18.04.08 | Підприємець Удовенко | Про зняття з обліку як платника до Фонду

18.04.08 | ПП Палюга В.І.№8 | Виписка з розрахункової відомості

18.04.08 | ОЦЗ | Про перше робоче місце для молоді

Щодо предмета дослідження інформація у центрі зайнятості поділяється на основну та допоміжну, необхідну для більш повної характеристики предметної області, що визначається.

За періодичністю надходження аналітична інформація в міському центрі зайнятості поділяється на регулярну та епізодичну. До джерел регулярної інформації відносять планові та облікові дані. Епізодична інформація формується за необхідністю, наприклад, відомості про конференцію.

Регулярна інформація в свою чергу класифікується на постійну, що зберігає свою значущість протягом довгого періоду часу, умовно – постійну, що зберігає свою значущість протягом певного періоду часу та змінну, що характеризує часту зміну подій.

За процесом обробки інформацію можна віднести до первинної та вторинної, яка пройшла певну обробку та перетворень.

В діяльності міського центру зайнятості, передача інформації є необхідним та першорядним фактором нормального функціонування установи. При цьому особливого значення набуває забезпечення оперативності та достовірності відомостей. Внутрішня система інформації вирішує задачі організації технологічного процесу та має виробничий характер.

Важливе значення має інформація про виникнення відхилень від планових показників, що вимагають прийняття оперативних рішень.

Суттєву роль в прийнятті рішень відіграє науково – технічна інформація, яка містить нові наукові знання, розмір допомоги при безробіттю та ін.

Інформація є основою для підготовки відповідних науково – дослідних робіт, докладів, звітів, додатків для опрацювання та прийняття управлінських рішень.

Зміст кожної інформації визначається потребами управлінських складових та управлінських рішень, що опрацьовуються. До інформації висуваються конкретні вимоги:

лаконічність, чіткість формулювання, своєчасність надходження;

задоволення потреб керівників;

точність та достовірність, правильний відбір первинних відомостей, оптимальність систематизації та безперервність збору і обробки відомостей.

Важливу роль у використанні інформації відіграють способи її реєстрації, обробки, нагромадження та передачі; систематизоване зберігання та видача інформації у тій формі, яка вимагається; виробництво нової числової, графічної та іншої інформації. Іншими словами необхідно розглянути технологію інформаційної діяльності.

Джерелами інформації у центрі зайнятості є:

книги;

періодичні видання;

науково – дослідні роботи;

брошури тощо

З розвитком комп’ютерної техніки з’явились і нові джерела інформації. До них належать дані, які містить оперативна пам'ять комп’ютера, дискети. Диски та інші інформаційні носії. До необлікових джерел інформації відносять документи, які регулюють господарську діяльність. До них відносять наступні документи:

офіційні документи: державні закони, укази президента, положення, накази і розпорядження;

рішення загальних зборів колективу;

матеріали вивчення передового досвіду;

технічна документація;

усна інформація, яка отримана під час зустрічей з членами свого колективу.

2.5 Вдосконалення документних потоків та масивів при працевлаштування сільської молоді як один з шляхів вдосконалення та перспективи у діяльності міського центру зайнятості.

Загострення ситуації на ринку праці сільських територій України є серйозною проблемою, що потребує значної уваги з боку відповідних владних структур до її вирішення та забезпечення гарантій зайнятості населення, особливо за умов здійснення аграрної реформи.

Хоча за останній період відбулося деяке покращення кількісних показників сільського ринку праці, якісна його складова продовжує погіршуватись.

За допомогою вдосконалення документних потоків та масивів, а також більшої поінформованості сільської молоді можна скоротити кількість безробітного населення. Вдосконалення документних потоків можливе завдяки автоматизації процесів та надання докладної інформації про діяльність центру її користувачам, розроблено й подано брошуру(пам’ятку для незайнятого населення) в якій подається весь спектр соціальних послуг, завдань та соціального забезпечення незайнятого населення.(Додаток Є). Якщо забезпечити ефективніше функціонування документних потоків та масивів, а також збільшити об’єм інформації про надання послуг міського центру зайнятості, істотно зменшиться частка безробітного населення, в тому числі сільської молоді.

Метою дослідження є визначення перспектив розвитку сільського ринку праці та обґрунтування заходів щодо його стабілізації.

З року в рік ситуація загострювалась, хоча останнім часом з’явилися певні ознаки стабілізації. Зокрема, у 2006р. відбулося зростання зайнятості сільського населення віком 15-70 років (на 7,3%). Проте вже в першому півріччі 2007р. відбулося скорочення цього показника на 2,3% і чисельність зайнятих в аграрному секторі становила 6570,6 тис. осіб.

Слід відмітити, що неформальний сектор економіки був єдиним місцем прикладання праці майже для кожної другої особи з числа зайнятих сільських жителів.

Внаслідок поширення зайнятості в особистих селянських господарствах, сільськогосподарське виробництво залишається переважаючим видом діяльності неформального сектору економіки.

Слід відзначити, що рівень зареєстрованого безробіття далеко не відображає реальну ситуацію на сільському ринку праці. Робота служби зайнятості по реєстрації сільських жителів ускладнена не лише через географічну віддаленість багатьох населених пунктів, відсутності в багатьох адміністративних районах попиту на робочу силу, але також через низьку активність сільських безробітних жителів, які здебільшого зневірились знайти роботу й не вживають зусиль у її пошуку через Державну службу зайнятості. Все це свідчить про те, що масштаби фактичної незайнятості на селі в цілому є значно вищим від зареєстрованих.

У нинішніх соціально – економічних умовах для основної маси сільського населення можливістю самостійно забезпечити себе роботою стало виробництво продукції тваринництва й рослинництва на присадибних ділянках і в підсобних господарствах.

Дієвим важелем підвищення ефективності розвитку підприємництва на селі є практична реалізація заходів Державної програми розвитку малого підприємництва з урахуванням необхідності її аналітичного, правового та багатоканального фінансового забезпечення. Для реалізації такої програми слід передбачити навчання сільських жителів, які бажають відкрити власну справу.

Базою навчання майбутніх сільських підприємців можуть стати спеціальні центри, створені асоціаціями органів місцевого самоврядування первинного рівня з залученням відповідних фахівців, службовців місцевих органів державної виконавчої влади. З цією метою необхідно закріпити за