Структура дипломної роботи. Дипломна робота складаються із вступу, двох розділів (Розділ 1 – «Інформаційне забезпечення, його специфіка та вплив на ефективну діяльність кадрової служби. Теоретичний аналіз», Розділ 2 – «Інформаційне забезпечення роботи кадрової служби ПП «МегаМікс»), висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг роботи ___ сторінок, з них ___сторінок основного тексту, робота містить також 2 таблиць, 2 схем, і додатків. Список використаної літератури складається із 55 найменувань.

РОЗДІЛ 1

Інформаційне забезпечення, його спицифіка та вплив на ефективну діяльність кадрової служби. Теоретичний аналіз

1.1 Інформація та інформаційне забезпечення:особливості, функції

Сучасний період розвитку цивілізації характеризується перехо-дом від індустріального суспільства до суспільства інформаційного. Інформація - основний об'єкт інформаційного суспільства і її роль сьогодні величезна. Сам термін "інформація" походить від латинського "informatio", що визначається як роз'яснення, повідомлення.

Багато авторів дають своє визначення терміну «інформація», за автором Орловом І.П. інформація - це властивість речі. Але, так би мовити, не первин-на, а вторинна. Тобто інформація притаманна тільки потенційно тій речі, що її несе, це тільки її можливість.

Неречова (нематеріальна) природа інформації іноді подається як доказ її ідеального характеру. У загальному випадку це невірно, оскільки властивості можуть мати не тільки ідеальний, але і матеріальний характер. Інформація існує в ідеальній формі, наприклад, як зміст людської пам'яті, однак вона не може мати буття незалежно від чоловічої психіки, як, наприклад об'єктивна властивість електромагнітного сигналу від датчика до блока керу-вання ракети.

Тут передача інформації зв'язана з речовим носієм. Тому процес передачі інформації завжди супроводжується обміном енергією або матерією між носієм та приймачем. Цей обмін може викликати зміни в стані або поведінці приймача (у нашому ви-падку - людини), але підсумок передачі інформації це те, що не зводиться тільки до результатів такого обміну. Дійсно, те, що ви прочитавши чергову сторінку, замислитесь над прочитаним. Але не тільки таке "мислення з відволіканням від тексту" є бажаним результатом цього читання. Бажано, щоб то була нова інформа-ція, яка заставила вас переосмислити прочитане та систематизува-ти його у своїй пам'яті.

Нарешті, інформація - це об'єктивна, тобто незалежна від свідо-мості сутність. Вона може народжуватись або переноситись послан-нями (словами, судженнями) або іншими продуктами пізнавальної діяльності суб'єкта що пізнає (інтерпретатора). Теорія інформації переважно фокусується на умовах генерування і передачі кодованих (мовних) послань. Однак практично любе явище реальності може генерувати (і звичайно генерує) інформацію. Ми не даємо тут виз-начення інформації, тільки роздивляємося різні аспекти її описання. В цьому знову підтверджуємо раніше висловлену думку про немож-ливість одного правильно кінцевого її визначення. Тому запропонує-мо таку робочу дефініцію, що інформація - це вторинна властивість речі-носія, що за своєї актуалізації реципієнтом змінює його стан та поведінку тією мірою, що не зводиться тільки до обміну між ними енергією та матерією [36, с. 12-13].

Автор підручника Швецова-Водка М.Г термін «інформація» подає з погляду інформаційної комунікації. А саме, "інформація" використовується в багатьох побуто-вих висловах і теоретичних концепціях із різними значеннями. Найпростіші тлумачення "інформації" такі: "повідомлення про щось"1; "певні відомості, сукупність якихось даних, знань". "У деяких визначеннях інформації йдеться про її зміст: "відомості про навколишній світ, процеси, які в ньому відбуваються, про події, ситуації, чию-небудь діяльність, що їх сприймають лю-дина і живі організми, керуючі машини та інші системи". Є й інші значення поняття "інформація", пов'язані з тим чи іншим конкретним випадком слововживання, із традицією певної га-лузі знань і людської діяльності.

Сучасне філософське розуміння поняття "інформація" свід-чить про те, що воно є категорією, тобто таким поняттям, яке відображає найбільш загальні й істотні властивості, сторони, відношення явищ дійсності та об'єктів пізнання. Застосовуван-ня категорії "інформація" означає, що в пізнанні певного яви-ща використовується так звана "теорія інформації" або "теорія інформаційної комунікації", або, що те саме, комунікаційно-інформаційний підхід. Це означає, що ті чи інші явища дій-сності розглядаються людиною (суб'єктом пізнання) як складові певного комунікаційно-інформаційного процесу чи "комунікаційної системи" [47, с. 43].

Інформація при цьому розглядається як "те, що передається в процесі комунікації": сигнали, зміни у механічному, фізич-ному чи хімічному стані одержувача інформації; зміни в обсязі та характері знань людини, яка одержує інформацію в резуль-таті комунікаційного процесу. "Інформація" тут не має ніякого конкретного наповнення, бо вона є різною в різних комуніка-ційних системах. Це — поняття, що застосовується для позна-чення змісту повідомлень, які передаються в процесі комуні-кації. Вислів "передача інформації" — це метафора, переносно вживання виразу на основі аналогії, схожості [46, с. 45].

Отже, поняття "інформація" свідчить тільки про те, що пев-ний процес розглядається дослідником як комунікаційно-інформаційний .

Закон України «Про інформацію» не дає визначення що таке інформація, а визначає основні види інформації, стаття 18 «Основними видами інформації є: статистична інформація;

адміністративна інформація (дані);

масова інформація;

інформація про діяльність державних органів влади та органів

місцевого і регіонального самоврядування;

правова інформація;

інформація про особу;

інформація довідково-енциклопедичного характеру;

соціологічна інформація.»

Стаття 26. Джерела інформації

Джерелами інформації є передбачені або встановлені Законом носії інформації: документи та інші носії інформації, які являють собою матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи.

Стаття 27. Документ в інформаційних відносинах

Документ - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві.

Первинний документ - це документ, що містить в собі вихідну інформацію.

Вторинний документ - це документ,