прийняття Податкового кодексу України та реформу податкової системи, що дозволить на стабільній податковій основі здійснювати середньострокове бюджетне планування. При складанні проектів місцевих бюджетів різноманітність місцевих умов вимагає застосування більшого спектра коригуючих коефіцієнтів. Йде мова про такі з них, що дають змогу диференціювати бюджетні видатки залежно від низки чинників: щільності населення, ступеня урбанізації, техногенно-екологічних негараздів, особливостей природно-кліматичних умов тощо. Також потрібно розробити та прийняти дієвий механізм компенсації втрат місцевих бюджетів, пов”язаних з прийняттям Закону України “Про податок з доходів з фізичних осіб”, та компенсації у повному обсязі видатків, пов”язаних з прийняттям нормативних актів щодо підвищення заробітної плати і відновлення міжпосадових співвідношень в оплаті праці.
Але головною проблемою є те, що розпоряд-ники бюджетних коштів не приділяють достатньо уваги обліку зобов'язань. На сьогоднішній день діючим законодавством не передбачено синтетич-ного обліку зобов'язань та фінансових зобов'я-зань бюджетних установ. Передбачено лише ана-літичний облік по Книзі обліку асигнувань та прийнятих зобов'язань, форма якої затверджена Наказом ДКУ від 06.10.2000 р. № 100 «Про затвер-дження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання». Але навіть цей облік ведеться не в кожній уста-нові, деякі бухгалтери ведуть облік згідно власно-ручно розроблених форм, а в деяких установах облік зобов'язань взагалі не ведеться. В такому випадку весь облік зобов'язань бюджетною уста-новою зводиться до відміток на договорах, які роблять працівники органів держказначейства.
Таку ситуацію з обліку зобов'язань в бюджет-них установах можна виправити введенням необ-хідних рахунків для обліку зобов'язань в план рахунків бухгалтерського обліку бюджетної уста-нови. Наявність рахунків бухгалтерського обліку буде дисциплінувати бухгалтерів, сприятиме підви-щенню відповідальності в цьому питанні. І, головне, відображення даних щодо зобов'язань на відповід-них рахунках бухгалтерського обліку, взаємозв'я-зок зобов'язань та фінансових зобов'язань з ін-шими показниками забезпечить по-справжньому достовірні дані щодо зобов'язань установи.
З прийняттям Бюджетного кодексу України в 2002 році повністю відмовились від перевірок і зосередили зусилля на попередньому контролі за цільовим використанням бюджетних коштів. Але на практиці виявилося, що вести достовірний облік зобов’язань – досить складна проблема, оскільки Цивільний кодекс не передбачає участі і не надає повноважень органам Державного казначейства відслідковувати та контролювати взяття зобов’язань розпорядниками коштів на стадії укладання угод з постачальниками товарів, робіт, послуг. Внаслідок неузгодженості нормативних актів, органи Державного казначейства реєструють тільки ті зобов’язання, які надають їм розпорядники бюджетних коштів для здійснення оплати в межах асигнувань.
З метою вирішення даної проблеми доцільно в законодавчому порядку передбачити, що розпорядники бюджетних коштів беруть зобов’язання (підписують угоди чи договори) тільки після попередньої реєстрації проектів цих угод у відповідних органах казначейства.
Ще однією важливою проблемою, що стоїть сьогодні при виконанні державного бюджету за видатками, є не завжди якісне оформлення розпорядниками коштів підтверджуючих документів, а саме, дотримання всіх вимог чинного законодавства щодо їх раціонального та ефективного використання.
На практиці розпорядники бюджетних коштів при виконанні угод на закупілю товарів, робіт та послуг не завжди дотримуються терміну попередньої оплати до одного місяця, здійснюючи таким чином відволікання державних коштів, а незастосування штрафних санкцій за невиконання договірних зобов’язань дозволяє підприємницьким структурам безкоштовно користуватися бюджетними коштами.
Тому, статтею 51 Бюджетного кодексу України передбачено, що тільки після отримання товарів, послуг та робіт розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату, тому таке поняття як ”попередня оплата” на даний час законодавчо не врегульоване.
І ще одне проблемне питання, яке існує на сьогодні, - це безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету. Виконання рішень про стягнення коштів з бюджетних установ практично здійснюють органи Державного казначейства, тому підтримуємо розроблений проект Закону України ”Про внесення змін до статі 9 Закону України ”Про виконавче провадження”, відповідно до якого виконання рішень про стягнення коштів з державного бюджету покладається на органи Державного казначейства, що призведе також до економії бюджетних коштів, оскільки відпаде необхідність стягнення виконавчого збору з бюджетних установ.
Доцільним кроком на шляху ефективного управління бюджетними коштами було б не направляти кошти кожного дня до ”центру”, а потім отримувати їх назад, а направляти на першочергові витрати та при необхідності одержувати підкріплення за рахунок ресурсів Державного казначейства України.
Обсяги виконання робіт у органах Держав-ного казначейства значно переросли їх функці-ональні обов'язки, та, на наш погляд, вони об-росли не властивими йому функціями. Особли-во це стосується неудосконаленої нормативної бази виконання видаткової частини бюджету, яка на сьогодні є досить громіздкою. Надмірна кі-лькість паперових бухгалтерських та інших під-твердних документів, на підготовку яких витра-чається багато часу і коштів як у розпорядників і одержувачів коштів, так і в органах Державно-го казначейства, значно ускладнює процес каз-начейського обслуговування. Тому назріла гост-ра потреба у прийнятті закону України про Дер-жавне казначейство з встановленням чітких його прав та обов'язків у процесі виконання бюдже-тів усіх рівнів. Необхідність прийняття даного за-конопроекту давно обумовлена і практичними проблемами працівників органів Державного ка-значейства.
Щодо перспективи розвитку та удосконалення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів вважаємо за необхідне:налагодження безпосереднього зв»язку та роботи комп»ютерної мережі між органами казначейства, фінансовими, податковими, контрольно-ревізійними органами та місцевими бюджетами усіх рівнів;
суцільне переведення через установи банків систему безготівкової виплати заробітної плати та інших соціальних виплат розпорядників бюджетних коштів усіх рівнів;
для збільшення пропускної спроможності існуючих каналів зв'язку «район-область» впро-вадження між обласним управлінням та відді-леннями Державного казначейства каналів зв'я-зку з застосуванням нових технологій.
Подальший розвиток системи Державного казначейства передусім має бути пов'язаний із пошуком і створенням нових