Що ж стосується G2C, то поки в нас ще немає серйозної інтерактивної інфраструктури, що забезпечила б діалог і взаємодію держави і громадян. Потрібно також додати, що велика частина функціональних послуг для громадян і бізнесу здійснюється регіональними і місцевими органами влади, і одне з основних завдань реформ - підвищення ефективності їхньої роботи, адже всі ми знаємо, що невдоволення громадян владою багато в чому обумовлюється низькою ефективністю саме місцевих органів.

Пройде ще багато часу, перш ніж електронному документу будуть довіряти так само, як паперовому документу з печаткою. Взагалі нормативна база - один із ключових факторів у процесі становлення електронного уряду. Він повинен бути настільки ж легітимним, як і традиційна держава, не менш легітимним, аніж “електронна” фізична чи юридична особа.

Зараз Веб-сайти наших органів державної влади містять не набагато більше інформації, ніж контактні телефонні номери й загальні нормативні положення (спочатку так було і в розвинутих країнах). Телефони, що відповідають тільки з дев’ятої ранку до шостої вечора, дійсно не поліпшують обслуговування.

На столах 70 відсотків наших держчиновників є персональні комп'ютери, але вихід в Інтернет мають тільки 2 відсотки. Це говорить про те, що комп'ютери в держорганах використовуються в кращому випадку як вікно доступу в базу даних або як друкарська машинка, а в гіршому - просто як елемент інтер'єру. Щоб комп'ютер запрацював у повну силу, його треба приєднати до мережі, хоча б до Інтранету та Інтернету. У США одна з успішних компаній малого бізнесу розробляє програмне забезпечення, що дозволяє пристосувати під Інтернет навіть 386-і комп'ютери, адже для роботи цілком вистачає і 386-го комп'ютера. Головна проблема не в оснащеності технологіями, а в людині, що використовує ці технології. Люди повинні постійно вчитися. Сьогодні як ніколи зростає роль післядипломної освіти - від комп'ютерного лікнепу до освоєння спеціалізованих програм.

Оскільки в Україні все ще домінує паперовий документообіг, то підприємства, установи, організації чи органи місцевого самоврядування, зважаючи на незначну штатну чисельність працівників канцелярії, які безпосередньо обслуговують процес документообігу, повинні покращити їх роботу шляхом запровадження автоматизації у цій сфері.

У 1998-1999 роках Івано-Франківська обласна державна адміністрація для реєстрації та ведення контролю за виконанням документів користувалася програмою „АСКОД”, що розроблена на замовлення Адміністрації Президента України. Проте ця програма була досить обмеженою за функціями. Крім того, виникла проблема 2000 року.

У 1999 році було поставлено завдання розробити і запровадити програмне забезпечення для автоматизації процесів контролю паперового документообігу (вхідної та вихідної кореспонденції).

При цьому програма повинна бути зручною у використанні, не вимагати тривалого навчання персоналу, забезпечувати одночасну роботу багатьох працівників, автоматизацію всіх технологічних процесів, пов’язаних з реєстрацією, обліком, контролем та звітністю.

Так, у 2000 році в Івано-Франківській обласній раді впроваджено систему контролю документообігу Smartdoc, в якій враховано всі вищенаведені вимоги до проектованої програми.

Відомо, що ефективність від застосування комп’ютерних технологій можна визначити у грошовому виразі та у якісних показниках – ріст продуктивності праці, степені задоволеності відвідувачів і працівників своєю роботою, покращення якості роботи та рівня комунікацій.

Для аналізу ефективності впровадження програми в роботі розраховано експлуатаційні витрати до автоматизації і після автоматизації, річний грошовий ефект, а також сумарні втрати часу на пошук різноманітних документів спеціалістом по роботі з документами без використання автоматизації і після автоматизації, враховуючи, що без автоматизації всі функції щодо отримання та відправки кореспонденції, реєстрації, підготування звітів, контролю виконує 4 спеціалісти, а після впровадження – один спеціаліст. Крім того, було взято дані спостережень щодо витрат часу спеціалістом по роботі з документами на пошук різноманітних документів для працівників виконавчого апарату ради, депутатів, відвідувачів з інших підприємств, установ та організацій, що зверталися до обласної ради з листами.

Так, експлуатаційні витрати без автоматизації складають 12960 грн., а при автоматизації – 3402,62 грн. Отже, економія експлуатаційних витрат складає 9557,38 грн. в рік, термін окупності капітальних вкладень, що пов’язані з впровадженням системи, – близько 7 місяців, а вартість самої програми – 740,8 грн. Річний грошовий економічний ефект складає 7113,02 грн.

Розраховані показники свідчать про економічну доцільність впровадження програми. Крім того, автоматизація дає можливість у 7 разів скоротити час на пошук документів, тобто неефективний час роботи, звідси продуктивність праці зростає. А головне – зростає задоволення відвідувачів та й інших працівників виконавчого апарату, депутатів у швидкому та якісному їх обслуговуванні.

Практичне використання системи дозволило створити єдину комплексну технологію опрацювання документів, яка забезпечує фіксацію і попередню підготовку інформації, зберігання, актуалізацію, дублювання інформації на випадок можливих пошкоджень оригіналу й оперативне надання даних користувачам у потрібних їм аспектах.

Основними результатами впровадження системи електронного контролю за документообігом є:

1) піднесення рівня управлінських рішень за рахунок можливості широкого використання інформації, вчасної обробки даних, достатнього інформаційного забезпечення, застосування сучасних наукових методів, засобів обробки даних;

2) підвищення продуктивності праці за рахунок можливості швидкого пошуку та порівняльного аналізу даних у великих масивах інформації;

3) впровадження принципу одноразової фіксації та колективного використання даних, а також технології їх опрацювання і пересилки;

4) значна економія матеріальних і трудових ресурсів при виконанні пошуку, вибірок та роботи з документами.

Подальше удосконалення програмного забезпечення системи варто проводити в таких напрямках:

удосконалення шляхом переходу на нові технології управління базами даних;

накопичення досвіду використання програми для виправлення помилок та доповнення новими функціями.

Таким чином,