Щодо розробки, впровадження та використання е-уряду в Україні, то це лише питання часу. Однак ми можемо спостерігати ефективність використання та темпи зростання Інтернет технологій в Україні, від чого залежить використання е-уряду в Україні в майбутньому.

Розвиток Internet-технологій в Україні.

З початку 1996 р. до початку 1998 р. існувала тенденція зростання ринку Internet-послуг в Україні за кількістю операторів мереж, які надають послуги (на початок 1996 р. - 85, на кінець 1998 р. - 149, кінець 2001 р. - 203, а у світі - 6054). Поповнювалися також інформаційні ресурси в українській частині Internet: на кінець 1996 р. - близько 130 Web-серверів та віртуальних Web-серверів, жовтень 1997 р. - близько 750, грудень 2001 р. - 8765. З цієї кількості, зокрема: 5769 - у Києві, 646 - у Донецьку, 936 - у Дніпропетровську, 1286 - в Одесі, 405 - у Львові, 701-у Харкові. Збільшилася кількість Web-серверів, на яких розміщено інформацію про діяльність органів законодавчої та центральних органів виконавчої влади, їх на середину 1997 р. було 11, на кінець 1998 р. - понад 20, грудень 2001 р. -86 [43].

Рисунок 2.19 Щорічна динаміка реєстрації ресурсів Інтернет

Національні інформаційні ресурси характеризують потенціал сучасної розвиненої держави, а експлуатація і розвиток інформаційних систем різних рівнів нерозривно пов’язані з їх використанням.

В Україні розпочався процес формування національних електронних інформаційних ресурсів, які створюються органами державної влади, державними та недержавними підприємствами, науковими і навчальними закладами та суспільно-політичними організаціями.

Значна увага приділяється таким проблемам комп’ютерного інформаційного забезпечення: управління формуванням та виконанням бюджету областей, районів, міст з першочерговим обліком усіх об’єктів та суб’єктів оподаткування; облік та грошова оцінка усіх земель регіонів, насамперед у населених пунктах з використанням геоінформаційних систем та відповідних кадастрів; облік та управління використанням усього ресурсного потенціалу регіонів (природного, матеріального, фінансового, людського та інших).

Усі завдання повинні виконуватися з обов’язковим поєднанням регіональних баз та банків даних із загальнодержавними, такими, як Державна картографічна база регіону (частка електронної карти України), база даних “Законодавчі та нормативні акти України”, база даних населення тощо. При цьому необхідно використовувати єдині класифікатори, що дасть змогу інформаційно їх об’єднувати.

Ці завдання передбачають максимальне використання інформаційної інфраструктури та інформаційних ресурсів, які є в регіонах. Для цього вирішується питання створення типового проекту інформаційно-аналітичної системи “Регіональні інформаційні ресурси України”, що дасть можливість сформувати та постійно підтримувати актуалізацію регіонального сектора національного реєстру інформаційних ресурсів.

Кількість відвідувань українських Інтернет-ресурсів з січня 1999 року по березень 2001року та регіональне розташування Інтернет-ресурсів України можна побачити у додатках И і Й.

Р О З Д І Л 3

НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ

3.1Організація обміну електронними документами між інформаційними системами підприємства та державних органів

Ефективне функціонування існуючої галузі оподаткування може бути досягнуте за допомогою інформатизації державної податкової адміністрації України (ДПАУ) на основі сучасних інформаційних технологій. Одним із важливих напрямів інформатизації є створення автоматизованих робочих місць (АРМ) та насичення ними районних податкових адміністрацій для забезпечення взаємодії користувачів з корпоративним комп’ютерно-телекомунікаційним середовищем інформаційно-аналітичної системи (ІАС) ДПАУ [32].

Реалізація принципово нової інформаційної технології взаємодії між платниками податків та податковою адміністрацією (електронної звітності) дозволяє суттєво знизити витрати на перевірку звітних матеріалів платників податків, скоротити витрати часу платників податків на взаємодію з податковою адміністрацією, а також формувати бази даних для аналізу господарської діяльності. Впровадження електронної звітності сприяє здійсненню електронного аудиту і приводить до зменшення суб’єктивного фактора впливу платників податків та працівників податкових органів на обсяги нарахувань і процес сплати податків.

Розповсюджені сьогодні на районному рівні всієї структури ДПА інформаційні технології не завжди в змозі забезпечити єдність інформаційного простору в межах окремої структурної одиниці ДПА.

При організації оперативного обміну інформацією між інформаційними системами (ІС) підприємства, з одного боку, і ДПАУ та інших державних органів, наприклад, пенсійного фонду, з іншого боку, можуть виникати проблеми через використання різних форматів даних інформаційних технологій, на яких базуються ІС. Для приведення формату даних задіяних інформаційних технологій підприємства до вимог структури звітів перед ДПАУ та іншими державними органами можна користуватись засобами експорту даних у необхідному форматі.

Якщо здійснити експорт даних необхідного формату неможливо, то слід користуватись експортом даних у текстовий файл однакової довжини чи з наперед визначеним роздільником. Використання текстового файлу при формуванні зовнішньої звітності підприємства є проміжним етапом і вимагає використання таких інформаційних технологій, як електронна таблиця (ЕТ) MS Excel, систем управління базами даних (СУБД) MS Access, інші ЕТ або СУБД, для завершення формування звітних електронних документів у необхідному форматі. При цьому у діалоговому вікні імпорту вибирається формат файла “Текстові файли”, потім програмні засоби ЕТ чи СУБД шляхом діалогу з користувачем створять на основі вибраного файлу проміжну таблицю даних. Потім здійснюється експорт проміжної таблиці в форматі даних, який відповідатиме вимогам звітного електронного документа.

При наявності АРМ по формуванню довідки про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб (форма № 8ДР) для ДПА чи підготовці персоніфікованих звітів про доходи, трудовий стаж та розмір внесків (форми ІНДАНІ), сплачених до пенсійного фонду, електронні документи формуються після імпорту таблиць, які сформовані інформаційними системами підприємства у форматі “Текстовий