План спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюд-жетних установ та відповідних видатків) - це помісячний розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у спеціальному фонді кошторису, за скороченою фор-мою економічної класифікації видатків або класифікації кредитування бюджету, який регламентує протягом року взяття бюджетних асигнувань та здійснення платежів [71].

На підставі інформації про суми надходжень на рахунки, помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та інших видатків), Державне казначейство України готує в автоматизованому режимі розпорядження про відкриті асигнування за узагальненими показниками спеціального фонду державного бюджету в розрізі головних розпорядників на паперових та електронних носіях [79, с.400].

На підставі розпорядження про відкриті асигнування суми відкритих асигнувань зараховуються на рахунки, відкриті за рахунками позабалансового обліку, передбачені головним розпорядникам для обліку відкритих асигнувань за узагальненими показниками спеціального фонду державного бюджету.

Виписка щодо відкритих асигнувань надається головному розпоряднику наступного робочого дня після зарахування асигнувань або за вимогою головного розпорядника в інший робочий день.

Головні розпорядники подають Державному казначейству України розподіли відкритих асигнувань, на підставі яких після проведення відповідних перевірок Державне казначейство України складає реєстри про суми відкритих асигнувань і передає їх управлінням засобами електронного зв’язку.

На кінець бюджетного року Державне казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

У кінці бюджетного року залишки невикористаних відкритих асигнувань за спеціальним фондом бюджету списуються з відповідних рахунків розпорядників на відповідні рахунки головного розпорядника
[5, с. 45].

Інформація про зазначені залишки протягом трьох робочих днів доводиться до головного розпорядника з метою врахування її при формуванні планових показників на відповідний бюджетний період.

На підставі даних звітів розглянуто виконання спеціального фонду Державного бюджету за видатками по управлінню Державного казначейства у Верховинському районі Івано-Франківської області за 2006 – 2008 роки
(Додаток К).

Як видно із додатку, платні послуги за 2006-2008 роки становлять
959,1 тис. грн. Планові показники коректуються до фактичного виконання. Установи Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров”я, Міністерства аграної політики в загальному обсязі касового виконання по спеціальному фонду мають найбільшу частку на протязі 3-х останніх років.

2.2 Аналіз касового виконання місцевих бюджетів

При казначейському обслуговуванні місцевих бюджетів застосовуються поняття та категорії, які визначені Бюджетним кодексом України, Порядком обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства, затвердженим наказом Державного казначейства України від 19.10.2000 № 103 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.10.2000 за № 759/4980, зі змінами та доповненнями, наказом ДКУ від 04.11.2002 р. № 205 “Про Порядок обслуговування місцевих бюджетів” [30].

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами казначейства в межах функцій, визначених статтею 48 Бюджетного кодексу, а саме:

обслуговують місцеві бюджети за доходами та видатками, кошториси розпорядників та плани використання бюджетних коштів одержувачів коштів місцевих бюджетів;

установлюють механізм відкриття та відкривають аналітичні рахунки в управліннях Державного казначейства України для зарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) у розмірі видів платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів усіх рівнів;

здійснюють розподіл платежів між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених Бюджетним кодексом України та рішеннями рад про бюджет;

здійснюють розподіл інших платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів, у розмірах визначених законодавством та розподілені кошти перераховують за належністю;

готують платіжні документи і проводять повернення надміру або помилково сплачених до місцевих бюджетів платежів на підставі відповідних документів органів виконавчої влади, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень;

здійснюють розрахунки за міжбюджетними трансфертами та перераховують їх до відповідних бюджетів;

щоденно перераховують залишки надходжень на рахунки із здійснення видатків для кожного місцевого бюджету;

здійснюють операції по зарахуванню та перерахуванню коштів на аналітичні рахунки, відкриті в органах Держказначейства розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів на підставі перевірених підтверджуючих документів, зареєстрованих зобов’язань, платіжних доручень та відповідно до планових показників, передбачених відповідними місцевими бюджетами і кошторисів розпорядників або планами використання бюджетних коштів одержувачів;

ведуть бухгалтерський облік операцій, що виникають у процесі виконання місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників коштів та планів використання бюджетних коштів одержувачів коштів місцевих бюджетів;

складають звітність по виконання місцевих бюджетів.

Казначейське виконання місцевих бюджетів значно посилює контроль за використанням бюджетними організаціями бюджетних коштів, передбачених на їхнє утримання і проведення заходів. Адже воно забезпечує щоденний контроль за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів, дотриманням штатної, фінансової і касової дисципліни, відповідність наданих до оплати документів (рахунків, договорів, актів виконаних робіт (наданих послуг тощо) вимогам чинного законодавства [29, с.34-41].

Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахування міжбюджетних трансфертів (наказ Держказначейства України № 17 від 31.01.2002 року) розроблено на виконання ст. 78 Бюджетного кодексу України та „Плану заходів із запровадження казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахування між бюджетних трансфертів до бюджетів усіх рівнів”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.10.2001 року № 482 „Про забезпечення запровадження з 1 січня 2002 року казначейського обслуговування місцевих бюджетів”.

Цей порядок регламентує організаційні взаємовідносини між органами Державного казначейства, фінансовими органами, платниками податків, зборів (обов’язкових платежів), що належать місцевим бюджетам, у процесі казначейського обслуговування органами Державного казначейства місцевих бюджетів за доходами при функціонуванні внутрішньої платіжної системи Державного казначейства України.

Для зарахування надходжень до місцевих бюджетів, в управліннях Державного казначейства відкриваються аналітичні рахунки