Виходячи з концепції багатокритеріального вирішення задачі для економічної оцінки родовища слід застосувати такі показники:

- Чиста сучасна цінність родовища.

- Собівартість видобутку 1 тонни нафти.

- Капітальні вкладення.

- Рентабельність продукції.

- Індекс рентабельності.

Чиста сучасна цінність родовища - накопичений дисконтований грошовий потік, під яким розуміється різниця між сумою грошового чистого прибутку і амортизаційних відрахувань та необхідними капітальними вкладеннями за визначений термін. Даний показник розраховується із врахуванням фактору часу, для цього використовується обгрунтована величина ставок дисконту.

Собівартість видобутку 1 тонни нафти - це величина експлуатаційних витрат, що припадає на 1 тонну видобутої з родовища нафти. Експлуатаційні витрати на видобуток нафти включають поточні витрати, витрати на ремонти, збір за геолого - розвідувальні роботи, плату за надра, амортизаційні відрахування.

Капітальні вкладення — сума коштів, виділених на фінансування розробки родовища, яка включає витрати на експлуатаційне буріння, на бурове обладнання, обладнання для нафтогазовидобутку, на транспорт та спецтехніку, нафтопромислове облаштування, охорону навколишнього середовища та інфраструктуру.

Саме тому подальший розвиток підприємств нафтогазового комплексу потребує значних капіталовкладень. Проте значну увагу слід приділити не лише пошуку та акумуляції інвестиційних ресурсів, але і їх ефективному використанню. Для цього необхідно провести належну економічну оцінку, що дасть можливість визначити доцільність вкладення інвестицій в покращення ефективності розробки родовищ.

При обгрунтуванні такого роду інвестиційних проектів необхідно мати на увазі, що вони є довготривалими, тобто необхідно всі потоки майбутніх потоків і платежів привести до співставимого вигляду. Перерахунок вказаних величин на один (теперішній ) момент часу слід проводити за формулою:

Т

Rп = (2ї-31)(І+г)-t, (2.2)

t=tn

де Rп - чиста сучасна цінність проекту;

Zt - цінність видобутої продукції в результаті реалізації проекту в t-му році;

St - витрати на здійснення проекту в t-му році;

г- ставка дисконту;

t - роки від початку здійснення проекту, при умові, що за нульовий прийнято момент початку здійснення проекту;

Т - повний період здійснення проекту.

Цінність видобутої продукції визначається за формулою:

n

Zt =qti Цti , (2.3)

і-1

де qti - обсяг видобутку і-го корисного компоненту з нафтового родовища в t-му році;

Цti - світова ціна і-го компоненту в t-му році;

п - кількість видів корисних копалин, що видобуваються з родовища.

Витрати на розробку родовища визначаються за формулою:

St=Kt+Cet+Srpt+ПДВ+ПН+Рt+ПВt-Лt (2.4)

де Кt - капітальні вкладення підприємства в розробку родовища в t-му році;

С еt - експлуатаційні витрати при розробці родовища в t-му році;

Srpt - платежі підприємства з відшкодування витрат державі на геологорозвідувальні роботи в t-му році;

ПДВ - податок на додану вартість;

ПН - плата за надра;

Рt - рентні платежі і акцизний збір в t-му році;

ПВt - податкові платежі з прибутку підприємства в t-му році;

Лt - ліквідаційна вартість основних фондів в t-му році;

Додатне значення розрахованої величини Rn можна вважати підтвердженням доцільності інвестування коштів в проект, спрямований на збільшення нафтовилучення, 3 двох варіантів здійснення проекту повинен бути обраний той, у якого показник Rn буде більший.

Однак, використання показника Rn має одне суттєве обмеження: він не враховує "масштаби" інвестицій, тобто їх фізичні обсяги. Звідси слідує, що більше значення Rn не завжди буде відповідати ефективнішому варіанту капіталовкладень. Тому в подібних випадках доцільно буде використати показник рентабельності інвестицій, який розраховується як відношення чистої поточної вартості проекту до дисконтованої поточної вартості інвестиційних витрат Кt.

(2.5)

Порівнявши розрахований таким чином показник РІn з середнім рівнем рентабельності в нафтовій промисловості, можна зробити висновок про ефективність даного проекту.

Найбільш поширеним методом оцінки ефективності інвестиційних проектів є використання показника чистої теперішньої вартості NPV. Він базується на концепції врахування зміни вартості грошей у часі, тобто приведенні різночасових витрат та грошових потоків до єдиного моменту часу, а також виходить з твердження, що кожне підприємство прагне до максимізації свого капіталу.

Показник чистої теперішньої вартості розроховується як різниця між сумою дисконтованих грошових потоків, отриманих в результаті реалізації інвестиційного проекту та сумою дисконтованих витрат , необхідних для реалізації даного проекту.

У випадку, коли інвестиції здійснюються одноразово на початку реалізації інвестиційного проекту, формула розрахунку NPV має вигляд :

n

NPV = CF t/(1+r )-I0 (2.6)

t =1

де NPV – чиста теперішня вартість;

n – кількість періодів, протягом яких буде здійснюватись поступлення грошових потоків від реалізації інвестиційного проекту;

CF t – грошовий потік в кінці періоду t;

r – ставка дисконту.

CF t = NP t +A t ( 2.7)

де NP t – чистий дохід в t –ому році;

A t - амортизація в t –ому році.

NP t = ( ВД t - ВВ t – А t )*ППt; ( 2.8 )

ВД t =Qt * Цt; ( 2.9 )

ВВt =Qt * Сt; ( 2.10 )

де ВДt – валовий дохід в t –ому році;

ВВt – валові витрати в t –ому році;

Qt – видобуток нафти й газу в t –ому році;

Цt – середня ціна продукції;

Сt – собівартість продукції;

ППt – податок на прибуток.

А t = В б св.t * Н А; ( 2.11 )

де В б св.t – балансова вартість свердловини;

НА – норма амортизації.

Якщо в результаті розрахунків значення NPV = 0, то це означає, що грошових потоків проекту достатньо тільки для того, щоб відшкодувати вкладені інвестиції і забезпечити необхідний рівень прибуткованості інвестованого капіталу, тобто стан власників підприємства не покращиться.Якщо значення чистої теперішньої вартості буде позитивним – NPV > 0, то це означає, що проект слід ухвалити, бо у випадку його реалізації підприємство нарощуватиме свій капітал. При NPV