Обов'язковою умовою змістової уніфікації інформаційних складових управлінських документів на будь-якому рівні, від локального до міжнародного, є однакове тлумачення понять і термінів. Ті з них, що використовуються в процесі уніф-ікації документів, можна умовно поділити на дві групи: перша служить для визначення основних понять у сфері уніфікації документів (уніфікація і стандартизація документів, документ, уніфікований документ, уніфікована форма документа, вид доку-мента, уніфікована система документації, формуляр-зразок тощо), друга ж призначена для використання в самих уніфіко-ваних системах документації (бланк документа, реквізит, текст, анкета, трафарет, таблиця, табулятор та ін.).

Тобто змістова сутність уніфікації і вимоги правової повноцінності залишаються пріоритетними напрямками удосконалення управлінських документів сучасного менеджменту [11,с.67].

РОЗДІЛ 2

УНІФІКОВАНІ ФОРМИ І ТЕКСТИ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА ПРИКЛАДІ ДОКУМЕНТАЦІЙНОЇ БАЗИ ІЗЯСЛАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Збірники уніфікованих текстів: структура, зміст та їх функціонування у діяльності Ізяславської міської ради Хмельницької області

Однією з основ демократичного суспільства у будь-якій державі, безперечно, є місцеве самоврядування — автономний інститут публіч-ної влади, яка вирішує більшість усіх місцевих справ у територіальних громадах під свою відповідальність у межах власної компетенції.

Датою відновлення місцевого самоврядування в Україні прийня-то вважати 7 грудня 1990 року. Саме в цей день Верховна Рада тоді ще Української РСР ухвалила чи не найпрогресивніший на території тодішнього СРСР Закон «Про місцеві Ради народних депутатів Укра-їнської РСР та місцеве самоврядування». Цим законом уперше в ле-гальний обіг було впроваджено новітнє для «радянської» системи по-няття - місцеве самоврядування.

За роки незалежності України, що минули від дати ухвалення закону, місце-ве самоврядування, попри посилення державної виконав-чої влади і спроби зменшити його повноваження, усе ж розвиваєть-ся, набуває досвіду й авторитету.

21 травня 1997 року було ухвалено новий Закон «Про місцеве са-моврядування в Україні», базований на нормах нової Конституції України від 28 червня 1996 року. За новим за-коном багато його норм набуло реального змісту й знайшло прак-тичне застосування. Багато, проте не всі.

До основних завдань місцевого самоврядування можна віднести:

зміцнення засад конституційного ладу України;

забезпечення реалізації конституційних прав людини і громадянина;

створення умов для забезпечення життєво важливих потреб та законних інтересів населення;

розвиток місцевої демократії.

Відповідно до цих завдань визначаються і функції місцевого самоврядування, під якими розуміють основні напрямки діяльності територіальних громад, органів місцевого самоврядування по вирішенню завдань місцевого самоврядування (муніципальної діяльності). Найважливішими з них є:

залучення населення до участі у вирішенні питань місцевого та загальнодержавного значення;

володіння, використання та управління комунальною власністю;

забезпечення комплексного соціально-економічного та культурного розвитку відповідної території;

надання соціальних послуг населенню;

забезпечення законності, громадської безпеки, правопорядку, охорона прав, свобод і законних інтересів громадян;

соціальний захист населення, сприяння працевлаштуванню громадян;

захист прав місцевого самоврядування.

Розглянемо , як реалізуються ці права у місцевих нормативних актах в Ізяславській міській раді.

У своїй діяльності виконавчий комітет використовує збірник типових положень «Про загальні збори громадян за місцем проживання», «Про місцеві ініціативи», «Про гро-мадські слухання», розроблені фахівцями з великим досвідом роботи на різних посадах в органах місцевого самоврядування, в закладах та установах, що займаються дослідженнями місце-вого самоврядування в Україні та допомагають органам місцевого самоврядування в плануванні й розвитку територіальних громад.

Не слід вважати, що розроблені Типові положення є най-більш досконалими документами для всіх без винятку випадків. Кожен з них має свій стиль викладу, різниться деталізацією юридичних норм, і це природно, бо навіть серед авто-рів документів є розбіжності щодо поглиблень деталізації місцево-го нормативного акту.

Кожне місто має свої особливості, оригінальну тери-торіальну забудову, власні історичні традиції, які слід враховувати при підготовці місцевого нормативного акту конкретної територі-альної громади.

Матеріали збірника стають в нагоді депутатам місцевої ради при розробці відповідних положень чи роз-ділів до статуту територіальної громади, адже кожне з них передбачає певну логіку викладення нормативного матеріалу з певним рівнем деталізації, необхідним для справді реального використання меш-канцями територіальної громади прав, наданих Законом «Про місце-ве самоврядування в Україні». Залежно від місцевих обставин та волі депутатів місцевої ради структура й рівень деталізації норм місцевих нормативних актів можуть бути й інші. Створений та діє збірник “ Про адміністративні правопорушення” та “Земельні питання” тощо.

Розробка збірок уніфікованих текстів документів є складовою частиною заходів з наукової організації праці і управління виробництвом, впорядкування процесу документування. В цих збірках є тексти, що містять однорідну за складом і формою інформацію. Ці тексти придатні для багаторазового використання в незмінному вигляді чи з невеликими модифікаціями. Уніфіковані тексти оформляються у вигляді збірок, кодуються на певному носії інформації чи оформляються у вигляді готових бланків. Застосування трафаретних бланків зменшує затрату часу спеціаліста на обдумування і