У словесному етикеті ділових людей велике значення мають компліменти - приємні слова, які передають схвалення, позитивну оцінку діяльності в бізнесі, підкреслюють смак в одязі, зовнішності, збалансованість вчинків партнера, тобто оцінку розуму ділового партнера. Під час ділового спілкування завжди є місце для компліментів. Вони надихають вашого ділового партнера, надають йому впевненості, підбадьорюють. Особливо важливо пам'ятати про комплімент, якщо ви маєте справу з новачками, до того ж зазнавши на перших порах невдачі. Діловий етикет приписує беззаперечне дотримання правил поведінки країн партнерів при переговорах. Правила спілкування пов'язані з характером і стилем життя, націями і традиціями та звичаями. Хоч якими би були традиції, правила поведінки - їх доводиться виконувати, якщо, звичайно ви хочете досягти успіху. Діловий етикет вимагає особливої поведінки у спілкуванні з клієнтом. У кожному варіанті послуг, які надаються клієнтам, є свої пріоритетні тонкощі в поведінці.

Nota bene Не будьте нещирими у компліментах. Наприклад, якщо будете надто часто казати свому колезі, що він "виглядає бездоганно", то з часом той почне сумніватися у вашій щирості. Також іноді краще чесно зронити "Давно не бачилися", ніж нещире - "Страшенно радий тебе бачити". Люди викриють вашу брехню незалежно від того, наскільки гарним актором ви себе вважаєте. Коли ж комплімент мовлять вам, то слід його уважно вислухати, ввічливо подякувати тому, хто його зробив. Ніколи не заперечуйте комплімент. Якщо хтось каже вам комплімент, не думайте, що ви зобов'язані негайно відповісти йому тим самим.

Ділові бесіди і наради - треба старатися проводити протягом години-півтора години. Якщо нарада затягується - це означає, що вона погано підготовлена. Від цього може бути більше шкоди ніж користі. Якщо ви хочете вирішити серйозну проблему, то запросіть тих спеціалістів котрих вона безпосередньо стосується. Дайте їм висловитися по черзі. Першими нехай висловлять свої думки робочі, потім дайте слово головним спеціалістам. Не дозволяйте нікому перебивати розмову виступаючого.

Основи риторики, вербальна та невербальна комунікації.

Риторика (мистецтво красномовства, мистецтво змістовно, оригінально, цікаво будувати свій виступ і переконливо доводити відповідну інформацію до аудиторії) посідає особливе місце в педагогічній науці, оскільки це - мистецтво публічного спілкування, виховання і переконання. Риторика, як мистецтво і наука, прийшла до нас ще з давньогрецької міфології, що розповідає нам про Зевса і Мнемосину - богиню, яка патронувала всі науки, поезію та мистецтва. За легендою, у цієї величної пари було дев'ять доньок, відомих як музи, однією з яких була і муза епічної поезії Калліопа. Саме її і вважають пані Риторикою, тобто музою красномовства. У середні віки було популярним цю юну красуню зображувати одягнутою у сяючі шати, коли вона сиділа на пишному троні, а з її вуст виростали лілія (символ краси мови) і меч (символ вражаючої могутності слова та здатності переконувати). Наука риторика базується на вивченні складної структури історично нагромаджених знань з різних дисциплін, передусім філософії, психології, історії, права, логіки та поетики, теорії комунікації, психолінгвістики та основ стилістики, етики й естетики. Як і будь-яка навчальна дисципліна, вона потребує опанування певної системи знань, при цьому практичне оволодіння нею має своєю передумовою наявність значних умінь, не лише теоретичних знань, але й тривалого досвіду виступів у різних аудиторіях.

Цілу групу порад і правил можна об'єднати загальною назвою "технологічний інструментарій риторики". До цієї групи належать:

- доступність і логічність викладу своєї думки;

- уміння слухати та чути того, хто говорить;

- чітке й коротке формулювання власної думки з урахуванням темпу мови (не варто говоити швидше, ніж говорить більшість людей, адже співрозмовник має встигнути осмислити інформацію відправника);

- спроможність сміливо захищати свої погляди;

- здатність прислухатися до поглядів іншої сторони, не говорити лише про те, чого хочеться вам;

- уміння ілюструвати вирішальні моменти, наводити приклади з реального життя, використовувати експресивність мови;

- вміння не реагувати на емоції партнера зі спілкування, стримувати свої емоції;

- здатність правильно ставити запитання, проявляти активність в обговоренні проблеми;

- спроможність дотримуватися зовнішньої привабливості, доброзичливого погляду, елегантної манери спілкування, всього того, що охоплює поняття "ефект візуального іміджу";

- вміння застосовувати "ефект перших фраз" (ідеться про енергійний початок розмови);

- здатність розпізнавати, що саме спричинює втрату певної частини інформації (зокрема, "ефект дисперсії" - розсіювання інформації в міру її віддаленості від відправника);

- уміння не виправдовуватися, а бути активним, упевненим, готовим сприймати нападки;

- навички вміло користуватися контрзасобами проти недобросовісних прийомів під час розмови: використовувати недоброзичливі зауваження з позитивною метою, пропускати деякі з них "повз вуха", просити партнера викласти те ж саме позитивно, говорити спокійно, застосовувати гумор тощо;

- дотримання важливої" поради з психології переконувального впливу: "Зрозуміти - ще не