(Х1).
2. Коефіцієнт експлуатації свердловин (Х2) - характеризує степінь використання в часі найбільш активної частини фонду свердловин. Відображає відношення сумарного часу роботи свердловин до сумарного календарного часу діючого фонду свердловин. Із збільшенням часу простоїв свердловин з різноманітних причин даний показник зменшується.
3. Витрати на проведення геолого - технічних заходів в загальній величині витрат на розробку родовища (Х3). Геолого - технічні заходи (кислотні, теплові обробки, гідравлічний розрив пласта) спрямовані на інтенсифікацію роботи свердловин, тобто збільшення дебіту нафти. Інколи дані витрати є економічно недоцільними через значні фінансові витрати порівняно з отриманим економічним ефектом.
4. Експлуатаційні витрати на нафту, які включають поточні витрати, ремонт, збір за геолого-розвідувальні роботи, плату за надра, амортизацію (Х4).
5. Коефіцієнт нафтовилучення родовищ – ступінь вилучення нафти з родовища ( відношення кількості видобутої нафти до величини її початкових запасів.
Методика проведення кореляційне - регресійного аналізу описана в наступному пункті даної дипломної роботи.
2.4. Методика аналізу ефективності няфтогазовилучення родовищ.
Під методикою аналізу слід розуміти способи підходу до вивчення виробничо-господарської діяльності підприємства, У даній дипломній роботі буде досліджено ефективність нафтовилучення Лопушнянського родовища, увага приділятиметься техніко - економічній оцінці впливу заходів щодо підвищення нафтовилучення на результати фінансово -господарської' діяльності підприємства НГВУ "Долинанафтогаз". Даний аналіз грунтується на використанні методів економічного аналізу: деталізації явищ і процесів, порівняння, взаємопов'язаного вивчення і визначення причинних зв'язків, елімінування (виключення), математичного моделювання.
Метод аналізу - це деталізація на окремі елементи явищ та процесів, які вивчаються. Вибір того чи іншого методу залежить від мети, яка ставиться при проведенні досліджень.
Послідовність проведення аналізу ефективності нафтогазовилучення на родовищі здійснюватиметься наступним чином:
1. Аналіз основних техніко — економічних показників діяльності підприємства НГВУ "Долинанафтогаз" (за допомогою методів порівняння та рядів динаміки) протягом 2003-2007років. Вирівнювання та прогнозування видобутку нафти з родовища на 2008 рік (метод екстраполяції).
2. Аналіз основних технологічних показників розробки родовища, відповідності між запланованими обсягами вилучення нафти та фактичними за останні 5 років (за допомогою методів порівняння та рядів динаміки).
3. Аналіз ефективності геолого - технічних заходів, спрямованих на інтенсифікацію роботи свердловин.
4. Аналіз основних показників розробки родовища з економічної точки зору з метою визначення фінансове - економічної ефективності в результаті розробки родовища за 2003-2007рр.і доцільності подальшої експлуатації (метод групування, порівняння,табличний).
5. Проведення кореляційно — регресійного аналізу з метою визначення
впливу факторів на собівартість видобутку нафти. Відбір
факторів здійснено в пункті 2.3 даної дипломної роботи.
6. На основі виявлення факторів, що мають найбільш вагомий вплив на величину нафтовилучення, виявлення резервів, спрямованих на
підвищення нафтогазовидобутку. Розгляд альтернативних варіантів
підвищення нафтогазовилучення.
7. Оцінка ефективності інвестиційних проектів, спрямованих на
підвищення нафтогазовилучення родовища і вибір найбільш
економічно доцільного проекту.
Основні методи аналізу, які будуть використані в даній дипломній роботі:
1. Порівняння вважається найбільш допустимим і водночас найважливішим методом техніко-економічного аналізу. Цей прийом дозволяє здійснити характеристику одного явища за допомогою інших, а також однорідних явищ. При порівнянні оцінюється зміна одного показника за допомогою іншого, аналогічного по своєму змісту. Наприклад, порівняння фактичних даних звітного року з фактичними даними минулого року - для вивчення зміни показника в часі (аналіз основних ТЕП ).
Щоб використати метод порівняння, потрібно забезпечити виконання умов співставленням порівнювальних показників по однотипності методик розрахунку показників в грошовому вираженні.
2. Спосіб групування дозволяє виділити серед досліджуваних
явищ характерні групи і підгрупи по тих чи інших ознаках. Це полегшує
виявлення в процесі аналізу тої чи іншої закономірності. Даний спосіб
використовується для групування свердловин за способами експлуатації.
3. Одним з найважливіших методів аналізу є використання рядів динаміки. За допомогою цього методу можна уникнути випадкових висновків. Для характеристики та аналізу динаміки процесу чи явища використовують показники абсолютного приросту У, темпів росту Т і темпів приросту Т. Приведемо формули, які будуть використовуватись при проведенні даного методу (при обчисленні показників динаміки основних ТЕП ).
Абсолютний рівень - абсолютне значення членів ряду динаміки у0,
УІ,У2....Уі-І,УІ.Уі+І,Уn.
Абсолютний приріст порівняно з попереднім роком - різниця абсолютных рівнів двох сумарних періодів:
Уin= Уi - Уi - І, (2.6)
Абсолютний приріст за весь аналізований період - різниця між даним і базисним рівнем :
Уіб = У і - Уо , (2.7)
Для визначення ступеня покращення показників використовуються темпи росту та темпи приросту (%).
Темпи росту в порівнянні з минулим періодом - це відношення значень двох суміжних рівнів:
ТІл=(Уі / Уі-t)-100%, (2.8)
Темпи росту за весь аналізований період - відношення між тим, що розглядається і базисним рівнями:
Тtб=(Уі/Уо) 100%, (2.9)
Темп приросту - відношення абсолютного приросту, за період що розглядається, до абсолютного рівня минулого року:
Т1n=(у/уi-t) 100%, (2.10)
Темп приросту порівняно з базисним періодом :
ТІб=(у/у0) 100%, (2.11)
4. Для визначення тенденцій зміни показника за тривалий період при коливанні даних використовують вирівнювання на основі методу найменших квадратів. При цьому на основі типу закономірності використовуються рівняння прямої або параболи. Якщо в основі закономірності зміни лежить безперервний постійний приріст або спад абсолютного рівня - застосовують, рівняння прямої:
У=а + b t, (2.12)
параметри якого визначаються з системи рівнянь:
n a+b t=у
а t+bt2=уt (2.13)
Якщо в основі закономірності зміни показника лежить прискорення, а не швидкість,, і прискорення є постійною величиною, то вирівнювання проводиться по параболі