Істотне просування в створенні АСУ ТП на базі робототехніки і АСУ (на основі діалогових систем планування і управління) якісно підняло рівень „інтелектуальності” засобів автоматизації в областях, характерних для перших двох етапів. Це загалом створило єдиний базис інформатизації, яка в даний час розглядається як програмована зміна інформаційної основи суспільства. 

В багатьох країнах розроблені або розробляються національні програми інформатизації, що охоплюють виробництво, економіку, освіту, сферу обслуговування, культуру і інші важливі процеси, механізми і інститути суспільства. Попередня революція в області інформаційних основ суспільства мала місце в результаті виникнення писемності і подальшого винаходу книгодрукування. Ця зміна відбувалася у вузьких рамках, оскільки практично не зачіпала найважливішої компоненти інформаційної технології — переробки інформації. Проте потім вона охопила діловодство, освіту, сферу комунікації, культуру, накопичення, систематизацію і зберігання знань (бібліотеки, фундації, архіви і др.). 

Нинішня зміна ґрунтується на універсальній електронній технології інформаційних процесів, що дає їй невичерпні можливості по переробці інформації, її зберіганню, передачі, розмноженню, уніфікації і представленню в необхідному вигляді практично всім категоріям користувачів. Вона охоплює всі сфери попередньої заміни інформаційної технології, але на більш високому (автоматизованому) рівні, охоплюючи, крім того, магістральні області науки, виробництва, економіки, соціальних процесів і політики. Відзначимо деякі з областей: наукові експериментальні дослідження, економічне планування на всіх рівнях і у всіх ланках, творчі процеси в керівництві, проектування нових машин, технологій і програмований розвиток техніки загалом, програмована експлуатація всіх видів техніки (енергетика, транспорт, машинобудування, технологія і др.), надр, сільськогосподарських угідь, річок і морів, світового океану і космічного простору, сфера обслуговування (медицина, торгівля, міське господарство, комунікації і др.), освіта і культура. Свого часу кібернетика була покликана побудувати наукові основи створення АІС, функціонуючих як елементи систем керівників в різних сферах і середовищах. В свою проблематику вона не включала або майже не включала генезис інформаційних процесів в суспільстві і соціальній сфері („соціальну генетику”), дослідження і синтез механізмів „інформаційного супроводу” в процесах розвитку макросистем (природа, суспільство, техніка) і їх цілевзаємодії, побудову логіки процесів системотворення при функціонуванні взаємодіючих макросистем (суспільство і техніка) в природному середовищу з обмеженими ресурсами, синтез інструментарію (мови) для комунікативної взаємодії людини з людиною і колективом в середовищах електронної (безпаперової) інформатики і спілкування людини (кожного члена суспільства) із засобами нової інформаційної технології. Це лише декілька основних і найзлободенніших напрямів нової наукової дисципліни – інформатики. Становлення цих актуальних проблем відбулося дуже швидко після того, як ЕОМ стали технологічною основою нових інформаційних систем з активною участю людини в різних виробничих сферах і наочних областях (наукові дослідження, проектування, наукове обслуговування, освіта, культура та ін.). [17; 369-371].

Проте в основному розв’язання цих проблем було відсунуте на задній план як передчасне, оскільки передній план зайняла автоматизація різного роду виробничих і технологічних процесів, процесів управління (АСУ) і ін.

У той же час важливі роботи по інформатиці системних досліджень, штучного інтелекту, автоматизації проектування, інформатиці систем автоматизації сучасних технологій велися малими силами, практично без всякої централізованої координації і матеріального забезпечення. В цій ситуації японська національна програма інформатизації виробництва, економіки і соціальних процесів прозвучала як „виклик” по відношенню до традиційних програм розробки нових поколінь ЕОМ, що склалися, і створення на їхній основі АІС в багатьох країнах світу. Японська програма ставить ціль створення в найближчі десятиріччя загальнонаціональної інформаційної технології, що розробляється на концепціях сучасної інформатики, вбудованих в ЕОМ систем штучного інтелекту, новітньої робототехніки і мікроелектроніки. Програма включає освоєння нової інформаційної технології у всіх осередках суспільства починаючи з дитячих садів, шкіл і поліклінік і закінчуючи офісами, державними установами і заводами-автоматами з безлюдною промисловою технологією. [42, 26].

2.2 Структура технологій документування інформації

Як було уже відзначено, сучасна технологія документування інформації, основана на комп’ютерній техніці, передбачає наявність наступних компонентів:

комплекс технічних засобів, що базується на комп’ютерах;

система програмних засобів, що забезпечують функціонування комплексу технічних засобів;

система організаційно-методичного забезпечення, що включає в себе використання технічних засобів та діяльність управлінського персоналу в рамках єдиного технологічного процесу з реалізації конкретної функції інформаційного забезпечення управлінської діяльності. [12, 486].

У складі комплексу технічних засобів забезпечення інформаційних технологій виділяють засоби комп’ютерної техніки та засобів організаційної техніки.

Сучасні засоби комп’ютерної техніки можуть бути класифіковані наступним чином:

персональні комп’ютери;

корпоративні комп’ютери;

суперкомп’ютери.

Персональні комп’ютери являють собою обчислювальні системи, усі ресурси яких повністю спрямовані на забезпечення діяльності одного робочого місця управлінського працівника. Це найчисельніший клас засобів обчислювальної техніки, у складі якого можна виділити персональні комп’ютери ІВМ РС та сумісні з ними, а також персональні комп’ютери Macintosh фірми Apple. Інтенсивний розвиток сучасних інформаційних технологій пов’язаний саме з широким розповсюдженням з початку 80-х рр. персональних комп’ютерів, які поєднують відносну дешевизну з достатньо широкими для непрофесійного користувача можливостями.

Корпоративні комп’ютери (іноді їх називають міні-ЕОМ або mainframe) являють собою обчислювальні системи, які забезпечують спільну діяльність багатьох управлінських працівників в рамках однієї організації, одного проекту, однієї сфери інформаційної діяльності при використання одних і тих інформаційно-обчислювальних ресурсів. Це багатокористувальницькі обчислювальні системи, які мають центральний блок з великою обчислювальною потужністю та значними інформаційними ресурсами, до якого під’єднується велика кількість робочих міст з мінімальною оснащеністю (відеотермінал, клавіатура, пристрій позиціонування типу „миша” і, можливо, пристрій друку). У принципі в якості робочих місць, під’єднаних до центрального блоку корпоративного