У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


одного або кількох документів. У статті 30 Закону подано визначення конфіденційної та таємної інформації: конфіденційна інформація – це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов; до таємної інформації належить інформація, що містить відомості, які становлять державну чи іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі. Закон України «Про інформацію» встановлює також загальні правові основи отримання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела, визначає статус учасників інформаційних відносин, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, захищає особу та суспільство від неправдивої інформації [2]. «Якщо говорити про недоліки цього Закону, то він не повною мірою відповідає сучасному рівню розвитку відносин у сфері інформації та не в змозі адекватно вирішувати проблеми, що виникають у таких сферах, як інформація про особу, інформація для службового користування тощо. Закон не дає чіткого поняття «іншої передбаченої законом таємниці», «службової таємниці», «інформації професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру», які згадуються в ньому» [53])[53] Ворожко В. П. Деякі питання правового захисту інформації в Україні / В. П. Ворожко // Інформаційні технології та захист інформації. – Режим доступу : http://bezpeka.com/ru/lib/spec/art6.html.). Сьогодні Міністерство юстиції винесло на обговорення Концепцію нової редакції Закону «Про інформацію». За основу взято чинну зараз редакцію Закону, окремі положення якої зазнали суттєвих змін або були усунені з метою оптимізації структури Закону. Зокрема, удосконалено визначення інформації, яке подане в такому формулюванні: «інформація – це документовані чи іншим чином зафіксовані або публічно оголошені відомості або дані про осіб, предмети, факти, події, явища та процеси, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі». В чинному зараз законодавчому визначенні немає фрази «іншим чином зафіксовані відомості», а також не згадується, що інформація може стосуватися, окрім подій чи явищ, ще й осіб, предметів, фактів або процесів. То ж нове визначення інформації видається значно досконалішим. Запропоновано також поняття «власник інформації» – це фізична або юридична особа, об'єднання громадян, держава, які володіють, користуються і розпоряджаються інформацією, а також самостійно визначають режим доступу до неї. Це поняття використовується і в чинній редакції Закону, але в ній відсутнє визначення поняття. Змінено і поняття інформації про особу (персональні дані). Тепер це поняття визначається як «відомості про фізичну особу, що ідентифікована чи може бути ідентифікована за їх допомогою». Передбачається і нововведення щодо інформації з обмеженим доступом: обмеженому доступу підлягатиме сама інформація, а не документ. Якщо у документі міститься інформація з обмеженим доступом, то документ зможе бути наданий для ознайомлення в частині, яка не містить інформації з обмеженим доступом [54]. Необхідно зазначити, що: «…розроблена Мін’юстом нова редакція Закону «Про інформацію» значно ближча до європейських стандартів порівняно з чинною редакцією, але законопроект поки що «сирий», схоже, навіть не досить вичитаний. Після відповідного доопрацювання з уточненням і відшліфовкою окремих норм даний проект закону можна вносити у Верховну Раду – в разі його прийняття буде зроблено значний крок на шляху покращення інформаційного законодавства України» [54])[54] Головенко Р. Окремі положення Закону «Про інформацію» у новій редакції Мін’юсту зазнали суттєвих змін / Р. Головенко // Електрон. журн. «Телекритика». – 2006. – 31 травня. – Режим доступу :.). Виходячи із загальновизнаних принципів міжнародного порядку у сфері інформації, Закон України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 № 3855-XII (далі – Закон України «Про державну таємницю») регулює суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, її засекречуванням та охороною з метою захисту життєво важливих інтересів України у сфері оборони, економіки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку. Відповідно до Статті 1 цього Закону, державна таємниця – вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди життєво важливим інтересам України і які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею та підлягають охороні з боку держави [3]. Якщо говорити про безпеку інформації, то заходи щодо її забезпечення врегульовані в цьому Законі лише стосовно державної таємниці. Щодо інших категорій інформації, то невизначеними є положення щодо таємної інформації, яка не становить державної таємниці, її захисту, особливостей відкритої інформації як об'єкта захисту, персональних даних, комерційної таємниці та іншої конфіденційної інформації. Першим законодавчим актом, який заклав правову основу архівної справи незалежної України, був Закон «Про Національний архівний фонд і архівні установи», затверджений Верховною Радою 24 грудня 1993 року. Цей Закон запровадив до суспільного обігу поняття Національного архівного фонду (далі – НАФ) як категорії культури і права та визначив рівні права громадян на доступ до архівної інформації. Проте у цьому Законі лише окремі положення побічно стосувалися діловодства. Необхідність нормативного забезпечення організації діловодства зумовила розширення й конкретизацію положень щодо керування цією сферою діяльності. Такі положення були зафіксовані у другій редакції Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», яка була прийнята 13 грудня 2001 року. Закон регулює відносини, пов'язані із формуванням, обліком, зберіганням і використанням НАФ та інші основні питання архівної справи. У ньому поглиблено розуміння
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17