Сторінка “…адресати” (рис. 2.16) містить інформацію про інших адресатів, яким надіслано документ. (Один – основний адресат вноситься у вигляді коду в номері документа).

Рисунок 2.16 - Перелік адресатів

Адресат додається прямим введенням коду в поле “Адресат” або шляхом вибору із вікна списку “Організації-адресати”, яке відкривається після натиснення кнопки “…”. Повна назва організації-адресата також підставляється в перший рядок текстового поля “Адресат” і може бути змінена. При введенні нового коду організації-адресата текст першого рядка поля замінюється на назву нової організації-адресата. В поле коментар може бути введена додаткова інформація.

Сторінка “Виконавці” для вихідного документа набагато спрощена у порівнянні з вхідними документами. Тут можуть бути внесені один або декілька виконавців, які готували документ, та результати по кожному із виконавців.

Розділ меню “Статистика” включає три пункти: “Нагадування про невиконані документи”, “Дані про виконання документів” та “Поступлення документів”.

Цей вид статистики дозволяє отримати інформацію про документи, термін виконання яких вже минув. Тобто, сьогоднішня дата більша за планову дату виконання документа або його частини окремим виконавцем чи відповідальною особою. Можна сказати, що нагадування друкуються по всім документах та виконавцях, які позначаються червоним кольором в переліку вхідних документів та дереві виконавців документа.

Рисунок 2.17 - Створення нагадувань

Зазначимо, що якщо у документа є хоча б один виконавець чи відповідальна особа із порушенням терміну виконання, то такий документ виділяється червоним кольором у переліку, але нагадування друкується тільки тому, хто прострочив виконання документа, а не всім виконавцям даного документа (рис. 2.18).

Рисунок 2.18 - Звіт з нагадуваннями

Картка нагадування включає наступні поля: “Вхідний номер” - вхідний номер документа, по якому сформовано нагадування, “Вид документа”, “Дата отримання” - дата, коли даний документ (або його частина) був переданий на виконання цій особі, “Термін виконання” - дата, до якої повинен бути виконаний документ (або частина документа) цією особою, “Кореспондент” та “Короткий зміст” документа.

Звіт про виконання документів включає такі поля: “Прізвище” - прізвище виконавця чи відповідальної особи, “Всього” - загальна кількість документів, призначених до виконання цій особі, “Виконані в термін” - кількість документів, виконаних в термін, “Про-строчені” - кількість документів, які виконані з запізненням до 10, від 10 до 30, та більше 30 днів, “Невиконані - термін минув” - прострочені документи, для яких термін виконання вже минув, “Невиконані - виконуються” - документи, для яких кінцевий термін виконання ще не настав, “Невиконані - перенесені” - термін виконання був перенесений.

2.4 Електронний Уряд та інформатизація органів державної влади

Електронна реорганізація державного управління викликає величезний інтерес у всьому світі. США, Великобританія, Швеція, Данія, Норвегія, а також Коста-Ріка, Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Латвія, Естонія, Чехія та багато інших країн вже почали створювати електронні уряди. Зокрема, Уряд США став надавати громадянам різноманітні послуги через Інтернет: видачу ліцензій, сплату штрафів тощо. В Англії реєстрація фірм тепер потребує заповнення через мережу тільки однієї форми.

Слід відзначити, що стосовно самого поняття "електронний уряд" (е-уряд) ведуться заповзяті дискусії. Так, одні дослідники вважають, що е-уряд - це уряд який має власний електронний портал; інші - уряд, який активно взаємодіє з громадянами за допомогою мережі Інтернет, третя точка зору стосується того, що під е-урядом - розглядається вся сфера послуг, яка надається державою та відповідними її органами своїм громадянам.

На нашу думку, електронний уряд - це не просто система надання державою та її органами послуг (у тому числі й відповідної інформації) громадянам на основі їх активної взаємодії за допомогою нових інформаційних і комунікаційних технологій, а й передусім модернізація самого процесу державного управління згідно нових умов суспільного розвитку.

В результаті тотальної комп’ютеризації об’єктів і суб’єктів сучасного суспільства, в обігу почали застосовувати нові терміни, такі як e-citizen, e-business, e-government, а форми електронної комерції сьогодні включають не лише найбільш розповсюджені схеми B2B, B2C, але також і B2G та C2G, не говорячи про G2C C2C і охоплюють сферу бізнес-відносин держави з громадянами і підприємствами та держорганів між собою.

Високі технології дозволяють державі стати більш “доступною” для своїх громадян, тому у світі і навіть в Україні останнім часом широко обговорюється термін “електронний уряд”. У Великій Британії, наприклад, вже у 2003 році 41 % всіх урядових послуг надавалися через Іnternet. У США створений єдиний державний портал . У Норвегії реалізований проект створення порталу допомоги для населення (на який кожен громадянин може звернутися зі своєю проблемою, що потім буде розглянута у відповідних інстанціях). Є показовий приклад і в Україні - мер Кам'янець-Подільського розмістив бюджет міста в Інтернеті, за рахунок чого підвищився контроль за ефективністю використання коштів і в результаті “звільнилося” 10 чиновників.

Загальна теорія поняття електронного уряду. Визначення поняття електронного уряду

Однозначного визначення “електронного уряду” сьогодні не існує. Дослівний переклад e-government не зовсім коректний. Зрозуміло, що мається на увазі не тільки мережева інфраструктура виконавчої влади, але в цілому і вся інфраструктура державної влади і управління. Видається, що замість “електронного уряду” більш доречно говорити про державну мережеву інформаційну інфраструктуру, як інформаційно-комунікаційну систему, що забезпечує оптимальне, з погляду суспільства, функціонування всіх гілок і рівнів державної влади і управління. Якщо ми обмежимося розглядом питань впровадження нових інформаційних технологій у рамках контуру виконавчої влади, то термін “електронний уряд”