Якщо основу визначення поняття "інформаційні" система" покласти ресурсний підхід, то інформаційна система може трактуватись як сполучення засоби і методів виробництва, накопичення, перетворення й використання інформаційних ресурсів підприємства з метою здійснення користувачами основних функцій управління. Чеський дослідник К.Качир розглядає відмінність системи обробки даних від інформаційних систем, робить акцент на призначенні та цілях їх проектування. При цьому він відзначає, що система обробки даних призначена для виконання цієї функції над даними, які виникли на підприємстві і зафіксовані у визначених носіях інформації. Іншими словамн, ця система не обумовлюється кінцевою ціллю управління - прийняттям необхідних управлінських рішень.

Інформаційні системи підприємства функціонують, перш за все, для забезпечення інформацією процесів менеджменту, а це пов'язано з методами й засобами виділення інформації із сукупності зафіксованих даних.

При створенні інформаційних систем менеджменту підприємства велику увагу зосереджують на техніці вводу інформації, що забезпечує зв'язок виробничого процесу з ІС. Головним завданням при обробці цієї взаємодії є аналіз того, яким чином вхідні дані ІС можуть забезпечувати ефективність функціонування систем управління.

Параметри й особливості ІС індивідуальні для кожного підприємства. Відносно стабільні за складом елементів. Інформаційні системи вимагають високої точності вимірів і фіксації різної множини параметрів, високої надійності обробки даних.

Отже, створення кожної конкретної ІС менеджменту підприємства повинно розглядатись й вирішуватись комплексно. В декількох аспектах: організаційному, технологічному, технічному. Оптимальна організазація системи інформаційного забезпечення є одним з основних факторів, що визначає надійність і ефективність управління в цілому.

В багатьох наукових роботах виділяють такі види інформаційних систем: інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-консультативні. Основою створення такої класифікації, як правило, служать комплекси використовуваних методів і засобів їх реалізації, технологічні процеси обробки даних, види й форми оброблюваної інформації, функціональна орієнтація системи.

За видом роботи інформаційні системи менеджменту можна розділити на системи довідково-інформаційного обслуговування і довідково-бібліографічні, за режимом роботи-на системи вибіркового розповсюдження інформації і ретроспективного її пошуку.

Останнім часом набувають розвитку багатофункціональні інтегральні ІС, які апризначені для роботи в будь-яких режимах, тобто об'єднують різні властивості й особливості різних систем. Аналізуючи існуючі ІС менеджменту, можна зробити такі висновки: розроблена досить велика група систем для різних галузей науки і техніки; не зважаючи на уявне розмаїття, більшість систем принципово не відрізняється одна від одної; рівень автоматизації ІС визначається досить довільно і в багатьох випадках залежать, швидше, від точки зору розробника, ніж від дійсної системи автоматизації; упровадження тієї чи іншої ІС часто здійснюється без аналізу її можливостей, врахування придатності її для конкретних умов експлуатації визначається не перевагами системи, а випадковими факторами.

Усю сукупність інформації, яка використовується в економічному аналізі й забезпечує управлінську систему та заінтересованих сторонніх користувачів, можна розподілити (з урахуванням головних джерел) на внутрішню та зовнішню групи, які утворюються з планово-облікових та позаоблікових даних.

До зовнішньої інформації відносять: матеріали перевірок податкової служби, пояснювальні й довідкові записки, листування з керуючою організацією, з фінансовими й кредитними органами; " матеріали цільових обстежень, перевірок, особистих спостережень працівників та аналітиків, спеціальних вибірок, відомості, передані по радіо чи телебаченню, технічну документацію та устаткування, технологію тощо. Зовнішню офіційну бухгалтерську й статистичну звітність уніфіковано відповідними стандартами бухгалтерського, податкового та статистичного обліку і звітності. Джерелом зовнішньої інформації можуть бути:

1. Публікації; звіти державних агентств; звіти торговельних асоціацій; наукові публікації; аналітичні журнали; довідники та списки.

2. Інші підприємства: постачальники; замовники; конкуренти.

3. Інформаційна індустрія: фірми, які надають інформаційні послуги (консультування), досліджують відповідні проблеми.

Публікації містять різноманітну інформацію з багатьох питань, що стосуються аналізу, як наприклад, економічні умови, виробництво, продаж товарів (послуг). Обсяг і надійність такої інформації є різними в різних галузях і країнах. Офіційною відкритою звітною інформацією вважають бухгалтерський баланс підприємства (річний, квартальний), звіти про фінансові результати (річний, квартальний), звіт про фінансово-майновий стан підприємства, документи податкової звітності.

Основними споживачами результатів обробки зовнішньої аналітичної інформації є контрольні органи, банківські установи, фондові та товарні біржі, інші ділові партнери підприємства, у тому числі потенційні інвестори, кредитори.

Як правило, найбільша частина інформації надходить із внутрішніх джерел. Використовуються дані оперативного й бухгалтерського обліку, планування тощо. Збирання інформації відбувається регулярно (у строки бухгалтерської та статистичної звітності), або епізодично (у разі потреби). Збирання епізодичної інформації потребує розробки спеціальних процедур проведення обстежень, одержання індивідуальних і групових оцінок.

До джерел внутрішніх облікових даних належать: бухгалтерський облік і звітність; статистичний облік і звітність; оперативний облік і звітність. Дані бухгалтерського обліку дають об'єктивну кількісну характеристику різноманітних господарських операцій, узагальнену характеристику всієї сукупності засобів господарства за складом і розміщенням, за джерелами утворення і цільовим призначенням. Для цього використовуються методи наскрізного і безперервного спостереження, суворе документування, систематизація на рахунках, групування в балансі та інших звітних таблицях.

Крім даних бухгалтерського обліку, для оцінки виконання планів (щомісячних, квартальних, річних) використовуються й статистичні дані, завдяки яким виявляються певні економічні закономірності.

Методи корекції поведінки в системі “керівник-підлеглий” у світлі нової філософії менеджменту.

Всі ми чули або навіть на власному досвіді пересікалися зі слабкими сторонами чи приступами гніву поганого керівника. Наскільки обширною є проблема поганих керівників та як вони впливають на діяльність працівників?

Вейн Гохвартер (Wayne Hochwarter) професор Florida State University