Протягом періоду розвитку, органи казна-чейства пройшли важкий шлях становлення та еволюції інформаційної системи, що був позначений розмаїттям програмних продуктів та підходів до забезпечення операційного дня казначейства. Антагонізм програмних продуктів, що працювали в органах казначейства, унеможливив поступальну складову розвитку інформаційної системи.

На мою думку необхідно прийняти програму розвитку інформаційної системи казначейства для забезпечення поступального розвитку згідно визначених напрямків, адже інформаційна система повинна базуватись на новітніх технологіях і бути на крок попереду від поставлених задач перед структурою. Оскільки інформаційна система є основним інструменталь-ним базисом діяльності казначейства, потрібно завжди зважати на її матеріально-технічний ресурс при визначенні пріоритетних напрямків розвитку органів казначейства.

Дуже доречним виглядає ініціатива щодо створення науково-дослідницького центру при міністерстві фінансів обо центральному апараті ДКУ, що займався б аналізом та математичним моделюванням задач, що стоять перед Держказначейством, з подальшою формалізацією технічних рішень. Адже не є таємницею, що вірно поставлена задача — це 50% її вирішення. В зазначений науково-дослідницький центр потрібно залучити провідних науковців та фахівців в галузі стратегічного моделювання.

Перспективними напрямками для досліджень можуть слугувати:

вивчення та аналіз світового досвіду у сфері управління державними фінансами;

тісна взаємодія з управління методології та іншими Державними органами управління;

виступати єдиним центром прийняття рішень, щодо стратегії ровитку;

постановка технічних завдань на розробку програмного забезпечення, без якої формально неможливо навіть приступити до проектування системи;

визначення Державного замовлення на створення тієї чи іншої інформаційної під-системи структури казначейства;

тестування та прийняття в експлуатацію програмного забезпечення.

Експертні оцінки фахівців, а також належний рівень матеріально-технічного забезпечення дасть змогу в лабо-раторних умовах проводити тестування, а не на робочих системах з великим ступенем ризику.

Отже пропозиція міністерства фінансів України про створення єдиного інфор-маційного простору органів державного управ-ління фінансами є необхідністю. На мою думку зазначений простір необхідно створювати на базі інформаційної системи казначейства з уніфі-кацією форматів даних та подальшою інтегра-цією у систему «Електронний Уряд».

Окремої уваги заслуговує питання забезпе-ченості органів казначейства кваліфікованими кадрами в сфері інформаційних технологій.

Високі кваліфікаційні вимоги, що продик-товані використанням найсучасніших технологій, низька заробітна плата, велике навантаження, ненормований робочий день та великий попит на фахівців в галузі інформаційних технологій на ринку праці створюють всі передумови для високої плинності кадрів, що підтверджує офі-ційна статистика. Фахівці відділів інформаційних технологій, програмного забезпеченя, розрахун-кова палата поповнюють ряди працівників банків, інших установ з більш привабливою заробітною платою, натомість органи казначейства відчу-вають постійний дефіцит працівників інформа-ційних технологій. Деякі кандидати на заміщення вакантних посад у вказані відділи відверто говорять, що влаштовуються на роботу в органи казначейства виключно заради підвищення професіного рівня.

Зазначене питання потребує негайного врегулювання, адже відсутність кваліфікованого персоналу це пряма загроза функціонуванню інформаційної системи казначейства, а це в свою чергу тягне за собою погіршення якості по обслуговуванню бюджетів на відповідній тери-торії. Необхідно відновити практику проведення навчань фахівців в галузі інформаційних технологій та створити систему належної мотивації їх роботи в органах казначейства.

Інформаційна система казначейства склада-ється із великої кількості технічних засобів, що функціонують в тій чи іншій підсистемі. Більшість обладнання відноситься до категорії критичного, щодо забезпечення платіжеспро-можності органів казначейства. Оскільки значна частина обладнання знахо-диться поза умовами гарантійного обслуго-вування необхідно або вирішити питання подов-ження гарантійного терміну або врегулювати шляхом підписання договорів на післягарантійне обслуговування з одночасним формуванням резервного фонду критичного обладнання.

Слід зазначити, що у публікаціях здебільшого акцентується увага на напрями удосконалення технологій і методів роботи органів Державного казначейства. При цьому, залишається у тіні питання міжвідомчої взаємодії територіальних органів Державного казначейства. Об”єднання їхніх зусиль дає змогу комплексно охопити як стадії планування формування місцевих бюджетів, так і стадії обліку грошових надходжень до бюджету та їхнє використання за встановленими напрямами. Дієвою стає координація фінансових потоків, маневрування ними з метою підвищення ефективності

В умовах ринкової трансформації недостатньо ефективним є механізм формування місцевих бюджетів, що підтверджується несталістю та малозабезпеченістю їх дохідної частини, виникнення конфліктних ситуацій між центром та регіонами щодо обсягів трансфертної підтримки. Тому оптимізація механізму управління формування місцевих бюджетів стає однією з нагальних проблем, від вирішення якої залежатиме і розвиток економіки, і зростання добробуту населення.

Розглядаючи проблеми виконання місцевих бюджетів слід відзначити і про проблему міжбюджетних відносин. Практика міжбюджетних відносин підтверджує, що на нинішньому етапі економічного розвитку країни необхідно на законодавчому рівні чітко визначити конкретні нормативи бюджетної забезпеченості на душу населення, котрі повинні складатися з витрат поточного утримання та видатків розвитку інвестицій у матеріальну базу бюджетних установ. Визначені норми повинні коригуватися на коефіцієнт, диференційований за різними кліматичними зонами регіонів, який враховуватиме особливості конкретних територій та їх розміщення.

З метою оптимізації видатків за бюджетними галузями (освіта, охорона здоров”я, культура) доцільно чітко визначити в нормативах витрати, які бере на себе держава, і ту їх частину, що фінансується за рахунок спеціальних коштів і коштів населення. Це має забезпечити нормальне функціонування соціально-культурної сфери.

На наш погляд, для ефективного виконання місцевих бюджетів, перш за все, слід внести корективи до діючої Постанови Кабінету Міністрів України, згідно з якою на формульній основі здійснюються розрахунки обсягу доходів місцевих бюджетів на виконання делегованих державою повноважень, з метою наближення їх до реального життя. Потрібно привести нормативно-законодавчі акти, що стосуються сплати податків і зборів, у відповідність із положеннями Бюджетного кодексу України. Прискорити