У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


підтримки найменш захищеним верствам населення в умовах кризового стану економіки у 1994 році був прийнятий Закон України “Про межу малозабезпеченості”, в якому визначалося, що “межа малозабезпеченості – це величина середньодушового сукупного доходу, який забезпечує непрацездатному громадянинові споживання товарів і послуг на мінімальному рівні, встановленому законодавством”.

Однак реалізація цього закону не дала очікуваного результату. В економіці продовжувалися інфляційні процеси, грошові виплати населенню швидко знецінювалися, була втрачена економічна сутність межі малозабезпеченості. ЇЇ величина все менше відповідала вартості споживання товарів і послуг на мінімальному рівні. Не був реалізований принцип адресного спрямування соціальних виплат і допомог [16, с.46].

Законодавче регулювання здійснюється у всіх сферах людського життя (соціально – економічній, бюджетно – фінансовій, екологічній та іншій)

Однак дуже важливий показник – якість законів, що не адекватна їх кількості. Величезна проблема – нестабільність законодавства, колізії актів Верховної Ради і Президента, правовий, включаючи конституційний, нігілізм.

В державі існує широке законодавче і нормативне поле для втілення в життя державної політики у сфері соціального забезпечення та соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, самотніх непрацездатних громадян, дітей – сиріт, одиноких матерів, багатодітних, а також малозабезпечених сімей з дітьми, інших соціально незахищених громадян, які потребують допомоги і соціальної підтримки з боку держави [17, с.3].

В Україні існує близько 200 законів і нормативних актів, відповідно до яких громадяни (близько 18 млн. чол.) користуються різного роду пільгами, причому половина з них, користуються пільгами незалежно від їх сукупного доходу.

Для покращення становища громадян на ринку праці був запроваджений Закон “Про зайнятість населення“, який в умовах ринкової економіки і рівноправності різних форм власності визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю [5].

З метою адресного соціального захисту малозабезпечених верств населення в умовах реформування цін і тарифів на житлово–комунальні послуги в 1995 році впроваджено “ Програму житлових субсидій “ з метою соціального захисту населення в умовах поступового підвищення цін і тарифів на житлово–комунальні послуги. Житлова субсидія – це зниження щомісячної оплати за житлово–комунальні послуги сім’ям, у яких нарахована плата за житлово–комунальні послуги (користування житлом та його утримання, водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, вивезення побутового сміття та рідких нечистот ) у межах норм споживання перевищує встановлений Кабінетом Міністрів відсоток їх сімейного доходу. Програма житлових субсидій базується на простому принципі і кожна сім’я повинна витрачати на утримання житла та комунальні послуги не більше встановленого відсотка ( 15% ) свого доходу. Програма забезпечує, щоб у людей з низькими доходами після оплати житлових та комунальних послуг ще залишились кошти на основні товари та послуги навіть у період знаного зростання комунальних тарифів [22, с.85].

Отже, можна констатувати, що законодавча база реформування соціального комплексу в Україні поступово створюється. Крім названих вище, в Україні прийнято закони, які дозволяють формувати суто ринкові механізми соціального захисту. До них належать закони про державне соціальне страхування, про державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням, похованням, та деякі інші. Але втілення цих законів у життя, наповнення реальним економічним змістом залишається ще проблемою.

1.3. Вимоги до ведення діловодства та його сучасні технології в

Управління праці та соціального захисту населення Івано-

Франківської міської ради

Документообіг Управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської міської ради та його нормотворча діяльність здійснюється на основі Основного Закону „Конституції України” [1], [9], Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” [9], Закон України „Про статус депутатів місцевих рад”, Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 року №1153 "Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади” [47], Постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №348 „Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації” [33], Регламентом виконавчого комітету міської ради затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 18.07.2006р. №252 [48], Інструкції з діловодства в Івано-Франківській облдержадміністрації, обласних установах, організаціях, райдержадміністрація та міськвиконкомах затвердженої розпорядженням голови облдержадміністрації від 16.08.2004р. №515 .

Ці та інші законодавчі документи встановлюють загальні правила документування управлінської діяльності, роботи із зверненням громадян, регламентують порядок роботи з документами з моменту їх створення або надходження до відправлення, або передачі в архів установи.

Цими законодавчими документами встановлюють порядок організації та діяльності управління з питань здійснення контролю за виконанням документів, удосконалення організаційних структур, а також до державних стандартів на організаційно-розпорядчу документацію.

Начальник Управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської міської ради в межах наданих йому прав зобов’язаний:

- вживати необхідних заходів до скорочення службового листування;

- не допускати вимагання від підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління ради, різних відомостей, звітів, зведень та інших непередбачених нормативно-правовими актами документів, яке не викликане необхідністю;

- забезпечувати регулярну перевірку стану діловодства в управлінні та в організаціях, що належать до сфери її управління;

- всебічно сприяти раціоналізації, механізації та автоматизації діловодних процесів, вживати необхідних заходів до оснащення управління сучасним обладнанням та автоматизованими робочими місцями і локальними обчислювальними мережами на базі персональних комп’ютерів;

- забезпечувати організацію навчання працівників діловодної служби управління для підвищення кваліфікації;

- здійснювати контроль за


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19