Складною і в той же час актуальною проблемою, яку необхідно вирішувати при оцінці ефективності інвестицій є визначення ставки дисконту. Коректний вибір дисконтної ставки , як уже відзначалось, гарантує високу точність таких показників, як чиста теперішня вартість, індекс рентабельності, дисконтований період окупності та інших.

Найчастіше ставка дисконту береться без належного обгрунтування.Так, у нафтогазовидобувній галузі України у більшості випадків її приймають рівною 0,1 ( у США – 0,12 ). Між тим, зрозуміло, що використання такого наближеного значення призводить до зниження точності результатів розрахунку.

Особливу увагу при визначенні ставки дисконту необхідно приділяти специфічним факторам ризику, які є найбільш характерні для видобувних галузей економіки. Так, у розвідці і нафтовидобутку окрім інших існує ризик безрезультатних пошуків, ризик непідтверджених видобувних запасів вуглеводнів та їх якісних характаристик тощо. При оцінці інвестицій у нафтовидобутку ставку дисконту доцільно визначити за формулою:

r = rб +rs + ( r fl + r0 ) * k m – r і

де rб – безризикова ставка;

rs – премія за систематичний ризик;

r fl – премія за ризик, притаманний родовищу;

r0 – премія за ризик, притаманний покладу (експлуатаційному об єкту);

k m – коефіцієнт, що враховує специфічний ризик, притаманний певному методу збільшення нафтовидобутку;

r і – компенсація за інфляційні очікування.

Доцільно також розглянути найбільш поширені методичні підходи до визначення ставок дисконту.

Метод кумулятивної побудови.Даний метод є моделлю поведінки типового інвестора при формуванні ним своїх вимог до норми доходу на вкладений капітал.Перш ніж вкласти свої кошти в об єкт інвестування, інвестор зіставить доходність даної інвестиції з доходністю, на яку він може розраховувати , вклавши свої кошти в активи з мінімальним рівнем ризику.Причому об єктом порівняння не обовязково повинен бути саме безризиковий актив.Незважаючи на субєктивність, метод кумулятивної побудови максимально наближено відображає логіку мислення потенційних інвесторів, краще, ніж усі інші підходи, враховує специфіку активу, що оцінюється, і тому знаходить найширше застосування у практиці оцінювання.

Модель оцінки капітальних активів(CAMP). Суть методу зводиться до твердження, що кожен інвестор прагне отримати додатковий доход порівняно з гарантованими доходами від безризикових інвестицій. Додотковий доход – це винагорода, яку отримує інвестор за те, що вкладає кошти в активи з вищим рівнем ризику.Згідно CAMP додатковий очікуваний доход визначається на основі трьох складових: безризикової норми доходу, ринкової премії за ризик і коефіцієнта «бета».

Метод дисконтування потоку дивідендів. Метод базується на припущенні, що вартість простої акції дорівнює теперішній вартості майбутніх дивідендів, які будуть виплачуватися з неї.

Метод екстракції з даних угод на фондовому ринку. Це найбільш очевидний і водночас найменш можливий щодо практичної реалізації метод, суть якого полягає у визначенні фактичної доходності інвестицій в акції підприємства-аналога за короткий період часу. Метод базується на понятті «загальної норми доходу».

Метод середньозваженої вартості капіталу. Ця модель грунтується на тому, що для приведення грошових потоків, визначених з точки зору всього інвестованого капіталу у теперішню вартість, необхідно використовувати ставку дисконту, що дорівнює сумі зважених ставок віддачі на власний капітал та позикові засоби, де вагами виступають частки власних та позикових засобів у загальному обсязі інвестованого капіталу.

Вцілому нафтовилучення залежить від багатьох факторів, шляхи управління якими вивчаються і вдосконалюються. Детальніше ці фактори будуть розглянуті в пункті 2.3 даної дипломної роботи.

2.3 Фактори, що впливають на ефективність нафтогазовилучення родовищ.

Для проектування процесів, спрямованих на підвищення нафтогазовилучення родовищ, що розробляються, необхідно детально ознайомитись із факторами, що впливають на величину нафтогазовилучення. Дані фактори можна поділити на такі групи:

1. Геолого-фізичні параметри родовищ.

2. Економіко — географічні параметри родовищ.

3. Техніко-технологічні фактори.

4. Соціально-економічні фактори.

5.Фактори, що характеризують рівень організації виробництва і праці в процесі видобутку нафти і газу.

Серед геолого-фізичних параметрів основними є: геометрія родовища (форма, площа і висота родовища, розчленованість на окремі поклади і продуктивні пласти, глибина залягання); властивості колекторів (пористість, нафтонасиченість, проникність, гранулометричний склад, карбонатність та інші); фізико - хімічні властивості флюїдів; енергетична характеристика родовища; величина і щільність запасів нафти.

До економіко - географічних параметрів належить територіальне розміщення родовища, яке характеризується віддаленістю площі родовища від економічно розвинутих районів; кліматом, рельєфом місцевості, характером грунту і рослинності, сейсмічністю району; ресурсами місцевих будівельних матеріалів , води, електроенергії; економічною освоєністю району.

До третьої групи факторів належить технологія і система розробки родовищ, рівень технічної забезпеченості та стан основних фондів. Ці фактори, а також природні умови, мають вагомий вплив на дебіт свердловин (продуктивність). З підвищенням продуктивності свердловин переважно знижується собівартість видобутку. Тому потрібно не допускати зниження дебіту свердловин. Цього можна досягти шляхом вдосконалення методів і систем розробки родовищ, впливу на привибійну зону свердловин.

Соціально-економічні фактори пов'язані із соціальне) - економічним розвитком суспільства і встановлюються рішеннями і постановами органів управління. Ці фактори включають в себе товарну якість нафти, газу та інших супутніх компонентів; народногосподарське значення родовища; соціальне - історичну характеристику періоду розробки - забезпеченість запасами нафти на даній території і в країні в цілому; науково - технічний прогрес в розвитку технології і техніки видобутку нафти; політика держави щодо створення нових промислових комплексів, щодо розвитку міжнародної співпраці і розподілу праці.

Для проведення кореляційно - регресійного аналізу впливу окремих факторів на показник доцільно обрати результуючим показником собівартість видобутку нафти (У). На дослідження впливу на даний показник розглянемо такі фактори: