцій по інформатиці вже декілька років є нормативними у ряді вузів і на його основі розроблені інші прикладні курси лекцій. В найближчі роки розробка сучасної інформатики повинна стати і стане центральною науковою тематикою багатьох інститутів теоретичного і прикладного напрямів. Становлення як фундаментальної науки в даний час цілком закономірно, але, на жаль, відбувається з великим спізненням. Багато фахівців і вчених, що стояли біля витоків побудови методології створення АІС на базі ЕОМ, не розглянули вчасно майбутню основу сучасної автоматизації. Вони вважали, що бази даних (БД) і системи управління ними (СУБД) „покриють” всі прикладні проблеми створення АІС і стануть універсальним інструментарієм реалізації інформаційних процесів, візьмуть на свої „плечі” сучасну інформатизацію у всіх наочних областях на багато десятиріч. 

Тематика БД і СУБД заповнила головні наукові потужності і зайняла основний науковий потенціал всіх без виключення НДІ і СКБ програмного забезпечення, АСУ і обчислювальної техніки на тривалий час. Сторінки наукових журналів, програми наукових конференцій, теми дисертацій були незаслужено переповнені рядовими інженерними результатами. Про це свідчить велика кількість „власних” розробок в цій області, виконаних некваліфіковано „без почуття” і знання перспективи — по держбюджету і господарським договорам і в порядку власної ініціативи., 89].

В результаті дослідження і розв’язання фундаментальних проблем інформатики в сучасному розумінні були відсунуті на задній план як передчасні, оскільки передній план зайняла автоматизація процесів, об’єктів, підприємств, галузей і т. п. Не дивлячись на уявну загальність автоматизації, АІС представляють собою досить-таки локальні інформаційні системи, сконцентровані у ОЦ або просто в окремих ЕОМ. Проблема полягає ж в зміні інформаційної основи сучасного суспільства, яка представляє собою нову і досить складну інфраструктуру. Зрозуміти останню неможливо без розгляду основних напрямів розвитку інформатики в її основних аспектах. 

Автоматизація як наукова проблема і її „матеріалізація” в науково-технічній революції можуть бути охарактеризовані трьома видами автоматизації: технологічних процесів, процесів управління, проектування і наукових досліджень.

На третьому етапі почалася автоматизація творчих процесів в достатньо широкому значенні, що зажадало цілком по-новому ставити і вирішувати задачі побудови обчислювальних і інформаційних систем.

На перший план вийшли наступні проблеми: розробка інформаційних моделей предметних областей